Рішення № 88010512, 12.02.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 683/886/19

н/п 2/766/5265/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Лисишиної В.І.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Департаменту патрульної поліції Замостного О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , поданим від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги обґрунтував тим, що 21.12.2017 року інспектором 2-ї роти 1-го батальйону лейтенантом поліції Шрамко А.Л. було винесено постанову БР №027937 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, нібито не виконав п.8.5.1 ПДР України, перетнув суцільну повійну смугу. 16.04.2018 року Київський районний суд м.Харкова виніс рішення, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйонну №1 УПП у Харківській області Шрамко А.Л. про визнання дій протиправними і незаконними, визнано протиправними дії інспектора роти №2 батальйонну №1 УПП у Харківській області Шрамко А.Л. (протиправними щодо винесення постанови БР №027937 від 21.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП), скасовано постанову інспектора роти №2 батальйонну №1 УПП у Харківській області Шрамко А.Л. серії БР №027937 від 21.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. 07.12.2018 року позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності. 03.01.2019 року будо отримано відповідь, якою відмовлено у відшкодуванні позивачу моральної шкоди. Моральна шкода полягає в тому, що в період з 21.12.2017 року по 17.05.2018 року ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню, тобто вважався особою, яка скоїла адміністративне правопорушення. Незаконними діями позивачу було завдано моральні страждання, оскільки він понад п`ять місяців оскаржував дії працівників поліції, які його незаконно притягнути до адміністративної відповідальності, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, а також до погіршення стану його здоров`я та погіршення відносин з оточуючими людьми. Позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 25500,00 грн., а саме вважає співмірною компенсацією за завдані моральні страждання, вираженою і такою, що відповідає межам розумності, за рахунок коштів державного бюджету України, а саме з асигнувань Департаменту патрульної поліції. У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 25500 грн. в якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 10000 грн. в якості відшкодування на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.04.2019 року прийнято до провадження вказану справу та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник Департаменту патрульної поліції надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Відповідач заперечує проти задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. До правовідносин за даною заявою Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» застосуванню не підлягають. Позивачем та його представником не надано суду доказів на підтвердження порушення стосунків з іншими людьми, у приниженні його честі та гідності, моральних страждань та інших негативних наслідків, на які посилається позивач, настали внаслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності. Сам факт скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення не є доказом заподіяння йому моральної шкоди та підставою для стягнення моральної шкоди. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого зазначив, що доводи відповідача є безпідставними, а судові витрати підтверджуються актом про прийняття-передачу наданих адвокатом послуг від 20.05.2019 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судовому зсіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволені.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступнихпідстав.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Харкова від 16.04.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйонну №1 УПП у Харківській області Шрамко А.Л. про визнання дій протиправними і незаконними задоволено, визнано протиправними дії інспектора роти №2 батальйонну №1 УПП у Харківській області Шрамко А.Л. (протиправними щодо винесення постанови БР №027937 від 21.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП), скасовано постанову інспектора роти №2 батальйонну №1 УПП у Харківській області Шрамко А.Л. серії БР №027937 від 21.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

07.12.2018 року позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції з заявою про відшкодування морально шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності 21.12.2017 року інспектором патрульної поліції 2-ї роти 1-го батальйону лейтенантом поліції Шрамко А.Л.

Листом Департаменту патрульної поліції від 28.12.2018 року №К-2643/41/14/01-2018, ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні моральної шкоди. Повідомлено, що Департамент патрульної поліції не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність чи досудове слідство. Таким чином правовідносини між ОСОБА_1 та Департаментом патрульної поліції не регулюється положеннями Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», крім того нормативно-правовими актами, якими керується Департамент патрульної поліції не встановлено порядок перерахунку грошових коштів особі за її зверненням в рамках Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені частиною першою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Шкода, завдана фізичні особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У пункті 3 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статі 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності, суть якого відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підставою для відшкодування шкоди у цій справі є встановлення чинною постановою суду порушення законного порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого йому було спричинено душевні страждання, у цьому випадку застосовуються визначені статтею 1174 ЦК України загальні підстави цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану посадовою або службовою особою органу державної влади, та положення статті 1167 ЦК України.

Такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки рішенням суду визнано дії відповідача, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, незаконними, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини відповідача.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Як роз`яснено в п.п.3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", з наступними змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Але, з врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є недоведеним та таким, що не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Суд враховує обставини справи та вважає, що позивачеві були спричинені моральні страждання, які полягали у незаконному притягненні його до адміністративної відповідальності, і цей факт спричинив йому моральні страждання, що підтверджується встановленим рішенням суду фактом незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності, проте, доказів, які б обґрунтували заявлену позивачем суму у 25 500 гривень, в тому числі погіршення стану здоров`я позивача, погіршення відносин з оточуючими, суду не надано. Враховуючи, що частково моральна шкода відшкодована самим фактом встановлення судом справедливості у адміністративній справі, скасування судом несприятливих наслідків незаконного притягнення до відповідальності, звернення до суду з адміністративним позовом потребувало додаткових зусиль, зміну нормальних життєвих зв`язків, розмір відшкодування за такі моральні страждання суд визначає, керуючись принципами справедливості, виваженості та розумності в розмірі 1500 гривень.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК У країни, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Бірючинським Е.О. 25.12.2017 року укладено договір-доручення про надання правчиної допомоги. Відповідно до додатку до договору про надання правової допомоги від 25.12.2017 року сторони домовилися, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правової допомоги становить 10000 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №11 від 25.11.2018 року ОСОБА_1 сплатив за договором від 25.12.2017 року 10 000,00 грн. Відповідно до акту про прийняття-передачу надання послуг від 20.05.2019 року адвокат Бірючинський Е.О. з 25.12.2018 року по 20.05.2019 року надав ОСОБА_1 юридичні послуги відповідно до розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності відповідно до договору про надання юридичних послуг від 25.12.2017 року, а ОСОБА_1 прийняв надані послуги. Вартість послуг за вказаний період становить 10000 грн. Відповідно до розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги вартості адвокатських послуг складає 10000 грн., а саме: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин 500 грн., вивчення та правовий аналіз матеріалів справи 2000 грн., підготовка процесуальних документів до суду та подача позову 2500 грн., представництво та захист інтересів клієнта в суді 5000 грн.

Розмір судових витрат у розмірі 10000 грн. за надання юридичної допомоги, суд вважає є не співмірним складності справи та виконаних адвокатом Бірючинським Е.О. робіт, а тому підлягають відшкодуванню судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 2 500 грн.

При подачі позову позивач був звільнений від оплати судового збору, тому на підставі ст.141 ЦПК України оплату судового збору слід віднести на рахунок держави.

Оскільки належним відповідачем у справі саме про стягнення розміру відшкодування моральної шкоди є держава, суд стягує вказані кошти з держави в особі Державної казначейської служби України.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн., з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,259,263-265,355ЦПК України,ст.ст.16,1167,1172ЦК України,суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 , поданим від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37567646) за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 1500,00 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державної казначейської служби України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37567646) за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 2500,00 гривень понесених судових витрат.

Стягнути з Державної казначейської служби України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37567646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 18.02.2020 року.

Суддя С.І.Майдан