Рішення № 88010501, 05.02.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16468/18

н/п 2/766/4032/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Перше Кредитне товариство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувсядо судуз вищевказанимпозовом,посилаючись нату обставину,що звідповідачами 12.11.2007року булоукладено кредитнийдоговір №ХР-1/1392/07/114#,згідно якогонадано кредитна суму13090,00грн. При укладанні цього договору позивач і відповідач, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовилися про зміну тривалості позовної давності до 10 років, що закріплено у п.12.7 зазначеного договору (яка застосовується для загальної та спеціальної позовної давності). Відповідно до п.2.1. кредитного договору відповідач - ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит на протязі 36 календарних місяців з моменту отримання (тобто, до 20.11.2010 р.) та сплачувати відсотки за узгодженим графіком платежів. Відповідач ОСОБА_2 згідно п.1.2. договору поруки №ХР-1/1392/07/114# від 12.11.2007 року зобов`язалась у випадку невиконання відповідачем - ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором нести відповідальність перед позивачем за кредитними зобов`язаннями у повному обсязі. Згідно п.2.4. вказаного договору поруки ОСОБА_2 зобов`язана негайно виконати зобов`язання відповідача ОСОБА_1 , строк виконання яких вже настав. За прострочення повернення кредитних коштів, п.9.4. кредитного договору була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 1 відсотка від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежів. Незважаючи на вищевказані умови, відповідачем до цього часу не виконано свої зобов`язання, чим грубо порушив умови кредитного договору та вимоги ст.ст. 526, 527 ЦК України. В останній раз відповідач сплатив за кредитним договором тіло кредиту 23.01.2008 р. та з того часу суму позики більш не сплачувалось. Останній раз відповідач добровільно сплатив гроші за цим кредитним договором 25.12.2008 р., у сумі 250 грн., що були зараховані на погашення відсотків. У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порядку солідарної відповідальності на свою користь загальну суму боргу у розмірі 116808,56 грн. коп., яка складається з наступного:

- залишок боргу за тілом кредиту (основне зобов`язання) 6280,18 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом 28241,99 грн.;

- заборгованість по пені за прострочення платежів 82286,39 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.09.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відзив на позовну заяву від відповідачів до суду не надходив.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.11.2007 року між КС «Перше Кредитне Товариство» та ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ХР-1/1392/07/114#, згідно якого надано кредит на суму 13090,00 грн.

При укладанні цього договору позивач і відповідач, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовилися про зміну тривалості позовної давності до 10 років, що закріплено у п.12.7 зазначеного договору (яка застосовується для загальної та спеціальної позовної давності). Відповідно до п.2.1. кредитного договору відповідач - ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит на протязі 36 календарних місяців з моменту отримання (тобто, до 20.11.2010 р.) та сплачувати відсотки за узгодженим графіком платежів.

За прострочення повернення кредитних коштів, п.9.4. кредитного договору була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 1 відсотка від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежів.

При укладанні цього договору позивач і відповідач, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовилися про зміну тривалості позовної давності до 10 років, що закріплено у п.12.7 зазначеного договору (яка застосовується для загальної та спеціальної позовної давності).

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 12.11.2007 року між КС «Перше Кредитне Товариство» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ХР-1/1392/07/114#. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов`язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частина 1 ст.543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно статей 509, 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до положень статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.534 ЦК України передбачено, що у разі недостатності суми внесеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, ця сума зараховується в першу чергу на погашання відсотків за користування позикою, пені, а вже потім сума самої позики.

В останній раз відповідач сплатив за кредитним договором тіло кредиту 23.01.2008 р. та з того часу суму позики більш не сплачувалось. Останній раз відповідач добровільно сплатив гроші за цим кредитним договором 25.12.2008 р., у сумі 250 грн., що були зараховані на погашення відсотків.

Згідно ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. На підставі вищевказаного, позовна давність за кредитним договором №ХР-1/1392/07/114# починається з 25.12.2008 року та закінчилася 25.12.2018 року.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У порушення зазначених норм закону та умов договору позичальник зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував.

Станом на 09.08.2018 року має заборгованість на загальну суму 116808,56 грн. із яких:

- залишок боргу за тілом кредиту (основне зобов`язання) 6280,18 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом 28241,99 грн.;

- заборгованість по пені за прострочення платежів 82286,39 грн.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором вбачається, що сума заборгованість по пені складає 82286,39 грн., що значно перевищує тіло кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом.

На думку суду, такі дії позивача щодо нарахування значного розміру пені можуть тлумачитися як виявлення ознак недобросовісності. Тому у світлі вищезазначених міркувань та з огляду на наявні матеріали, суд вважає за потрібне ухвалити рішення на засадах справедливості, зменшивши розмір пені до суми основної заборгованості по тілу кредиту, тобто 6280,18 грн.

Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03.09.2014 №6-100цс14.

Згідно вимог ст.ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене суд, вважає, що позов підлягає задоволенню частково в загальній сумі 40802,35 гривень.

Крім того, позивач при поданні даного позову судовий збір не сплачував, у зв`язку із тим, що він звільнений від його сплати на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1, ч.2, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, а також того, що судом задоволено заявлені позовні вимоги в частині 40802,35 гривень, що складає 34,93% від заявленої позивачем суми заборгованості, що становить 116808,56 гривень, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд дійшов переконання, що з відповідачів пропорційно на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 615,47 гривень, а саме: по 307,74 гривень з кожного, що відповідає 34,93% від суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити під час звернення до суду 1762,00 гривень.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 354ЦПК України, 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Кредитної спілки«Перше Кредитнетовариство» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговоромзадовольнити частково.

Стягнути усолідарному порядкуз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ІПН: НОМЕР_2 , на користь Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» (ЄДРПОУ 23212644, 65020, м.Одеса, вул.Базарна, 104) заборгованість за кредитним договором №ХР-1/1392/07/114# від 12.11.2007 року в загальній сумі 40802,35 гривень.

Стягнутипропорційно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ІПН: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі 615,47 гривень, а саме: по 307,74 гривень з кожного.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.І. Майдан