Рішення № 88009697, 03.03.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1328/19

Провадження № 2/591/224/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Суми цивільнусправу запозовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , 3-ї особи: ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив:

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , 3-ї особи: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-C00/304/2007 від 24 вересня 2007 року у загальному розмірі

1200269,12грн.на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«ОТП ФакторингУкраїна» (адреса:03150,м.Київ,вул.Фізкультури,буд.28Д,код 36789421,р/р НОМЕР_1 у АТ«ОТП БАНК»м.Київ,МФО 300528)звернути стягненняна предметіпотеки,а саме:3-хкімнатну квартиру,загальною площею78,4кв.м.,житловою площею50,1кв.м.,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу через прилюдні торги, за початковою ціною реалізації, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». Наявність заборгованості третьої особи ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-C00/304/2007 від 24 вересня 2007 року у загальному розмірі 1200 269,12 грн. позивач обґрунтовує тим, що зазначена сума заборгованості стягнута в солідарному порядку з позичальника та поручителів, а саме зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» згідно заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2015 року у цивільній справі № 591/8613/14-ц,яке набралозаконної сили.Також,позивач вказує,що назабезпечення виконаннязобов`язань третьоїособи передпозивачем покредитному договору№ML-C00/304/2007від 24вересня 2007року звідповідачем булоукладено договіріпотеки (майновоїпоруки)№ РML-C00/304/2007від 24вересня 2007року,відповідно доякого віпотеку булопередано нерухомемайно,а саме:3-хкімнатна квартира,загальною площею78,4кв.м.,житловою площею50,1кв.м.,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Чернишенко Д.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з наведених підстав, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача адвокат Неговська І.В. в судовому засіданні позов не визнала повністю, направивши відзив на позов, в якому виклала свої заперечення проти позову та вважає, що немає підстав для задоволення позову.

3-тя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Ухвалою від 06.03.2019 року відкрито провадження, по справі призначено судове засідання на 15.05.2019 року, слухання справи відкладалося з різних причин.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що 24 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-C00/304/2007. Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк надав кредит у розмірі 97237 дол. США зі строком остаточного повернення до 24 вересня 2022 року.

На забезпеченнявиконання зобов`язаньза вищевказанимкредитним договоромз відповідачем ОСОБА_1 було укладенодоговір іпотеки(майновоїпоруки)№РML-C00/304/2007від 24вересня 2007року,відповідно доякого віпотеку булопередано нерухомемайно,а саме:3-хкімнатна квартира,загальною площею78,4кв.м.,житловою площею50,1кв.м.,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .

В зв`язкуз неналежнимвиконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язаньпо кредитномудоговору,ТОВ «ОТПФакторинг Україна»у листопаді 2014 року зверталося до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2015 року у цивільній справі № 591/8613/14-ц, яке набрало законної сили, стягнуто в солідарному порядку з позичальника та поручителів, а саме зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-C00/304/2007 від 24 вересня 2007 року в сумі 82 814,27 дол. США, що еквівалентно 1072613 грн.57 коп. та 127655 грн. 55 коп., а всього в гривневому еквівалентні 1200269 грн. 12 коп., а також судові витрати.

Судом з`ясовано, що вказане заочне рішення не виконане та заборгованість за спірним кредитним договором не сплачена, про що свідчить копія довідки Зарічного ВДВС міста Суми ГТУЮ у Сумській області від 12 листопада 2019 року за № 21.

Як вбачається з кредитного договору, сторони встановили як строк дії договору до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, кінцевий строк повернення кредиту - до 24 вересня 2022 року, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісяця відповідно до графіку (додаток).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором. У зв`язку з порушенням позичальником (третя особа по справі) графіка погашення платежів та виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором кредитор (позивач), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов договору, реалізував своє право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та неустойки (пені) за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку, звернувшись 18 листопада 2014 року до суду з позовом до позичальника та поручителів про дострокове повернення кредитних коштів та стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-C00/304/2007, не лише простроченої заборгованості, а і тієї яка підлягала сплаті в майбутньому. Дана обставина встановлена заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2015 року у цивільній справі № 591/8613/14-ц, яке набрало законної сили.

Заборгованість за вказаним рішенням суду стягнуто у повному обсязі за розрахунком станом на 16 жовтня 2014 року.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив заявлені позовні вимоги.

Отже, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

28 лютого 2019 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна», змінивши спосіб правового захисту порушеного права, звернулося до суду із цим позовом з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами, у якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості присудженої за ухваленим раніше судовим рішенням.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) поміж іншим зазначено наступне: «Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному».

Таким чином, вимога позивача про стягнення кредитної заборгованості за рахунок іпотечного майна у розмірі сум, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, по суті є обґрунтованою.

Разом з тим, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Частиною 1 ст. 259 ЦК України, передбачено можливість збільшення позовної давності за домовленістю сторін. При цьому договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252 -255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Як зазначалось раніше, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Таким чином, звернувшись до суду з позовом до позичальника та поручителів про дострокове повернення кредитних коштів та стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-C00/304/2007, позивач скористався наданим йому частиною другою статті 1050ЦК України правом дострокового погашення за кредитом, чим змінив строк виконання основного зобов`язання з 24 вересня 2022 року на 18 листопада 2014 року, пред`явивши 18 листопада 2014 року відповідний позов до суду. З цієї дати почався перебіг позовної давності за вимогами позивача про стягнення кредитної заборгованості за рахунок іпотечного майна у розмірі сум, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, в інший спосіб.

З позовом до відповідача позивач звернувся 28 лютого 2019 року, тобто поза межами строку позовної давності, який закінчився 19 листопада 2017 року.

Що ж стосується доводів позивача про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитом за останні три роки до дня звернення до суду за рахунок іпотечного майна, то суд не бере їх до уваги, оскільки рішення суду про дострокове стягнення кредитної заборгованості свідчить про закінчення строку кредитування, а після зміни строку виконання основного зобов`язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення.

Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про зупинення, переривання або про наявність підстав для поновлення строку позовної давності, клопотань щодо поновлення строку звернення до суду позивач також суду не заявляв.

Отже,враховуючи вищевикладене,наявність клопотаннявідповідача прозастосування наслідківспливу позовноїдавності,суддійшов висновку,що узадоволенні позовнихвимог прозвернення стягненняна предметіпотеки слід відмовити повністю.

Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 252-255, 257 - 259, 261, 266, 267, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11 -13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , 3-ї особи: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 04 березня 2020 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО