Рішення № 87993103, 04.03.2020, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Провадження номер № 2/0186/41/20

Справа № 186/1690/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої - судді Янжули С. А.

при секретарі - Лиман Н.П.

з участю:

відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про виключення майна з опису,

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про виключення майна з опису.

18 листопада 2019 року позивач подав уточнену позовну заяву.

В обґрунтування уточненого позову зазначив, що 20 вересня 2019 року державним виконавцем Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області Бухтіяровою Є.В. був здійснений опис й арешт майна за місцем його проживання по АДРЕСА_1 . В одній половині даного будинку проживає він з дружиною та дітьми, а в іншій - відповідач ОСОБА_2 з дружиною. Опис й арешт майна було проведено на підставі виконавчого провадження №48585342, в якому саме відповідач ОСОБА_2 є боржником, а відповідач ОСОБА_1 - стягувачем. Під час опису та арешту було описано майно з 36 позицій, список якого зазначений в акті.

25 січня 2017 року опис та арешт майна вже проводився з участю колишнього державного виконавця Клименко, стягувача ОСОБА_1 та понятих. Він надав державному виконавцю товарно-транспортні накладні в кількості 6 штук на своє ім`я, згідно яких комод коричневого кольору на 4 шафи з дзеркалом, дитячі крісла-ліжки "Малятко", міні-шафа (стінка), комод на 5 шухляд, диван чорного кольору та диван коричневого кольору були придбані особисто ним та завезені за його місцем проживання транспортом фірми, де були придбані вказані речі. Тому, вказані речі не було включено до акту опису, бо було підтвердження, що вони належать йому.

Однак, 29 січня 2019 року його тесть - відповідач ОСОБА_2 повідомив його, що при ознайомленні з матеріалами зведеного виконавчого провадження, він виявив відсутність в матеріалах вказаних товарно-транспортних накладних. Відповідач ОСОБА_2 звертався з цього приводу до начальника виконавчої служби, однак перевірку ніхто не проводив, тоді ОСОБА_2 звернувся до Першотравенського ВП із заявою про втрату доказів у виконавчому провадженні - крадіжку документів, однак отримав відповідь, що ознаки складу злочину в діях посадових осіб виконавчої служби відсутні. Таким чином, через викрадення товарно-транспортних накладних з матеріалів виконавчого провадження, 29 вересня 2019 року державним виконавцем були включені вказані речі, що належать саме йому, до акту опису й арешту.

Крім того, йому особисто та його дружині, які є родиною боржника ОСОБА_2 , з усього акту опису й арешту майна належать: шафа (шифоньєр), кожному по ліжку, два стільця, телевізор "LG", по 5 курей, 5 качок, стіл письмовий, швейна машинка старого зразка, яка не підпадала під опис, але наявна в описі, лущілка для кукурудзи, тачка для господарства. При купівлі будинку, де він проживає з дружиною та дітьми, вони позбулися застарілого майна й залишили лише те майно, що використовують в господарстві, а саме: ємність для води 2 штуки, болгарку, шуроповерт, трансформатор, крупорубку, тачку двоколісна, бочки коричневого кольору, лущилку для кукурудзи, птицю качок та курей. Включення в опис таких речей, як тренажер та бігова доріжка свідчать про належність їх молодим особам, а не особам похилого віку, якими є батьки його дружини. Комп`ютер та комп`ютерний стіл вони придбали своєму сину - ОСОБА_4 , ними користується ОСОБА_2 .

Просить суд виключити з акту опису й арешту майна від 20 вересня 2019 року належне йому майно: комод, піаніно, мікрохвильову піч, телевізор "LG", бігову доріжку, тренажер, диван чорного кольору, швейну машинку, столи великий та письмовий, ноутбук "Леново", музичний центр "Соні", вазу підлогову, диван коричневого кольору, дитячі крісла-ліжки 2 штуки, міні шафу стінку, стіл письмовий комп`ютерний, комод, системний блок, монітор, принтер, стільці 2 штуки, статуї, ємкості для води, болгарку, шуруповерт, трансформатор, крупорубку, тачку, бочки, лущілку, птицю та стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позову в зв`язку з його недоведеністю.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, просить їх задовільнити, оскільки вказане майно, що включено в акт опису й арешту, дійсно належить позивачу і його сім`ї: дружині та дітям. Позивач при описі майна в 2017 році надавав державному виконавцю підтверджуючі документи, які потім зникли з виконавчого провадження.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Вислухавши відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що старшим державним виконавцем Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області Бухтіяровою Є.В. 20 вересня 2019 року складено акт опису й арешту майна, що знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 , при примусовому виконанні ЗВП №48585342 на підставі виконавчих листів, виданих Першотравенським міським судом Дніпропетровської області 21 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 221 763,35 гривень. Список описаного й арештованого майна складається з 36 позицій (копія відповідного акту долучена до матеріалів справи).

За вказаною адресою зареєстровані та проживають: ОСОБА_5 , 1976 року народження, ОСОБА_6 , 1996 року народження, ОСОБА_7 , 1998 року народження, ОСОБА_8 , 2003 року народження, ОСОБА_9 , 1951 року народження, та ОСОБА_2 (боржник у вказаному виконавчому провадженні), 1948 року народження, що підтверджується копією домової книги.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №202843054 підтверджується, що будинок АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (1/2 частка) та ОСОБА_9 (1/2 частка). На 1/4 частку вказаного житлового будинку постановою державного виконавця накладено арешт. Особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_2 .

Конституційне право на судовий захист від посягань на майно фізичних та юридичних осіб відображено, зокрема, у вимогах до суду про звільнення майна з-під арешту.

При цьому, арешт майна є мірою, що забезпечує інтереси громадян, організацій та держави у випадках, передбачених законом. Власне арешт майна полягає: 1) у проведенні його опису, 2) оголошенні заборони розпоряджатися ним, 3) обмеженні права користування майном, 4) вилученні у боржника та передаванні на зберігання іншим особам. Види, обсяг і термін обмеження встановлюють безпосередньо державні виконавці при виконанні судового рішення в кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідність використання та інших обставин ( ст.55 Закону Украйни «Про виконавче провадження»).

Так, опис майна і заборона ним розпоряджатися можуть бути здійснені в певних передбачених законом випадках для забезпечення майнових прав громадян, погашення ними боргів, що виникли на підставі зобов`язань або заподіяння шкоди, адміністративних правопорушень, виконання вироку про конфіскацію майна. До опису майна нерідко включають цінності, що на праві власності належать не боржникові, а іншим особам, а саме у випадках, коли боржник перебуває у шлюбі, живе у сім`ї або веде селянське (фермерське) господарство, де майно перебуває у спільному користуванні подружжя, членів сім`ї чи господарства.

Арешт майна здійснюється переважним чином державними виконавцями, а у випадках порушення кримінальної справи щодо осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів, якими було заподіяно матеріальну шкоду або за вчинення яких передбачено санкцію, пов`язану з конфіскацією майна, - працівниками слідчих органів на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Згідно роз`яснення Верховного Суду України (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року №6 (із наступними змінами), відповідачами у справі даної категорії суд притягує боржника, особу в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках – особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Також слід мати на увазі, що до вимог про звільнення майна з під арешту поширюється, передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності - три роки. Перебіг цього строку відповідно до вимог ст. 261 ЦК України починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права, тобто про арешт свого майна. Позивачем у таких справах є особа, відносно якої на момент порушення справи є припущення, що вона є носієм суб`єктивного права (власник та правомірний володілець майна). Разом з тим, боржник не може пред`явити такий позов, оскільки у процесі він виступає відповідачем. При розгляді справи суд зобов`язаний звертати увагу, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис майна, зокрема, чи перелічено у акті опису інше майно, в тому числі те, що знаходиться у власності боржника з іншими особами, яке не описувалось, а також чи не описано те майно, на яке стягнення не може бути звернене за виконавчими документами або може бути звернене лише у передбачених законодавством випадках. Встановивши, що описане майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами або за даними вимогами, суд виключає це майно з опису незалежно від заявлених позивачем вимог.

Згідно ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно ст.56 вказаного Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно ст.58 Закону майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Відповідно ст.59 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно Додатку до Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі); лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім`ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями; меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім`ю; один холодильник на сім`ю; один телевізор, персональний комп`ютер на сім`ю, один мобільний телефон - на кожну особу; запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім`ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу; майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім`ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги; паливо, необхідне боржникові, членам його сім`ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення; використовувані для цілей, не пов`язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п`ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища; насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення); сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством; технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах; призи, державні нагороди, почесні та пам`ятні знаки, якими нагороджений боржник.

Вирішуючи позовні вимоги в частині виключення з акту опису й арешту комоду коричневого, дитячих крісел-ліжок "Малятко" - 2 штуки, комоду на 5 шухляд, диванів чорного та коричневого кольору, суд приходить до наступного висновку.

В обґрунтування цієї частини позову позивач посилається на те, що при описі й арешті майна 25 січня 2017 року ним на вказане майно надавалися державному викрнавцю товаро-транспортні накладні, якими підтверджувався факт того, що це майно належить йому особисто, а не боржнику ОСОБА_2 . Ці документи були долучені державним виконавцем до матеріалів виконавчого провадження і дане майно не включалося в акт опису від 25 січня 2017 року, потім ці документи зникли з виконавчого провадження, з цього приводу ОСОБА_2 звертався до виконавчої служби та поліції, однак це майно 20 вересня 2019 року було включено до акту опису.

Дійсно, копією постанови державного виконавця від 25 січня 2017 року підтверджується, що вищевказане майно, окрім дитячих крісел-ліжок в кількості 2 штук, не було включено в акт опису й арешту майна.

Дійсно, відповідач (боржник) ОСОБА_2 29 січня 2019 року звертався до Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області із заявою з приводу зникнення з матеріалів виконавчого провадження вказаних товарно-транспортних накладних та отримав відповідь начальника ОСОБА_10 про те, що перевіркою матеріалів ЗВП №48585342 встановлено, що товарно-транспортні накладні на ім`я ОСОБА_11 , які були надані державному виконавцю Клименко Н.М. 27 січня 2017 року під час опису майна, станом на 12 січня 2019 року в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

З цього приводу відповідач ОСОБА_2 звернувся до Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровської області із заявою про вчинення злочину, однак 24 квітня 2019 року отримав відповідь, що ознак кримінального чи адміністративного правопорушення в даному випадку не вбачається, а вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, які вирішуються в приватному порядку через звернення до судових органів України.

Доказів того, що позивач чи відповідач ОСОБА_2 оскаржили відповідне рішення працівників поліції, суду не надано, а тому докази про те, що вищевказане майно належить саме позивачу, суду не надано, тому вимоги позову в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

В той же час, суд вважає за необхідне виключити з акту опису й арешту два дитячі крісла-ліжка "Малятко", оскільки всі дитячі речі містяться в переліку майна на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

Вирішуючи решту позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Позивачем, на підтвердження обґрунтування позову, надано суду товарний чек від 29 грудня 2015 року, згідно якого СВЧ-піч "ST-MW8156 Saturn" (в акті вказана, як мікрохвильова піч "Сатурн" чорного кольору) належить саме йому.

Тому, вимоги в частині виключення з акту опису й арешту вказаного майна, є такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає докази, надані позивачем на підтвердження належності йому ноутбука "Леново", ADSL-модема, оскільки вони є неналежними та недопустими в розумінні ст.ст.77,78 ЦПК України, а саме: з них не вбачається, що дане майно належить саме позивачу, не містять родових ознак спірного майна, ADSL-модем не включено в акту опису й арешту майна, тощо.

В той же час, суд враховує, що згідно ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 належить пасіка в кількості 30 бджолиних сімей по АДРЕСА_1 та, з урахуванням переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення, викладеного в додатку до Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає за необхідне виключити з акту опису й арешту майна: крупорубку, тачку двоколісну, бочки коричневого кольору в кількості 3 штук, лущалку для кукурудзи, як таке майно, що є сільськогосподарським інвентарем та належить особі, яка займаються індивідуальним сільським господарством, а також птицю (качки) в кількості 35 штук та птицю (кури) в кількості 18 штук, з урахуванням всіх членів родини позивача, які проживають та зареєстровані в житловому приміщенні по АДРЕСА_1 .

В задоволенні позовних вимог про виключення з акту опису й арешту іншого майна, згідно переліку, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки доказів того, що це майно належить позивачу на праві приватної власності або членам його сім`ї на праві спільної приватної власності, позивачем суду не надано. Крім того, акт опису й арешту майна від 20 вересня 2019 року не містить даних про вартість описаного майна та суду позивачем не надано доказів того, що описані меблі: ліжка та стільці є не надлишковими (не залишено за кожним членом сім`ї позивача по одному ліжку та стільцю, відповідно до вимог Додатку до Закону України "Про виконавче провадження"). Швейна машинка та музичний центр не містяться в Переліку майна, на яке не може бути звернене стягнення.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень. Позовна заява не містить ціни позову, оцінка спірного майна не проводилася, заявлено вимоги про виключення з акту опису й арешту майна - 35 позицій, задоволено вимоги позивача про виключення з акту опису й арешту майна 8 позицій, що становить 22% від заявлених позовних вимог, тому підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 169,05 гривень (22% від 768,40 гривень).

Керуючись ст.ст.3-710, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16,257,261 ЦК України, 3аконом України "Про виконавче провадження", - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Першотравенський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про виключення майна з опису - задовільнити частково.

Виключити з акту опису й арешту майна, складеного 20 вересня 2019 року старшим державним виконавцем Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровській області - Бухтіяровою Євгенією Валентинівною при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №48585342 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 221 763,35 гривень, наступне майно: СВЧ-піч "ST-MW8156 Saturn" (в акті вказана, як мікрохвильова піч "Сатурн" чорного кольору) - 1 штуку, дитячі крісла-ліжка "Малютка" коричнево-зеленого кольору - 2 штуки, крупорубку, тачку двоколісну, бочки коричневого кольору в кількості 3 штук, лущалку для кукурудзи, птицю (качки) в кількості 35 штук та птицю (кури) в кількості 18 штук.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 84 (вісімдесяти чотирьох) гривень 53 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 84 (вісімдесяти чотирьох) гривень 53 копійок.

Решту судового збору залишити за позивачем - ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: С.А.Янжула.