
н\п 2/490/2957/2019 Справа № 490/5866/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
___________
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Гуденко О.А.,
при секретарі - Дудник Г.С.,
без участі представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання зобов`язання припиненим, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання зобов`язання припиненим – задоволено.
Визнано припиненими зобов`язання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) перед ПАТ «ПУМБ» по кредитному договору № 100729290502 від 01.11.2016 року з 03 березня 2017 року у зв`язку з повним фактичним виконанням
Стягнуто на користь держави з Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" 704 грн 60 коп. судового збору.
07.02.2020 року представник позивача адвокат Кобзаренко М. Ю. звернувся до суду із заявою про надання доказів на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу в порядку ст. 141 ЦПК України, оскільки зробила про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3)судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
З урахуванням вимог ст. 270 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд даної заяви без участі сторін та інших учасників справи у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів справи (Витяг з Договору про надання правничої допомоги від 19.12.2017 року, Договір про надання правничої допомоги від 24.09.2018 року, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК №001148 від 22.06.2017, ордер серія МК № 71747 від 19.12.2017), в справі брав участь представник позивача – адвокат Кобзаренко М.Ю.
При подачі позову позивачем був наданий попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які складаються з витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2000 грн.
Згідно з Рахунком №490/5866/18_001 від 20.11.2018 року адвокатом надано послугу – правнича допомога і представництво інтересів у справі №490/5866/18 у суді першої інстанції – 500,00 грн.
Згідно з Рахунком №490/5866/18_002 від 07.12.2018 року адвокатом надано послугу – правнича допомога і представництво інтересів у справі №490/5866/18 у суді першої інстанції – 500,00 грн.
Згідно з Рахунком №490/5866/18_003 від 06.02.2020 року адвокатом надано послугу – правнича допомога і представництво інтересів у справі №490/5866/18 у суді першої інстанції – 1000,00 грн.
Оплата зазначених рахунків позивачем підтверджується квитанціями від 20.11.2018 року, 07.12.2018 року та 06.02.2020 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.
Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., що були фактично сплачені ним за правничу допомогу, і такий розмір витрат відповідає, поза розумним сумнівом, складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, та, перш за все, значенням цієї справи для позивача, не перевищує ціну позову та відповідає обсягу заявлених позовних вимог.
З урахуванням викладених вище обставин, керуючись ст. 270 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Постановити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання зобов`язання припиненим - додаткове рішення наступного змісту.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи складання повного тексту судового рішення.
Суддя Гуденко О. А.
Судове рішення № 87980763, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 17.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/5866/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: