Рішення № 87948848, 20.02.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4219/19

Номер провадження 2/585/103/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Євлах О.О.

за участі:

секретаря судового засідання - Безручко О.П.

представника позивача - Олешек О.М.

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк»

до

відповідач: ОСОБА_1

ОСОБА_3

вимоги заявника: про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави,-

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 06 листопада 2019 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «Ідея Банк» (далі позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (далі відповідачі) з вимогою про стягнення боргу за кредитним договором № 910.14993 від 15.05.2012 року в сумі 116076,54 ( сто шістнадцять тисяч сімдесят шість) гривень 54 копійки та звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб, який є предметом застави - автомобіль ВАЗ 219000, 2012 року випуску, колір сірий, номер шасі(кузова,рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 , вилучивши автомобіль у ОСОБА_3 та передавши його АТ «Ідея Банк» на період його реалізації. Крім того позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов`язань, визначених вищевказаним кредитним договором та відчуженням заставного майна на корись третьої особи.

3. Відповідач ОСОБА_1 16.12.2019 року подав суду відзив на позовну заяву про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави, в якому позовні вимоги визнав частково на суму 40623,07 грн. Визначений Кредитним договором № 910.14993 від 15.05.2012 року строк кредитування закінчився 15.05.2017 року, що підтверджується Додатком № 1 до Кредитного договору №910.14993 від 15.05.2012 року Графік погашення платежів. На його думку позовні вимоги про стягнення прострочених процентів в розмірі 50665,64 грн., строкових процентів в розмірі 53,52, пені за несвоєчасне погашення платежів ( за період з 17.03.2019 року по 17.10.2019 року) в розмірі 184421,06 грн. та інші штрафні санкції в розмірі 3295,02 грн., всього 72456,24 грн., нарахованих після спливу визначеного Кредитним договором № 910.14993 від 15.05.2012 року строку кредитування суперечать вимогам ст.ст.1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.263 Цивільного процесуального кодексу України і є необґрунтованими. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Вважає обґрунтованими тільки позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості в розмірі 43620,30 грн., оскільки предметом позову є стягнення з нього заборгованості зі сплати періодичних платежів по тілу кредиту за Кредитним договором № 910.14993 від 15.05.2012 року з 15.08.2014 року по 15.05.2017 року. Згідно пункту 9 Параграфу 10 Кредитного договору № 910.14993 від 15.05.2012 року строк позовної давності для стягнення боргу за Договором встановлюється тривалістю у 5 років, а позивач звернувся до нього з даним позовом 17.10.2019 року, тобто з порушенням строку позовної давності для стягнення періодичних платежів з 15.08.2014 року по 15.10.2014 року в розмірі 2997,23 грн., що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦПК України є підставою для відмови в позові. Відчуження автомобіля ВАЗ-219000, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебуває в заставі на підставі Договору застави транспортного засобу № 910.14993 від 03.07.2012 року, він не здійснював і яким чином вказаний автомобіль на даний час знаходиться у власності ОСОБА_3 йому не відомо. Відповідно до ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно, або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Таким чином, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення 40623,07 грн. боргу вважає обґрунтованими, і в цій частині позов визнає.

4. 02.01.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначає, що строк користування кредитними коштами за договором № 910.14993 60 місяців,- до 15.05.2017 року. Однак, відповідно до п.1 параграфу 10 Договору: Договір діє починаючи з моменту його підписання Сторонами та до повного виконання Сторонами усіх їхніх зобов`язань. Позивач власні зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі та на умовах передбачених таким договором, однак ОСОБА_1 власних зобов`язань за Кредитним договором № 910.14993 не виконує, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 . Вважає, що строк позовної давності за Кредитним договором № 910.14993, який становить 5 років( п.9 параграфу 10 Кредитного договору № 910.14993) слід обчислювати з 30.09.2014 року, з моменту коли ОСОБА_1 здійснив останній платіж.

Що стосується нарахувань, зазначених як «інші штрафні санкції», то у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надав документів, які б підтверджували його фінансовий стан за останні 6 місяців, як то передбачено Договором кредиту, то 13.11.2014 року за неподання довідки про доходи Банк нарахував ОСОБА_1 штраф в сумі 1647,51 грн., що складає 2,5% від початковому суми Кредиту. Також, 14.11.2014 року Банк нарахував ОСОБА_1 штраф за не подання полісу КАСКО в сумі 1647,51 грн, що складає 2,5% від початковому суми Кредиту. Зазначені штрафи в сумі 3295,02 грн., нараховані ОСОБА_1 13.11.2014 року та 14.11.2014 року відповідно, згідно з умовами Кредитного договору № 910.14993. за невиконання ним взятих на себе зобов`язань, в межах строку позовної давності(5 років) та є такими, що безумовно підлягають стягненню у даній справі.

Крім того, у відповіді на відзив позивач зазначає, що 14.02.2013 року АТ «Ідея Банк» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення про зміну процентної ставки, повідомивши його, що новий розмір процентної ставки буде розраховуватись з 15.03.2013 року, тобто ОСОБА_1 було повідомлено про зміну розміру процентної ставки не пізніше як за 15 днів до дати, з якої почне діяти нова ставка, а також надіслано йому новий Графік сплати щомісячних анутеїтних платежів від 15.03.2013 року.

5. Відповідач ОСОБА_3 заперечень проти позову не висловив.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

6. Представник позивача Олешек О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив поданих до суду. Додатково, на питання суду, пояснила, що їй не відомо про існування рішення суду про стягнення заборгованості на предмет застави. Однак, якщо таке рішення є, то ця справа не може вважатись між тими самими сторонами з тих же підстав, оскільки автомобіль вибув із власності ОСОБА_1 і те рішення не може бути виконане.

7. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав.

8. В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково в сумі 40623,07 грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно, яке підлягає вилученню у ОСОБА_3 , оскільки застава зберігає чинність. В стягненні решти суми заборгованості просив відмовити у зв`язку із пропуском позовної давності.

9. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

10. Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року (а.с.53) було постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

11. Ухвалою суду від 23 січня 2020 року ( а.с.127) підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

12. Кредитного договору № 910.14993 від 15.05.2012 року вбачається, що між Банком та гр. ОСОБА_1 укладено договір, згідно якого він отримав кредит в розмірі 65900,4 грн., у тому числі на купівлю транспортного засобу ВАЗ 21900, 2012 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_3 . Строк користування кредитними коштами за Кредитним договором до 15.05.2017 року.(а.с.12-13)

13. Додатком № 1 до кредитного договору № 910.14993 від 15.05.2012 року встановлено графік щомісячних платежів, згідно якого ОСОБА_1 має здійснювати платежі з повернення кредиту та сплати процентів. ( а.с.14-15).

14. Додатком № 2 до Кредитного договору № 910.14993 від 15.05.2012 року підписано Положення про загальні умови кредитних договорів та забезпечення кредитів заставою транспортних засобів підтверджується, що відповідно до параграфу 9 Позичальник ( ОСОБА_1 ) зобов`язаний передати в заставу Банку транспортний засіб, який придбавається за рахунок кредиту. Банк має право звернути стягнення на ТЗ, що становить предмет застави та дозволити за його рахунок всі свої вимоги за кредитним договором, а також інші вимоги, пов`язані з реалізацією Банком своїх прав та інші передбачені законом вимоги. ( а.с.16-17)

15. Довідкою-повідомленням ОСОБА_1 підтвердив, що кредитодавець ПАТ «Ідея Банк» 15.05.2012 року, до підписання кредитного договору, надав йому в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка склала 55925,37 грн. ОСОБА_1 дав згоду ПАТ«Ідея Банк» на отримання повідомлення від Банку з інформацією про банківські продукти і послуги Банку та пропозиції скористатися будь-якими банківськими продуктами і послугами Банку. Крім того, надав згоду на збирання, накопичення та використання і обробку його персональних даних отриманих Банком з метою надання банківських послуг для оформлення, надання гарантійного листа та кредитної справи при формуванні Бази персональних даних. ( а.с.18).

16. Меморіальним касовим ордером № 910.14993 від 16 травня 2012 року підтверджується, що на рахунок отримувача «Лада-Цент» платником ОСОБА_1 внесено 63980,00 гривень, призначення платежу оплата за автомобіль ВАЗ 21900-113-41 ( а.с.23)

17. Меморіальним касовим ордером № 910.14993 від 16 травня 2012 року підтверджується, що на рахунок отримувача КОМІС.СТРАХ.КРЕД.УНІКА платником ОСОБА_1 внесено 1920,40 гривень,призначення платежу -Страховий платіж згідно договору страхування № ПБ001 від 01.12.2008 року. ( а.с.24)

18. Договором застави транспортного засобу № 910.14993 від 03.07.2012 року стверджується, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу ВАЗ 219000, 2012 року випуску номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_3 .

Згідно п.1 параграфа 2 даного договору у разі невиконання Заставодавцем ( ОСОБА_1 ) зобов`язань за кредитним договором Заставодержатель (ПАТ «Ідея Банк») має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами. Відповідно до п.3 параграфу 1 договору застави суть та розмір зобов`язань, забезпечених заставою ТЗ є: повернення кредиту в сумі 65900,40 гривень, виданого на придбання ТЗ на строк 60 місяців; сплата процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені,штрафів), у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором; відшкодування витрат Заставодержателя на реалізацію своїх прав та звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до п.1,2 договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, зокрема, у випадку порушення Заставодавцем будь-якого із зобов`язань, передбаченого кредитним договором у один із визначених способів, в тому числі, за рішенням суду. ( а.с.25-26).

19. Заявою ОСОБА_4 стверджується, що остання надала згоду на укладання її чоловіком ОСОБА_1 договору застави. ( а.с.28).

20. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВМ9737АТ ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 219000 , ХТА219000С0018295. ( а.с.29).

21. Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 38094244 станом на 02.10.2012 року та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухового майна за № 62826723 станом на 31.10.2019 року, легковий автомобіль, ВАЗ 21900 номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_3 перебуває в заставі в ПАТ «Ідея Банк» (а.с.30-33).

22. Випискою по рахунку за період з 01.01.2000 року по 17.10.2019 року стверджується, що ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту з 13.06.2012 року по 30.09.2014 року сплачено 50272,00 гривні. ( а.с.36-38).

23. Довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 910.14993 від 15.05.2012 року позивачем визначено заборгованість на загальну суму 116076,54 грн. з яких прострочений борг 43260,30 грн., прострочені проценти 50665,64 грн., строкові проценти 53,52 грн. , пеня за несвоєчасне погашення платежів за період з 17.03.2019 року по 17.10.2019 року 18442,06 грн., інші штрафні санкції 3295,02 грн. ( а.с.39, 110-113).

24. Листом РСЦ МВС в Сумській області № 31/18-2498 від 04.11.2019 року підтверджується, що згідно з обліковими даними ЄДР МВС станом на 31.10.2019 року автомобіль ВАЗ 219000, номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_1 , 07.10.2014 року перереєстровано на іншого власника, номерний знак змінено. ( а.с.64)

25. Повідомлення Головного сервісного центру МВС від 14.01.2020 року стверджується, що автомобіль ВАЗ 219000, 2012 року випуску номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_1 09.10.2014 року перебуває на обліку та зареєстрований за ОСОБА_3 . ( а.с.122-123).

26. Згідно витягу із статуту (а.с.40-43) позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства „Ідея Банк".

V. Норми права.

27. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч.2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Частиною 1 стаття 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

В силу ст. 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги ,якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 591 ЦК України визначено, що реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається у порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про заставу» визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 20 цього Закону, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 27 цього Закону, зстава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв`язку з пред`явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Згідно із частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до частин 1,2 статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статей 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

VІ. Оцінка Суду.

28. Виходячи із заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 60146 ( шістдесят тисяч сто сорок шість ) гривень 84 копійки, яка складається з : простроченного боргу в сумі 43620,30 гривень, прострочених процентів в сумі 13231,52 гривні та інших штрафних санкцій в сумі 3295,02 гривні; вилучення автомобіля у ОСОБА_3 та передача його на зберігання банку на період до його реалізації та звернення стягнення за рахунок заставного майна, є обгрунтованами, а відтак в цій частині підлягають задоволенню.

29. Визначаючи загальну суму боргу, яка підлягає стягненню, Суд погоджується із зазначеною позивачем заборгованістю за простроченим боргом в сумі 43620,30 грн. та іншими штрафними санкціями в сумі 3295,02 гривні, оскільки такі нараховані у передбачений договором спосіб та пред`явлені в межах строку позовної давності.

В той же час суд вважає, що до стягнення підлягають прострочені проценти за невиконання умов кредитного договору в сумі 13231,52 грн., які були нараховані позивачем за період з 16.05.2012 року і по 14.12.2015 року, а не 50665,64 грн., оскільки прострочені відсотки за період з 15.12.2015 року по 16.10.2019 року в сумі 37434,12 грн. здійснені після пред`явлення позову про звернення стягнення на заставне майно , який було пред`явлено ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 08.12.2015 року (справа №2/585/1322/15), а тому позов в частині стягнення заборгованості з прострочених відсотків в сумі 37434,12 грн., задоволенню не підлягає, у зв`язку з тим, що нараховані після спливу визначеного кредитним договором №910.14993 від 15.05.2012 року строку кредитування, що не відповідає вимогам ст.ст.1048,1054 ЦК України.

Вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 строкових процентів в сумі 53,52 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, заявленої до стягнення за період з 17.03.2019 року по 17.10.2019 року в сумі 18442,06 грн., то такі задоволенню не підлягають з тих підстав, що нараховані після спливу визначеного кредитним договором №910.14993 від 15.05.2012 року строку кредитування, що суперечить ст.ст.258,266,549 ЦК України.

При оцінці зазначених обставин судом застосовано правові висновки великої Палати ВС викладені в п.29-37 постанови від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, які для суду є обов`язковими.

30. Оскільки судом встановлено, що на час перереєстрації автомобіля за ОСОБА_3 спірний автомобіль ВАЗ 21900 номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_1 , весь час перебував у заставі Банку та був внесений в Державний реєстр обтяжень рухомого майна з 03.07.2012 року та судом вирішено частково стягнути суму боргу за кредитним договором, заявлену позивачем, то зміна власника заставного транспортного засобу, відносно якого зареєстроване обтяження, не є перешкодою для задоволення за рахунок цього майна вимог банку , так як встановлено порушення заставодавцем своїх кредитних зобов`язань. У зв`язку з цим позов в частині вилучення у ОСОБА_3 заставного майна та передача його на зберігання банку на період до його реалізації та вимога про звернення стягнення на предмет застави, який на даний час належить ОСОБА_3 , в рахунок погашення кредитних зобов`язань, підлягають задоволенню.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного суду України, викладеними у постановах від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13 та від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14.

31. Доводи відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що позивач звернувся до нього з позовом з порушенням строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту за період з 15.08.2014 року по 15.10.2014 року в сумі 2997,23 грн., у зв`язку з тим, що платежі є періодичними і строк позовної давності обраховується за кожним періодом окремо, судом відкидаються. Оскільки згідно вимог п.1параграфу10 Договору №910.14993 від 15.05.2012 року, договір діє починаючи з моменту підписання до повного виконання Стронами усіх їхніх зобов`язань, а останній платіж із погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_1 здійснив 30.09.2014 року, то заборгованість по тілу кредиту підлягає стягненню в повному обсязі, як така, що пред`явлена до стягнення в межах строку позовної давності (5 років) встановленої Договором №910.14993 від 15.05.2012 року.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

32. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно меморіального ордера № 8394575 від 28.10.2019 року (а.с.1) позивачем було сплачено 1921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) судового збору.

Позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 116076, 54 грн ( сто шістнадцять тисяч сімдесят шість гривень 54 копійки), що становить 100%, з яких було задоволено вимог на загальну суму 60146,84 грн. (шістдесят тисяч сто сорок шість гривень 84 копійок), що становить 51,8 %.

А, тому у зв`язку із частковим задоволенням позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та сплатою судового збору саме із майнової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 995 грн. 07 коп. (дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 07 копійок) (1921 х 51,8/100 = 995 грн. 07 коп.) судового збору. Вимога про вилучення предмету застави - автомобіль, який перебуває у власності ОСОБА_3 , є похідною від майнової вимоги про стягнення боргу та звернення стягнення на заставне майно, така не оплачена позивачем судовим збором, а тому витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню лише з відповідача ОСОБА_1 .

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором № 910.14993 від 15.05.2012 року у сумі 60146 ( шістдесят тисяч сто сорок шість ) гривень 84 копійки, яка складається з : простроченного боргу в сумі 43620,30 гривень, прострочених процентів в сумі 13231,52 гривні та інших штрафних санкцій в сумі 3295,02 гривні.

3. Вилучити у ОСОБА_3 (адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), транспортний засіб, який є предметом застави- автомобіль ВАЗ 219000, 2012 року випуску, колір сірий, номер шасі(кузова,рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 , та передати Акціонерному товариству «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819), адреса реєстрації: м.Львів, вул.Валова,будинок 11 , на період до його реалізації.

4. В рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) за кредитним договором №910.14993, від 15.05.2012 року укладеним між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в сумі 60146 ( шістдесят тисяч сто сорок шість ) гривень 84 копійки грн, яка складається з: простроченного боргу в сумі 43620,30 гривень, прострочених процентів в сумі 13231,52 гривні та інших штрафних санкцій в сумі 3295,02 гривні звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_3 ( адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме автомобіль ВАЗ 219000, 2012 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_1 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 995 (дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень) 07 копійок.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2020 року.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819), адреса реєстрації: м.Львів,вул.Валова,будинок 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.О.Євлах