
Справа № 464/5937/19
пр.№ 2/464/102/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.03.2020 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/5937/19
учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»
відповідач ОСОБА_1
вимоги: стягнення заборгованості за договором позики
Обставини справи
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 25 297,31 гривень, покликаючись на невиконання останнім взятих на себе зобов`язань.
Ухвалою судді від 26 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку надіслано учасникам справи, а відповідачу - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
У ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона
(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Позивачем ТзОВ «ВЕЛЛФІН» (позикодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики № 80875 від 13 жовтня 2016 року, згідно з яким позикодавець на надає позичальнику грошові кошти в позику в сумі 650 гривень строком 15 днів, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти. Сторонами погоджено нарахування процентів: 0,95 % від суми позики, але не менше ніж 50 гривень за перший день користування позикою; 0,95 % від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах 15 днів; 3,8 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад 15 днів, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
Укладено електронний договір в порядку ст.ст.205, 207, 639 ЦК України згідно із Законом України «Про електронну комерцію».
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). У відповідності до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY перераховано суму позики на картковий рахунок відповідача, що підтверджується повідомленням товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за № 4753-ВП від 28 вересня 2019 року.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, а відтак, згідно з довідкою позивача станом на 25 жовтня 2019 року має заборгованість 25 297,31 гривень, яка складається з наступного: 650 гривень - основний борг; 6715,11 гривень - заборгованість по відсоткам; 17 932,20 гривень - заборгованість за простроченими відсотками. Відповідачем вказаний розрахунок, зазначений у довідці, не заперечено та не спростовано, а відтак такий приймається судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням взятих на себе відповідачем зобов`язань за договором позики, які ним не виконувалися належним чином та обов`язковості договору для сторін, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 25 297,31 гривень. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі. У матеріалах справи відсутні відомості, які спростовують даний висновок суду.
Судові витрати
У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати - 1921 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики в розмірі 25 297,31 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» 1921 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 48
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено 28 лютого 2020 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.В.Тімченко
Судове рішення № 87940985, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 02.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/5937/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: