
Справа № 464/5937/19
пр.№ 2/464/102/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.03.2020 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/5937/19
учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»
відповідач ОСОБА_1
вимоги: стягнення заборгованості за договором позики
Обставини справи
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 25 297,31 гривень, покликаючись на невиконання останнім взятих на себе зобов`язань.
Ухвалою судді від 26 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку надіслано учасникам справи, а відповідачу - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
У ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона
(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Позивачем ТзОВ «ВЕЛЛФІН» (позикодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики № 80875 від 13 жовтня 2016 року, згідно з яким позикодавець на надає позичальнику грошові кошти в позику в сумі 650 гривень строком 15 днів, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти. Сторонами погоджено нарахування процентів: 0,95 % від суми позики, але не менше ніж 50 гривень за перший день користування позикою; 0,95 % від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах 15 днів; 3,8 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад 15 днів, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.
Укладено електронний договір в порядку ст.ст.205, 207, 639 ЦК України згідно із Законом України «Про електронну комерцію».
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). У відповідності до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY перераховано суму позики на картковий рахунок відповідача, що підтверджується повідомленням товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за № 4753-ВП від 28 вересня 2019 року.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, а відтак, згідно з довідкою позивача станом на 25 жовтня 2019 року має заборгованість 25 297,31 гривень, яка складається з наступного: 650 гривень - основний борг; 6715,11 гривень - заборгованість по відсоткам; 17 932,20 гривень - заборгованість за простроченими відсотками. Відповідачем вказаний розрахунок, зазначений у довідці, не заперечено та не спростовано, а відтак такий приймається судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням взятих на себе відповідачем зобов`язань за договором позики, які ним не виконувалися належним чином та обов`язковості договору для сторін, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 25 297,31 гривень. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі. У матеріалах справи відсутні відомості, які спростовують даний висновок суду.
Судові витрати
У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати - 1921 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики в розмірі 25 297,31 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» 1921 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 48
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено 28 лютого 2020 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.В.Тімченко
The court decision No. 87940985, Sykhivskyi District Court of Lviv City was adopted on 02.03.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 464/5937/19. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: