Ухвала суду № 87895836, 28.02.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-в/235/6/20

Справа № 235/595/20

УХВАЛА

про відновлення втраченого судового провадження

28 лютого 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу з питання відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі ухвали судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2020 року про ініціювання в порядку ст.489 ЦПК України питання відновлення судового провадження в цивільній справі, розглянутій Будьоннівським районним судом м. Донецька № 254/8341/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором порушено справу № 2-в/235/6/20.

Підстава для ініціювання розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження вмотивована відкриттям справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження по справі, що розглядалась Будьоннівським районним судом м. Донецька № 254/8341/13-ц.

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2020 року призначено розгляд справи про відновлення судового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених розділом Х ЦПК України.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, не повідомили про причини неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

30 січня 2020 року на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування доводів заяви заявник зазначив, що 28.04.2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька ухвалив рішення у справі № 254/8341/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк».

09.11.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 951/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 10210799001.

Таким чином відбулася заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до положень ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно довідки канцелярії Красноармійського міськрайонного суду Донецької області справа № 254/8341/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з Будьоннівського районного суду м. Донецька до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області станом на 27 лютого 2020 року не надходила.

Отже зазначене судове провадження можна вважати втраченим.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, передбачене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Тому виконання рішення суду повинно розглядатись як невід`ємна частина судового процесу.

Однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального права - відновлення втраченого судового провадження. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Згідно зі ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором дійсно перебувала в провадженні Будьоннівського районного суду м. Донецька з ухваленням 28 квітня 2014 року рішення.

За таких обставин, з метою сприяння захисту права Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на здійснення процесуального правонаступництва та заміну стягувача, - суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження, а саме рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28.04.2014 року по справі № 254/8341/13-ц, оскільки зібрані і перевірені матеріали, на думку суду, є належними та достатніми доказами.

Керуючись ст.ст.488, 498, 494 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2014 року:

«

2/254/666/2014

254/634/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого – судді Грачова Р.Р.,

при секретарі – Тімончук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

13.04.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №10210799000, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 20 200 франків з розрахунку 8,99 % річних на строк з 13.04.2006 року по 13.04.2014 року.

8.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі – продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі АТ «Укрсиббанк» до АТ «Дельта банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Отже відповідно до викладеного договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами, позивач набув права вимоги по кредитному договору.

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору, відповідач зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору.

Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечується порукою та відповідно до укладеного договору поруки №011-ТТ№30АФ/П від 13.04.2006 року між АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_2 , поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором №10210799000 від 13.04.2006 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов`язання за кредитним договором. Поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов`язань згідно умов кредитного договору. Однак, зобов`язання не виконані у зв`язку з чим, станом на 15.07.2013 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 114 571,76 гривень (за додатковою угодою), з яких:

- 73 575, 35 гривень – заборгованість за кредитом;

- 40 996, 40 гривень – сума заборгованості за відсотками.

Просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 114 571, 76 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого та від якого не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, якщо вказані ним причини неявки визнані неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи, якщо позивач не заперечував проти такого розгляду справи.

В зв`язку, з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню за таких обставин.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовьязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлені наступні обставини.

13 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №011-ТТ№30-АФ, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальникові а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 20200 швейцарських франків з кінцевим терміном повернення 13 квітня 2012 року, зі сплатою 8,99 % річних.

Згідно із п. 1.2.1 додаткової угодою б/н до договору про надання споживчого кредиту за №011-ТТ№30-АФ від 13.04.2006 року, укладеної між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості визначено 13 квітня 2014 року, при цьому згідно умов договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту.

У відповідності із договором купівлі – продажу прав вимоги за кредитами від 8.12.2011 року, ПАТ «УкрСиббанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта банк» права вимоги за кредитами, зокрема й за кредитним договором №011-ТТ№30-АФ від 13.04.2006 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтверджується актом прийому передачі документації за договором купівлі – продажу прав вимоги від 25.01.2012 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі викладеного позивач набув права вимоги по кредитному договору №011-ТТ№30-АФ від 13.04.2006 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов`язки згідно приписів кредитного договору у повному обсязі, та надав відповідачу кредитні кошти в сумі яка обумовлена кредитним договором.

Згідно з п.1.2.2 кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до кредитного договору.

Відповідно до п.п.1.3.1, п.1.3.3., 1.3.4 кредитного договору, нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог НПА НБУ України та чинного законодавства України. При цьому, термін сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Однак, відповідачка ОСОБА_1 покладені на неї обов`язки за кредитним договором виконувала неналежним чином, в зв`язку з чим станом на 15.07.2013 року у неї виникла заборгованість за кредитом в сумі 114 571, 76 з яких:

- 73 575,35 гривень – сума заборгованості за кредитом;

- 40 996, 40 гривень – сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до Розділу 11 кредитного договору, сторони погодили, що у випадку застосування будь якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 7.4 частиною 2 п.9.2 кредитного договору та/або настання обставин, що передбачені вказаними пунктами договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п.1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит – обов`язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. У цьому випадку позичальник зобов`язується достроково в повному обсязі повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений термін в повному обсязі.

Так, на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом досудову вимогу №31.4-08/2477/13 від 22.03.2013 року про повернення суми кредиту, однак відповідачка жодних дій щодо повернення кредиту та плати процентів не вчинила.

Крім того, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 13 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №011-ТТ№30АФ/ІІ, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 всіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у випадку порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

Так, в зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, на адресу відповідача ОСОБА_2 як поручителя було направлено рекомендованим листом досудову вимогу №31.4-08/2569/13 від 22.03.2013 року про повернення суми кредиту, однак відповідач жодних дій щодо повернення кредиту та плати процентів не вчинив.

Позичальник, за вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Виходячи з викладеного, з урахуванням того, що відповідачами суттєво порушуються умови кредитного договору, договору поруки, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 114 571, 76 гривень.

Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору 1145, 72 гривень.

На підставі ст.ст. 514, 516, 526, 536, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором 114 571,76 гривні.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» судовий збір в розмірі 1145,72 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: »

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко