Рішення № 8788319, 24.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

24.03.2010 року                                                                                 Справа № 19/14

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 1 (м. Хуст) Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хуст

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліскомплект”, м. Хуст

про стягнення 1 104 грн. 02 коп., в тому числі 818 грн. 76 коп. основного боргу за послуги електрозв’язку, 241 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань та 43 грн. 82 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Туряниця Л.В., довіреність № 2419 від 28.12.2009 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” заявлено позов в особі Центру електрозв’язку № 1 (м. Хуст) Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хуст до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліскомплект”, м. Хуст про стягнення 1 104 грн. 02 коп., в тому числі 818 грн. 76 коп. основного боргу за послуги електрозв’язку, 241 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань та 43 грн. 82 коп. три проценти річних.

          Позивач просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальним доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови типового договору про надання послуг електрозв’язку № 503 від 12.03.2002 року, а саме не оплатив за надані послуги електрозв’язку в розмірі 818 грн. 76 коп.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 27.01.2010 року, 12.02.2010 року, 26.02.2010 року та 16.03.2010 року, які були надіслані відповідачу – ТОВ „Ліскомплект” рекомендованими листами з повідомленням на адреси: м. Хуст, вул. Франка, 6 та Хустський район, с. Сокирниця, вул. Борканюка, 79 повернуті у зв’язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На запит господарського суду Закарпатської області від 12.02.2010 року до Головного управління статистики у Закарпатській області, на адресу суду надісланий Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якому зазначено, що станом на 15.02.2010 року ТОВ „Лісокомплект” зареєстроване як юридична особа, яке знаходиться за адресою: Хустський район, с. Сокирниця, вул. Борканюка, 79, повідомлення – судова повістка № 03130792 від 23.03.2010 року), у судові засідання 27 січня 2010 року, 12 лютого 2010 року, 26 лютого 2010 року, 16 березня 2010 року та 24.03.2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Між сторонами спору 12.03.2002 року був укладений типовий договір № 503 про надання послуг електрозв’язку, відповідно до якого підприємство зв’язку (позивач) взяв на себе зобов’язання надавати послуги електрозв’язку, перераховані в додатку № 1, та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 до даного договору. Відповідно до розділу 4 договору послуги, які надаються підприємством зв’язку (позивачем), оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Пунктом 4.2. договору зазначено, що споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати з поданням рахунків. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 – го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.5. договору). У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно до 20 – го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 – го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобов’язань по наданню послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” № 1280-IV від 18.11.2003 року, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, в тому числі своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов’язання – кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами є надання послуг електрозв’язку. Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданих послуг електрозв’язку є безспірним.

Відповідно до типового договору № 503 від 12.03.2002 року та рахунків за телекомунікаційні послуги (арк. спр. 40 – 52), за період з жовтня 2006 року по липень 2007 року включно позивачем було надано відповідачу послуги електрозв’язку на загальну суму 818 грн. 76 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість наданих йому послуг електрозв’язку в розмірі 818 грн. 76 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 818 грн. 76 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 818 грн. 76 коп. основного боргу за надані послуги електрозв’язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки, складає 241 грн. 44 коп., три проценти річних – 43 грн. 82 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування

витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 509, 526, ч. 2 ст. 625,ст. ст. 629, 901 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліскомплект”, Хустський район, с. Сокирниця, вул. Борканюка, 79 (код ЄДРПОУ 31660977) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 1 (м. Хуст) Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Хуст, вул. Корятовича, 13 (код ЄДРПОУ 25438186) суму 1 104 (Одна тисяча сто чотири гривень) грн. 02 коп., в тому числі 818 (Вісімсот вісімнадцять гривень) грн. 76 коп. основного боргу за послуги електрозв’язку, 241 (Двісті сорок одна гривень) грн. 44 коп. інфляційних нарахувань та 43 (Сорок три гривень) грн. 82 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.