Рішення № 8788333, 26.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.2010                                                             Справа № 14/16

За позовом Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод, м. Ужгород

до Орендного підприємства Виноградівський завод залізобетонних виробів, м. Виноградів

до Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації, м. Виноградів

про визнання права власності та зобов"язання вчинити певні дії,

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Рудова Ю.В. –начальник служби правового забезпечення та реформування власності ОП Ужгородський коньячний завод за дов. №018 від 25.01.2010р.

від відповідача 1: Шерегі В.М. - представник за дов. №33 від 26.02.2010р.

від відповідача 2: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод, м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Орендного підприємства Виноградівський завод залізобетонних виробів, м. Виноградів (далі - відповідач 1 ) та до Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації, м. Виноградів (далі - відповідач 2) про визнання права власності та зобов"язання вчинити певні дії.

          Представником позивача у позовній заяві (а.с.2-4) у підтвердження позовних вимог зокрема наведено обставину того, що відповідно до укладеного з відповідачем 1 договору купівлі-продажу майна від 11.06.2003р. до позивача перейшло право власності на об”єкт –недобудову магазину, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м., у зв”язку з чим, після даного факту, відповідач 1 не може вважатися власником даного об”єкта, в тому числі і після доведення позивачем даного об”єкта до повної готовності, а відповідно є неправомірним намір відповідача 1 щодо проведення дій, пов’язаних з виготовленням технічної документації на даний об”єкт та щодо можливого його (об”єкта) відчуження на користь третіх осіб.

          Представником відповідача 1, як у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.24), так і у судовому засіданні по розгляду даної справи позовні вимоги не заперечено та зазначено факт переходу права власності до позивача на спірне нерухоме майно за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу майна.

          Відповідач 2 у письмовому відзиві від 19.03.2010р. №325 на позов (а.с.21) зазначив обставину того, що оскільки у продавця відсутній правовстановлюючий документ на право власності на недобудову, яка була предметом купівлі-продажу майна за укладеним договором між продавцем та покупцем та з урахуванням того, що даний об”єкт придбано, як недобудову, можлива реєстрація за позивачем права власності тільки на недобудову магазину та з урахуванням тієї обставини, на думку відповідача 2, реєстрація даного об”єкту, як закінченого будівництвом, за позивачем, можлива за наявності доказів у підтвердження прийняття даного об"єкту в експлуатацію, що має підтверджуватися актом готовності об”єкта до експлуатації, а не актом технічного огляду будівлі. Також відповідач 2 зазначає про відсутність між продавцем та покупцем акту прийому –передачі недобудованого магазину.

          Враховуючи дані вищезазначені обставини, зазначені відповідачем 2 у вищезазначеному письмовому відзиві на позов, представником позивача у поданому до матеріалів справи письмовому поясненні від 25.03.2010р. на відзив відповідача (а.с.36-37), зокрема зазначено обставину того, що у продавця міг бути в наявності правовстановлюючий документ на проданий об”єкт, тільки при умові завершення будівництвом даного об”єкта та доведення його до повної готовності, а оскільки проданий об”єкт покупцем було придбано, як незавершений будівництвом об”єкт , а тому є безпідставним відмова відповідача позивачеві у реєстрації права власності на даний об”єкт. Також зазначено обставину того, що даний об”єкт, після його придбання, покупцем (позивачем) було закінчено будівництвом та доведено до готовності та відповідно було витрачено власні кошти, а тому відповідно до вимог норм Цивільного кодексу України, на новостворене майно у позивача право власності виникло правомірно, яке створено на кошти позивача та що не суперечить вимогам Закону. Крім того, наведено обставину того, що відповідно до вимог чинного законодавства передбачено виключний перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на майно та до таких документів не віднесено акт державної комісії про готовність об”єкта до експлуатації, яке не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно.

          За вищенаведених обставин, представник позивача вважає, що позивачем в повному обсязі до відповідача 2 було надано правовстановлюючі документи на об”єкт нерухомого майна, а відповідно за таких обставин, є безпідставним відмова відповідача 2 у реєстрації за позивачем права власності на даний об”єкт та відповідно заперечення відповідача 2, зазначені у відзиві на позов не спростовують в даній частині позовних вимог позивача.

          Враховуючи наявність у          матеріалах справи письмового клопотання від відповідача 2 від 19.03.2010р. №324 про розгляд справи без участі його уповноваженого представника та з урахуванням ухвали суду від 25.03.2010р. у справі №14/16 про виправлення описки щодо дати судового розгляду справи у даному судовому засіданні спір вирішується без участі уповноваженого представника відповідача 2 та за наявними у справі доказовими матеріалами.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд констатує такі висновки:

Пунктом 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Відповідно до вимог п.1 ст. 328 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          Як вбачається з матеріалів справи, між Орендним підприємством Ужгородський коньячний завод, м. Ужгород (далі –покупець, ОП Ужгородський коньячний завод (позивач)) та Орендним підприємством Виноградівський завод залізобетонних виробів, м. Виноградів (далі –продавець, ОП Виноградівський завод залізобетонних виробів(відповідач 1)) 11.06.2003р. було укладено договір купівлі-продажу майна відповідно до якого, зокрема продавець зобов”язувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти недобудову магазину, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м. (а.с.9).

          На виконання умов даного договору за актом від 13.06.2003р. прийому-передачі до договору купівлі –продажу майна від 11.06.2003р. продавцем було передано покупцеві у власність недобудову магазину, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м. (готовність об”єкта –60%) та даний акт підписаний у двосторонньому порядку сторонами договору та скріплений печатками сторін, що підтверджується долученою до матеріалів справи засвідченою копією з вищезазначеного акту прийому - передачі (а.с.38).

          За вищенаведених обставин, до покупця від продавця перейшло право власності на вищезазначений об”єкт - недобудову магазину, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м. (готовність об”єкта –60%), а отже з даного моменту власником об”єкту є покупець (позивач).

          Оскільки на момент укладення між позивачем та відповідачем 1 вищезазначеного договору купівлі-продажу та передачі за вищезазначеним актом прийому-передачі продавцем у власність покупця об”єкту - недобудову магазину, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м. (готовність об”єкта –60%) та з урахуванням тієї обставини, що даний об”єкт не було здано в експлуатацію у встановленому порядку, тому у продавця у вищезазначеному періоді не міг бути в наявності правовстановлюючий документ на право власності на такий незавершений будівництвом об”єкт продажу.

          За вищенаведених обставин, у вищезазначеному періоді до вищезазначеного об”єкту - недобудови магазину не підлягали застосуванню вимоги п. 1.6 ст.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N7/5 від 07.02.2002р. (з наступними змінами та яке було чинне на момент укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу) (далі –Тимчасове положення), оскільки даною нормою передбачалось, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.          

          Після переходу до позивача права власності на об”єкт - недобудову магазину, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м. (готовність об”єкта –60%), позивачем даний об”єкт було доведено до готовності за власні кошти на загальну суму 47825,50грн. (з яких витрати на будівельні матеріали складають суму 31980грн. та витрати на проведені будівельні роботи складають суму 15845,50грн.), що підтверджується бухгалтерською довідкою від 22.03.2010р. за №097 (а.с.39) та актом технічного огляду будівлі, проведеним ПП Арендаш В.В. (а.с.10), який діє, як суб’єкт господарювання щодо робіт, які виконуються та, зокрема пов’язані із створенням об”єктів архітектури відповідно до ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції №441750 серії АВ (а.с.11).

          З огляду на викладене, позивач є власником даного об”єкту, як магазину в цілому, який знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м. та відповідно за вищенаведених обставин, не може вважатися таким, що перебуває у власності у відповідача 1, незалежно від проведених даним відповідачем дій, пов’язаних з виготовленням технічної документації на даний об”єкт та відповідно надання даному об”єкту позначення під літерою „А”.

          За вищенаведених обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на вищезазначений об”єкт є такими, що належним чином підтверджені нормами чинного законодавства, матеріалами справи та фактичними обставинами, а тому позов в даній частині підлягає до задоволення та відповідно підлягає визнанню за позивачем ОП Ужгородський коньячний завод право власності в цілому на об”єкт - магазин під літерою „А”, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м.

          Відповідно до вимог чинного законодавства введення в експлуатацію та проведення державної реєстрації передбачено по тих об”єктах, які особа закінчила будівництвом та які даною особою створені, зокрема від основи - „фундаменту”, а тому, за вищенаведених обставин, не може бути безумовною підставою, для необхідності реєстрації в органі БТІ, обов’язковість наявності, в даному випадку у позивача, на придбаний об”єкт - недобудову магазину, після доведення позивачем його (даного об”єкту - недобудови магазину) до повної готовності, такого документа, як акта державної технічної комісії про підтвердження готовності закінченого будівництвом об”єкта до експлуатації та з урахуванням тієї обставини, що відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на майно не віднесено такого документа, як акт державної комісії про готовність об”єкта до експлуатації.

          Оскільки, як було зазначено вище, наявними у матеріалах справи документальними доказами підтверджується факт доведення ОП Ужгородський коньячний завод до повної готовності магазину, розташованого за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м., придбаного у власність на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2003р., як недобудову магазину та відповідно реєстрація права власності на такий об”єкт –магазин в цілому та який доведений до повної готовності, виникає у позивача в силу закону та така реєстрація права власності на даний магазин в цілому повинна бути проведена, в даному випадку відповідачем 2, як органом БТІ по місцюзнаходження даного об”єкта.

          З урахуванням того, що, як було зазначено вище, судом визнано за позивачем в цілому право власності на об”єкт - магазин під літерою „А”, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м., та з урахуванням тієї обставини, що відповідно до вимог п.10 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, чинного на момент прийняття даного рішення судом по даній справі, правовстановлюючим документом на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема є рішення суду про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, а тому судом в даній частині позовних вимог позов підлягає до задоволення, шляхом зобов”язання відповідача 2 - Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації зареєструвати за позивачем ОП Ужгородський коньячний завод право власності в цілому на магазин під літерою „А”, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м.

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 43, 77, 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за ОП Ужгородський коньячний завод право власності в цілому на магазин під літерою „А”, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м.

3. Зобов”язати Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації /м. Виноградів, вул. І. Франка, 1/ зареєструвати за Орендним підприємством Ужгородський коньячний завод /м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 19, код ЄДРПОУ 00412122/ право власності в цілому на магазин під літерою „А”, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 15, площею 338,40кв.м.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець