Рішення № 8788027, 16.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.10 р. Справа № 40/364пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Рожковій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Красногорівка

до першого відповідача Регіонального відділенні Фонду державного майна України по Донецькій області. м. Донецьк

до другого відповідача Фонду Державного майна України, м. Київ

про виконання певних дій

за участю:

представників сторін:

від позивача: Паустовський К.В. - юрисконсульт

від першого відповідача: Лисенко Л.М. - юрисконсульт

від другого відповідача: Лисенко Л.М. юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовною заявою до належних відповідачів: зобовязати першого відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області після включення обєкту до переліку обєктів що підлягають приватизації шляхом викупу, виконати всі дії направлені на підготовку до приватизації та проведення приватизації приміщень загальною площею 652 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію), зобовязати другого відповідача - Фонд державного майна України внести приміщення загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Перший відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

· викуп орендарем орендованого майна, здійснюється при діючому договорі оренди. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.08р. у справі №2а-24217/8 спірний договір оренди було продовжено;

· проте, з 01.01.09р. набрав чинності Закон України „ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, надалі Закон, який поширюється на гуртожитки, які є обєктами права державної чи комунальної власності, а гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності, крім гуртожитків, що знаходяться на балансі військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України;

·пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено мораторій на відчуження ( крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних та сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цього Закону;

·цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних та юридичних осіб;

·оскільки під час проведення роботи з підготовки до приватизації спірного нежитлового вбудованого приміщення, що є частиною будівлі гуртожитку, набрав чинності вказаний Закон, здійснення приватизації є неможливим в силу приписів пункту 3 Прикінцевих положень цього нормативного акту (стаття 58 Конституції України);

· у разі прийняття рішення про приватизацію державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, вартістю не менш як 25 % залишкової ( відновної за вирахуванням зносу) вартості майна. Оцінка вартості обєкта приватизації цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства ( пункт 51 Державної програми приватизації на 2000-2002, затвердженою Законом України „Про Державну програму приватизації” від 18.05.2000р. № 1723-111;

·таке право орендар одержує у разі прийняття за власною ініціативою органом приватизації рішення про приватизацію обєктів групи „А” 9 пункт 52 Державної програми приватизації;

·всупереч вимогам частини 4 статті 7 Закону України „ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), позивач не оформив належним чином заяву про включення обєкту до переліку обєктів, що підлягають приватизації, оскільки вона не відповідає встановленої формі та суперечить вимогам пункту 3.2 „ Порядку подання та розгляду заяви про включення обєкта до переліків обєктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію обєктів груп А, Д та Ж”;

·тому підстав для задоволення позовних вимог не існує за законом.

Другий відповідач позовні вимоги не визнав, виходячи із наступного, зокрема:

· листом від 29.05.08р. за № 20-3165 позивач звернувся до першого відповідача з проханням дозволити приватизацію орендованого майна шляхом викупу;

· за результатами розгляду звернення позивача, першим відповідачем було розпочато підготовку до приватизації спірного обєкту та необхідність надання пакету документів відносно прийняття рішення про приватизацію;

·позивачем не надано необхідного пакету документів відповідно до вимог законодавства, яке регулює питання приватизації;

·Закон України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, та пункт 3 Прикінцевих положень цього Закону встановлює мораторій на відчуження гуртожитків, з урахуванням вимог стаття 58 Конституції України;

· першим відповідачем спірне приміщення не включалося до переліку обєктів, які підлягають приватизації, а тому вимоги викладені у позові щодо приватизації спірного обєкту шляхом викупу необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

До прийняття рішення у справі, позивач уточнив свої позовні вимоги, використовуючи ст. 22 ГПК України, і залишив за собою право:

Шзобовязати першого відповідача регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, як орган приватизації провести усі дії для включення обєкту приміщень загальною площею 652 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до переліку обєктів що підлягають приватизації;

Шзобовязати першого відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області після включення обєкту до переліку обєктів що підлягають приватизації шляхом викупу, виконати усі дії направлені на підготовку до приватизації та проведення приватизації приміщень загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 відповідно до Закону України „ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію);

Шзобовязати другого відповідача Фонд державного майна України внести приміщення загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) до переліку обєктів що підлягають приватизації шляхом викупу.

Позов мотивовано тим, 29 травня 2008 року першим відповідачем у справі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було отримано заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_6 заяву №20-3165 з усім додатками на приватизацію орендованих приміщень загальною площею 652 кв. м, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог пункту 5 статті 7 розділу 2 Закону України „ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, повинен розглянути заяву, і у разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій вказаної статті. Результати розгляду заяви не пізніше як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмової формі.

У разі відмови у приватизації відповідний орган приватизації відповідно до вимог пункту 2 статті 12 Закону України „ Про приватизацію державного майна” повідомляє заявника про причину відмови. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що заявником не було отримано відповіді від органу приватизації на подану заяву, а згідно вимог статті 8 Закону України „ Про приватизацію державного майна” на час її подання не було встановлено обмежень щодо цього приміщення.

Стаття 15 Закону України „Про приватизацію державного майна” далі Закон 1 та стаття 3 Закону України ” Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, далі Закон 2 встановлені способи приватизації.

Згідно зі статтею 12 Закону 1 ініціатива щодо приватизації певного об'єкта може виходити як від органів приватизації, так і від покупців, що визнаються такими відповідно до статті 8 цього Закону.

Порядок включення обєктів малої приватизації до переліків, зазначених у пункті 3 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) здійснюється також за ініціативою органу приватизації та покупців.

Тобто, регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області повинно було за заявою фізичної особи підприємця ОСОБА_6 включити спірний обєкт оренди до переліків обєктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Результати заяви покупця повинні були доведені до нього у письмовій формі через місяць з дня подання заяви, однак не пізніше 29.06.08р. Таких дій перший відповідач у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області в супереч законодавства про приватизацію не провів, що є порушенням вимог пункту 51 Закону України „ Про державну програму приватизації”.

Ствердження першого відповідача про те, що положення Закону -1 та Закону -2 станом на подання заяви на приватизацію від 29.05.08р. вх. №20-3165 не діють у звязку з тим, що з 01.01.09р. набрав чинності Закон України „ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 04.09.08р. за N 500-VI є хибним.

Так, відповідно до розділу VIII Прикінцевих положень вказаного закону встановлено, що він набирає чинності з 1 січня 2009 року. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Втім, особливості набрання цього закону зазначені у пункті 3 цих Прикінцевих положень, зокрема:

Тут зазначено, що з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Як вказано у статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На час подання заявником заяви на приватизацію спірних обєктів вказаний закон не набрав чинності, а саме не впливав на особливості правового режиму державної власності з урахуванням вимог Закону-1 та Закону - 2. Таким чином, такі заперечення відповідачів у справі фактично погіршують стан субєкта підприємництва, на позбавляють його право на проведення приватизації шляхом викупу спірного обєкту.

Відмова у приватизації припустима лише з підстав, визначених частиною третьою статті 12 Закону - 1 та абзацом другим частини п'ятої статті 7 Закону - 2. Акти органів приватизації про відмову у приватизації можуть визнаватись недійсними на загальних підставах за заявами заінтересованих осіб. У разі ухилення державного органу приватизації від розгляду заяви про приватизацію особа, заяву якої не розглянуто у встановлений законом строк, не позбавлена права звернутись до арбітражного суду з заявою про спонукання державного органу приватизації прийняти належне рішення.

Статтею 27 Закону 1 та статтею 23 Закону - 2, передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Ці угоди як окрема юридична категорія угод мають назву "угоди приватизації" (стаття 27 Закону -1) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. У разі ухилення однієї з сторін від укладення такого договору господарський суд вправі спонукати укласти цей договір лише продавця.

Таким чином, відмова у приватизації, як зазначає законодавець, можлива виключно у випадках, зазначених відповідно у частині третій статті 12 Закону - 1 та абзаці другому частини п'ятої статті 7 Закону 2. У решті випадків, тобто коли державними органами приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об'єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Коли відбувається ухилення органу приватизації від укладення такого договору або ухилення від включення спірного обєкту приватизації до переліку шляхом викупу, господарський суд за позовом покупця вправі спонукати продавця укласти названий договір, за умови, що рішення про приватизацію об'єкта не суперечить закону або зобовязати такий орган вчинити певні дії тощо.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не підпадає під ознаки частини третьої статті 12 Закону України” Про приватизацію державного майна” та абзацу другому частини п'ятої статті 7 Закону України” Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію). Предмет позову відповідає способу захисту порушеного права відповідно до закону. Вказані обставини не надають суду прийняти заперечення першого та другого відповідачів відносно порушення позивачем пункту 3.2 „ Порядку подання та розгляду заяви про включення обєкта до переліків обєктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію обєктів груп А, Д та Ж, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.04.98р. за №772. Що стосується фактів встановлених постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.08р. у справі №2а-24217/8, то відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковими.

Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази. Обставини визнані іншим судом не впливають на предмет спору по даній справі.

За такими обставинами суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 обґрунтовані та підлягають задоволенню, а тому слід:

Шслід зобовязати першого відповідача регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, як орган приватизації провести усі дії для включення обєкту приміщень загальною площею 652 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до переліку обєктів що підлягають приватизації;

Шзобовязати першого відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області після включення обєкту до переліку обєктів що підлягають приватизації шляхом викупу, виконати усі дії направлені на підготовку до приватизації та проведення приватизації приміщень загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 відповідно до Закону України „ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію);

Шзобовязати другого відповідача Фонд державного майна України внести приміщення загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) до переліку обєктів що підлягають приватизації шляхом викупу.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли інша сторона звільнена від сплати державного мита.

Суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій першого відповідача, а тому витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на першого відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Позивач, згідно квитанції № 51712 від 13.11.09р. оригінал якого знаходяться у матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 17 грн. 94 коп. а тому відповідно до вимог ст. 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.

За згодою представників сторін присутніх у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини другої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституцій України, ст. ст. 12, 15, 27 Закону України ”Про оренду державного майна” ст. 3, абзац 2 ч.5 ст. 7, ст. 23 Закону України ”Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” ст. ст. 12, 22, 33, 34, 36, 43, 47, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ст. 89 ГПК України , суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобовязати першого відповідача регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, як орган приватизації провести усі дії для включення обєкту приміщень загальною площею 652 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до переліку обєктів що підлягають приватизації, видавши наказ.

3. Зобовязати першого відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області після включення обєкту до переліку обєктів що підлягають приватизації шляхом викупу, виконати усі дії направлені на підготовку до приватизації та проведення приватизації приміщень загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 відповідно до Закону України „ Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).

4. Зобовязати другого відповідача Фонд державного майна України внести приміщення загальною площею 652 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) до переліку обєктів що підлягають приватизації шляхом викупу.

5. Стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р 3717305100050 УДК по Донецькій області ОПЕРУ НБУ м. Донецьк, МФО 834016, ід. код 13511245, на користь:

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію Серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, АДРЕСА_2, витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

6. Повернути на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію Серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, АДРЕСА_2, зайве перераховане державне мито в сумі 17 грн. згідно квитанції №51712 від 13.11.09р., оригінал якої знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області або довідка суду.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

8. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області або довідка суду.

Дата підписання рішення оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України: 22.03.10р.

Суддя