Рішення № 8787101, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 43/38                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Комунальної лікувально-профілактичної установи “Міська психіатрична лікарня №1 м. Донецька”, м. Донецьк

про стягнення 662,54грн. заборгованості по оплаті охоронних послуг; 198,77грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань

Представники сторін:

від позивача: Васильєва С.А. за дов. №21/1-134/Сг від 20.01.10р.

від відповідача: Бєлова Н.А. за дов. №1/159 від 22.03.10р.

В судовому засіданні брали участь:

          СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунальної лікувально-профілактичної установи “Міська психіатрична лікарня №1 м. Донецька”, м. Донецьк про стягнення 662,54грн. заборгованості по оплаті охоронних послуг; 198,77грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором термінового виклику наряду міліціїї №128/Лн від 20.05.08р., в частині сплати вартості наданих послуг.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги частково у розмірі 331,27грн. та пояснив, що ним сплачена сума боргу у розмірі 331,27грн. за грудень 2009р. за договором №128/Лн від 20.05.08р., що підтверджується платіжними дорученнями №42 від 11.02.10р., проти стягнення 331,27грн. за січень 2010р. та нарахування штрафних санкцій заперечив та пояснив, що прострочення виконання зобов’язання по оплаті охоронних послуг за договором №128/Лн від 20.05.08р. виникло внаслідок порушення позивачем взятих на себе зобов’язань за вказаним договором, а саме внаслідок несвоєчасного надання відповідачу первинних документів, передбачених п.2.7 означеного договору. Однак не надав належних доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності, не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов’язання.

Позивач в останньому судовому засіданні у зв’язку зі сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 331,27грн., просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті наданих послуг у розмірі 331,27грн. за січень 2010р. та 198,77грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань, віднести на рахунок відповідача судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн., відповідно до заяви №208/Лн від 02.03.10р. В підтвердження сплати боргу відповідачем представив банківську виписку від 19.02.10р.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір термінового виклику наряду міліціїї №128/Лн від 02.03.10р. з додатками, серед яких розрахунки –дислокації на 2009р. та на перший квартал 2010р., акти виконаних робіт/послуг №ЛН-0015525 за грудень 2009р., №ЛН-0000327 за січень 2010р., банківська виписка від 19.02.10р., платіжне доручення №42 від 11.02.10р., акт звірки розрахунків станом на 01.03.10р.

Водночас у позові заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладання арешту майно, що належить відповідачеві.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту майно, що належить відповідачеві, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2008р. між Управлінням Державної служби охорони при управлінні МВС України в Донецькій області /правонаступником якого є Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, згідно наказу №285 від 10.10.06р./ (виконавцем) та Комунальною лікувально-профілактичною установою “Міська психіатрична лікарня №1 м. Донецька” (замовником) був укладений договір термінового виклику наряду міліції охорони №128/Лн, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання забезпечити реагування наряду міліції охорони у разі надходження на пульт централізованого спостереження сигналу тривоги при викоритсанні відповідачем засобів ручної тривожної сигналізації, встановлених на об’єктах відповідача, які зазначені на розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

          Відповідно до пункту 2.3. договору оплата замовлених послуг здійснюється замовником на умовах внесення попередньої оплати, шляхом внесення щомісячно сум, зазначених у розрахунку-дислокації (додаток №1 договору).

Згідно до пункту 2.4. договору перший платіж замовник здійснює впродовж п’яти банківських днів після підписання сторонами договору, а усі наступні платежі здійснюються замовником не пізніше п’яти днів до кінця кожного місяця.

Відповідно до п.2.7 договору, в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору сторони складають акт виконаних робіт.

Відповідно до пункту 9.1. договору, він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 20.05.09р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Продовження дії договору оформлюються сторонами шляхом підписання розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) на відповідний термін (пункт 9.2. договору).

Отже на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Сторонами підписано розрахунок-дислокацію на 2008р., розрахунок-дислокацію на 2009р., розрахунок-дислокацію на 2010р. та протоколи узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони.

Відповідно до розрахунків-дислокацій за спірний період (2009р., 2010р.) сума послуг за кожен місяць є фіксованою та складає 331,27грн.

Надавши належну правову оцінку договору термінового виклику наряду міліції охорони №128/Лн від 02.03.10р. суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім у період грудень 2009р.-січень 2010р. було надано відповідачу охоронні послуги вартістю 662,54грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір термінового виклику наряду міліції охорони №128/Лн від 02.03.10р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Проте зобов`язання по сплаті наданих послуг відповідач належним чином не виконав, а саме:

послуги за грудень 2009р. –січень 2010р. є несплаченими у сумі 662,54грн.

Відповідач, в свою чергу, визнає факт несплати 331,27грн. за послуги надані у січні 2010р. Поряд з цим зазначає, що 331,27грн. за грудень 2009р. були оплачені, що підтверджується банківською випискою в від 19.02.10р., платіжним дорученням №42 від 11.02.10р.

Таким чином під час розгляду справи відповідачем надано докази здійснення оплати послуг за грудень 2009р. у сумі 331,27грн.

За таких обставин суд доходить висновку про припинення провадження у справі №43/38 в частині стягнення суми боргу у розмірі 331,27грн. за грудень 2009р.

Разом з тим, оскільки відповідачем своєчасно невиконано зобов’язання зі сплати вартості наданих послуг за грудень 2009р.-січень 2010р., позивачем нараховано до стягнення штраф за прострочення оплати вартості послуг за за грудень 2009р.-січень 2010р. у сумі 198,77грн.

Як зазначено у пункті 6.2. договору, у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.8 договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного зобов’язання. Якщо порушення, зазначених зобов’язань будуть систематичні (два і більш рази) - замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за грудень 2009р. (33,13грн.) та у розмірі 50% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за січень 2010р. (165,64грн.).

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих позивачем за грудень 2009р.-січень 2010р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу є обґрунтованим.

Разом з тим, за приписами п.3 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

З урахуванням викладеного, суд користуючись правом, наданим Господарським процесуальним кодексом України, зменшує розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на 50%. Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 99,39грн.

З урахуванням вищевикладеного, позов Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Комунальної лікувально-профілактичної установи “Міська психіатрична лікарня №1 м. Донецька”, м. Донецьк про стягнення 662,54грн. заборгованості по оплаті охоронних послуг; 198,77грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань, підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 629, 654, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Комунальної лікувально-профілактичної установи “Міська психіатрична лікарня №1 м. Донецька”, м. Донецьк про стягнення 662,54грн. заборгованості по оплаті охоронних послуг; 198,77грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань – задовольнити частково.

Припинити провадження у справі №43/38 в частині стягнення суми боргу у розмірі 331,27грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи “Міська психіатрична лікарня №1 м. Донецька” (83046, м. Донецьк, вул. Петровського, 268а; ідентифікаційний код 01989941; МФО 834016) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860, МФО 334970) суму боргу у розмірі 331,27грн., штраф у розмірі 99,39грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 89,76грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 207,68грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 198,77грн. відмовити через зменшення судом суми до 99,39грн.

В судовому засіданні 24.03.10р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 29 березня 2010р.