Рішення № 8787102, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 43/31                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення суми боргу у розмірі 568,85грн.; штрафу у розмірі 1194,61грн.

Представники сторін:

від позивача: Сагайдак Л.Ю. за дов. №21/1-1951/Сг від 10.04.09р.

від відповідача: Зеленська К.А. за дов. №716-974/1 від 23.12.09р.

В судовому засіданні брали участь:

          СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк , позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 568,85грн.; штрафу у розмірі 1194,61грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №179/Вр від 01.03.08р., в частині сплати вартості наданих послуг.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги частково у розмірі 568,85грн. та пояснив, що ним сплачена означена сума за договором №179/Вр від 01.03.08р., що підтверджується платіжним дорученням №462 від 12.02.10р. з вказанням призначення платежу, однак, згідно відзиву на позовну заяву №7-7-174 від 02.03.10р., проти нарахування штрафних санкцій заперечив та пояснив, що прострочення виконання зобов’язання по оплаті охоронних послуг за договором №179/Вр від 01.03.08р. виникло внаслідок порушення позивачем взятих на себе зобов’язань за вказаним договором, а саме внаслідок несвоєчасного надання відповідачу первинних документів, передбачених п.2.7 означеного договору. Однак не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності, не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов’язання.

Позивач в останньому судовому засіданні надав пояснення, що сума основного боргу у розмірі 568,85грн. відповідачем сплачена, в підтвердження чого представив банківську виписку станом на 03.03.10р., в частині стягнення штрафних санкцій підтримав позовні вимоги.

Крім того, надав заяву №14/222 від 04.03.10р., в якій просив суд змінити розмір позовних вимог, оскільки на час розгляду справи утворилась заборгованість за договором №179/Вр від 01.03.08р. за січень та лютий 2010р.

Судом в задоволенні заяви позивача відмовлено з підстав того, що предметом позову по справі № 43/31 є стягнення боргу за договором №179/Вр від 01.03.08р. за грудень 2009р. Позивач не обмежений в праві звернутися з позовними вимогами до суду про стягнення суми заборгованості за січень та лютий 2010р. за договором №179/Вр від 01.03.08р. в межах іншого провадження.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №179/Вр від 01.03.08р. з додатками, розрахунок стягуваної суми, акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг №ВР-0003624 за січень 2009р., № ВР-0007458 за лютий 2009р., № ВР-0007753 за березень 2009р., № ВР-0015292 за квітень 2009р., № ВР-0015543 за травень 2009р., № ВР-0046754 за грудень 2009р., банківські виписки станом на 03.03.10р., платіжне доручення №462 від 12.02.10р.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008р. між Управлінням Державної служби охорони при управлінні МВС України в Донецькій області /правонаступником якого є Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, згідно наказу №285 від 10.10.06р./ (виконавцем) та Головним управлінням юстиції у Донецькій області (замовником) був укладений договір №179/Вр на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації (СОС) охорону об’єктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до разрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

          Відповідно до пункту 2.3. договору оплата послуг здійснюється замовником на умовах внесення попередньої оплати, шляхом внесення щомісячних платежів на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі, визначеному розрахунком-дислокацією (додаток №1 договору).

Згідно до пункту 2.4. договору першу оплату замовник здійснює впродовж п’яти банківських днів після підписання сторонами договору, а усі наступні платежі здійснюються замовником не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця.

Відповідно до пункту 11.1. договору договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 01.01.09р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Продовження дії договору оформлюються сторонами шляхом підписання розрахунку-дислокації (додаток №1) на відповідний термін дії договору (пункт 11.2. договору).

Отже на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Сторонами підписано розрахунок-дислокацію на 2009р. та протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 01.01.09р..

Відповідно до вказаного розрахунку-дислокації сума послуг за кожен місяць є фіксованою та складає 568,85грн.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №179/Вр від 01.03.08р. суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім у період січень 2009р.-грудень 2009р. було надано відповідачу охоронні послуги вартістю 6826,20грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №179/Вр від 01.03.08р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Проте зобов`язання по сплаті наданих послуг відповідач належним чином не виконав, а саме:

послуги за січень-листопад 2009р. сплачені з порушенням строку, обумовленого сторонами у пункті 2.4. договору, що підтверджується банківськими виписками від 21.04.09р., від 19.05.09р., від 05.06.09р., 22.02.10р., послуги за грудень 2009р. на момент подання до суду позову були несплаченими у сумі 568,85грн.

Відповідач, в свою чергу, зазначає, що 568,85грн. боргу оплачені, що підтверджується банківською випискою від 03.03.10р., платіжним дорученням №462 від 12.02.10р.

Таким чином під час розгляду справи відповідачем надано докази здійснення оплати послуг за грудень 2009р. у сумі 568,85грн.

За таких обставин суд доходить висновку про припинення провадження у справі №43/31 в частині стягнення суми боргу у розмірі 568,85грн.

Разом з тим, оскільки відповідачем своєчасно невиконано зобов’язання зі сплати вартості наданих послуг за січень-грудень 2009р., позивачем нараховано до стягнення штраф за прострочення оплати вартості послуг за січень-грудень 2009р. у сумі 1194,61грн.

Як зазначено у пункті 6.2. договору, у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.3.15 договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного зобов’язання. Якщо порушення, зазначених зобов’язань будуть систематичні (два і більш рази) - замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за січень-лютий 2009р. та у розмірі 50% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за березень-грудень 2009р.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих позивачем за січень-грудень 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу є обґрунтованим.

Разом з тим, за приписами п.3 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. На думку суду сума штрафних санкцій є значною у порівнянні із заборгованістю.

З урахуванням викладеного, суд користуючись правом, наданим Господарським процесуальним кодексом України, зменшує розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на 80%грн., тобто на 955,68грн. Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 238,93грн.

З урахуванням вищевикладеного, позов Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 568,85грн.; штрафу у розмірі 1194,61грн., підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 629, 654, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 568,85грн.; штрафу у розмірі 1194,61грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області (83015, м. Донецьк, б. Пушкіна, 34; код ЄДРПОУ 34898944; МФО 394040) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860, МФО 334970) штраф у розмірі 238,93грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 46,72грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 108, 09грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №43/31 в частині стягнення суми боргу у розмірі 568,85грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1194,61грн. відмовити через зменшення судом суми до 238,93грн.

В судовому засіданні 24.03.10р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 29 березня 2010р.