Рішення № 8786750, 25.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.10 р.                     Справа № 30/11                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03328250)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол Стар”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35729988)

про: стягнення заборгованості за договором №21/04/08 від 21 квітня 2008 року про спільне користування опор контактної мережі у розмірі 174504,21 грн., пені у сумі 10398,41грн.

за участю:

представника Позивача – не з’явився;

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донелектроавторанс”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол Стар”, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №21/04/08 від 21 квітня 2008 року про спільне користування опор контактної мережі у розмірі 174504,21 грн., пені у сумі 10398,41грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №21/04/08 від 21 квітня 2008 року про спільне користування опор контактної мережі, щодо оплати за користування опор за травень 2009 року у розмірі 174504,21 грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №12/04/08 про спільне користування опор контактної мережі від 21 квітня 2008 року (а.с.4-5), перелік опор наданих для розміщення знаків (а.с.6-7), рахунки – фактури (а.с.8-11), акти здачі – приймання робіт (а.с.12-15), статут Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс” (а.с.18-19), свідоцтво про державну реєстрацію Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс” (а.с.20), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно статусу та місцезнаходження Позивача (а.с.21).

Нормативно правові вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 21, 22, 33, 54, 56, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 526, 527, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду 08 лютого 2010 року через канцелярію суду надав наступні документи: вимогу про сплату заборгованості у розмірі 184902,62 грн. (а.с.27).

Заявою від 05 лютого 2010 року №04/494 (а.с.29) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимоги в частині стягнення заборгованості, заявивши до стягнення суму боргу за договором №21/04/08 від 21.04.2008р. за травень 2009р. - грудень 2009р. у розмірі 195105,43 грн., сума пені залишилась незмінною у розмірі 10398,41 грн.

Відповідача належним чином було повідомлено про подання заяви про збільшення позовних вимог, про що свідчить поштова квитанція та список відправлених листів відділу зв’язку №03 м. Донецька від 05.02.2010р.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 05 лютого 2010 року №04/494 (а.с.29), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає таке збільшення оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх – небудь охоронюваних законом інтересів.

08 лютого 2010 року Позивачем через канцелярію суду були надані наступні документи: рахунок – фактуру від 08.12.2009р. на суму 20601,22 грн. (а.с.30), акт здачі – приймання робіт за грудень 2009 року (а.с.31), копію з книги реєстрації видачі рахунків (а.с.32), платіжне доручення з доказами доплати державного мита у розмірі 206,01 грн. (а.с.33).

25 лютого 2010 року Позивачем на виконання ухвали суду через канцелярію суду були надані наступні документи: витяг з книги видачі рахунків (а.с.42-46), копію поштових повідомлень з доказами отримання рахунків за жовтень 2009 року, листопад 2009р. (а.с.47).

16 березня 2010 року Позивач через канцелярію суду надав акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2010 рік складає 205503,84 грн. (а.с.55), докази направлення акту звіряння на адресу Відповідача.

23 березня 2010 року Позивач через канцелярію суду на виконання ухвали суду надав довідку від 17.03.2010 року №05/912 про зарахування сум часткової оплати за договором за травень 2009 року (а.с.59), копії банківських виписок від 08.10.2009 року та від 14.10.2009 року про часткову сплату заборгованості Відповідачем (а.с.60-61).

Позивач у судове засідання 25 березня 2010 року не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання 25 березня 2010 року не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, витребувані документи не надав, ухвалу суду не виконав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Сторони до початку судового засідання 08.02.2010р. надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.36). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2008 року між Позивачем (Балансоутримувач) та Відповідачем (Користувач) було укладено договір №21/04/08 про спільне користування опор контактної мережі, відповідно п.1.1 предметом договору є споживання Користувачем опор контактної мережі Балансоутримувача для розміщення інформаційних конструкцій.

Балансоутримувач забезпечує ремонт та утримання опор контактної мережі у кількості 131 одиниць, наданих Користувачу для розміщення знаків у місцях, встановлених у доповненні №1, які є невід’ємною частиною даного договору, а Користувач зобов’язується своєчасно оплачувати витрати Балансоутримувача з утримання та експлуатації опор, що використовуються у якості місця розташування знаків (п.1.2 Договору).

Строк використовування опори для розміщення знаків встановлюються з моменту підписання акту виконаних робіт на розміщення (п.1.3 Договору).

У розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо вартості використовування опор та порядку розрахунків:

- вартість користування однієї опори для розміщення знаків встановлюється протоколом, що є невід’ємною частиною даного договору (Додаток №2) та складає 160,70 грн. у місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 26,78 грн. (п.3.1 Договору).

- Користувач здійснює оплату за користування опорами до 15 числа поточного місяця. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача відповідно рахунку, отриманого у бухгалтерії Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс” (п.3.2 Договору).

- Користувач отримує рахунок на оплату в бухгалтерії Балансоутримувача під підпис. (п.3.3 договору).

У випадку порушення п.3.2 даного договору, Користувач сплачує Балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення для розміщення знаків, враховуючи день фактичної оплати. (п.4.3 Договору).

Згідно п.6.1 договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 21 квітня 2011 року.

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги на загальну суму 200750,43 грн., що підтверджується актами здачі – приймання виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.12-15, 31). Акти підписані з боку обох сторін.

Позивачем були виставлені рахунки (а.с.8-11,30) які Відповідачем відповідно п.3.2 Договору були отримані у бухгалтерії Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс”, в тому числі рахунок за грудень 2009р., рахунок за жовтень 2009 був відправлений поштою, та отриманий відповідачем 19 листопада 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.47), рахунок за листопад 2009 року також було відправлено поштою, та отриманий Відповідачем 09 грудня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.47).

Відповідачем була здійснена часткова оплата за договором у розмірі 5645,00 грн., що підтверджується довідкою від 17 березня 2010 року №05/912, та виписками з банківського рахунку (а.с.60-61), не сплаченою залишилась сума у розмірі 195105,43 грн. за травень 2009р. – грудень 2009р.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача була направлена вимога про оплату заборгованості за Договором (а.с.27).

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором на 01.01.2010р., що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків, який був підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін за Договором. (а.с. 63)

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач уклавши договір від 21 квітня 2008 року між №21/04/08 про спільне користування опор контактної мережі, прийняв на себе зобов’язання відповідно п.3.2 Договору здійснювати оплату за користування опор до 15 числа поточного місяця. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача відповідно рахунку, отриманого у бухгалтерії Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс”.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена у повному обсязі оплата, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги у розмірі 195105,43 грн. за травень 2009р. – грудень 2009р.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 195105,43 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені сформульована безпосередньо у п. 4.3 договору №21/04/08 від 21 квітня 2008 року про спільне користування опор контактної мережі, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте суд перевіривши арифметичних розрахунок пені, враховуючи дати отримання рахунків та положення п. 3.2, 3.3. Договору, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі лише 9556,39 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03328250) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол Стар”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35729988) про стягнення заборгованості за договором №21/04/08 від 21 квітня 2008 року про спільне користування опор контактної мережі у розмірі 195105,43 грн., пені у сумі 10398,41грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол Стар”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35729988) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03328250) заборгованість у розмірі 195105,43 грн., пеню у сумі 9556,39 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 842,02 грн. відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол Стар”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35729988) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавторанс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03328250) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 2 046,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.03.2010р. оголошено та підписано повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя