Рішення № 87860915, 27.02.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1527/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у місті Чернівцях про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернутися з поданням, передбаченим п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого в сумі 6403,10 грн при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 05.11.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що помилково сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6403,10 грн, оскільки житло позивачем придбано вперше, що звільняє від обов`язку сплати вказаного збору. У зв`язку із зазначеним, ОСОБА_1 вважає, що має право на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 6403,10 грн, як помилково сплаченого при укладанні договору купівлі - продажу квартири.

Крім того, позивач повідомляє, що зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, однак їй було відмовлено та вказано, що законом не передбачено порядку визначення осіб, які придбавають житло вперше.

Також за ОСОБА_1 зареєстроване право спільної сумісної власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , однак вказане право зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності, а не в наслідок договору купівлі - продажу. Таким чином, позивач стверджує, що вперше нею було придбано житло за адресою АДРЕСА_2 , а тому ОСОБА_1 звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6403,10 гривень.

З вказаних підстав позивач просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у відзиві на позов вказує, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 придбала житло вперше. Крім того, відповідач зазначає, що пенсійний орган не наділений повноваженнями визнавати особу такою, що придбала житло вперше. Також, пенсійний орган вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки за позивачем зареєстроване право спільної сумісної власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , а тому відповідач просить суд відмовити у задоволені позову.

13.12.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Оцінивши повідомлені учасниками справи обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

05.11.2019 р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Сузіря ЛТД" укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_3 вартістю 640310 гривень. В п. 9 договору вказано про внесення позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% вартості об`єкту даного договору. (а.с. 7).

До матеріалів справи додано квитанцію №0.0.1514847330.1 від 06.11.2019 р. про оплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 6403,10 гривень. (а.с. 6).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем 05.11.2019 р. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 . (а.с. 8).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься єдиний запис про реєстрацію права власності за позивачем 05.11.2019 р. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу. Крім того, за позивачем 03.04.2007 р. зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 від 05.10.2006 р. Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради, згідно з розпорядженням №45176 від 05.10.2006 року. (а.с. 9-10).

До матеріалів справи додано свідоцтво про право власності від 05.10.2006 р. Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради, виданого згідно з розпорядженням №45176 від 05.10.2006 р., де вказано, що позивачу належить на праві спільної сумісної власності квартира за адресою АДРЕСА_1 , яка передана у власність шляхом приватизації згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". (а.с. 30).

21.11.2019 р. позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% вартості об`єкту придбаного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 05.11.2019 р., що складає 6403,10 грн (а.с. 11).

В листі від 04.12.2019 р. №33684/04 пенсійним органом відмовлено у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та вказано, що законодавством не передбачено визначення осіб, які придбавають житло вперше. (а.с. 12).

Спірні правовідносини полягають в перевірці правомірності підстав для повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 6403,10 грн, помилково сплаченого при укладанні договору купівлі-продажу квартири.

Спірні правовідносини врегульовані: Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР; постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03 листопада 1998 року №1740; постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України" від 15 квітня 2015 року № 215; наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" від 03 вересня 2013 року № 787; наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету" від 29 січня 2013 року № 43.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно із п.15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 15-3 Порядку №1740 встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року (справа № 819/1498/17) та 31.01.2018 року (справа №819/1667/17).

Водночас, у постанові від 03.07.2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити факт придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Як свідчать матеріали справи, у цій справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б спростовували твердження позивача про придбання нею 05.11.2019 р. в житловому будинку АДРЕСА_3 житла вперше, на підставі договору купівлі-продажу. При цьому, суд звертає увагу, що саме купівля-продаж є належним правочином, який підтверджує придбання житла та понесення покупцем відповідних витрат. У зв`язку із вказаним, суд вважає безпідставним посилання відповідача про реєстрацію за позивачем 03.04.2007 р. права спільної сумісної власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 від 05.10.2006 р. Департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради, згідно з розпорядженням №45176 від 05.10.2006 року, що не є підтвердженням придбання вказаного житла та понесення витрат.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Згідно з п.5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, суд наголошує, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 813/1126/17.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем до матеріалів справи додано копію договору купівлі-продажу квартири від 05.11.2019 р., квитанцію №0.0.1514847330.1 від 06.11.2019 р. про оплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 6403,10 грн, витягу з Державного реєстру речових праві на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

На підставі аналізу поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено придбання житла - квартири АДРЕСА_2 , яке придбано позивачем вперше.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо зареєстрованого 03.04.2007 р. за позивачем права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , оскільки згідно наданого до матеріалів справи свідоцтва про право власності від 05.10.2006 р. вказана квартира передана позивачу у спільну сумісну власність шляхом приватизації згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". А отже, 05.11.2019 р. позивачем вперше було придбано житло, а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. На підставі вказаного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не доведено суду обґрунтованість доводів щодо відсутності підстав для повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 6403,10 грн, помилково сплаченого при укладанні договору купівлі-продажу квартири.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернутися з поданням, передбаченим п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернівцях про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, помилково сплаченого в сумі 6403,10 грн при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 05.11.2019 року.

3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 768,40 грн згідно платіжної квитанції №ПН3228 від 11.12.2019 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м.Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ 40329345);

третя особа: Управління Державної казначейської служби України у місті Чернівцях (вул. О.Кобилянської, 11, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 37978173).

Суддя Т.М. Брезіна