Постанова № 8783043, 26.03.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 рокуСправа № 2а-554/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особипідприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 431 грн. 58 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція ( далі - Ковельська МДПІ) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особипідприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку в сумі 431 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

Відповідач протягом 2008 року перебував на спрощеній системі оподаткування та повинен був сплачувати єдиний податок в розмірі 140грн. 00 коп. щомісяця. В порушення норм Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03 липня 1998 року №727/98 з наступними змінами і доповненнями, відповідач не сплачував єдиний податок до бюджету; станом на 08 лютого 2010 року заборгованість з єдиного податку становить 431 грн. 58коп. Позивач просить стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України податкову заборгованість з єдиного податку у вказаній сумі.

Позивач в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач повторно не прибув у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подав та про причини неприбуття не повідомив.

За таких обставин суд вирішив розгляд справи проводити на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що 06 грудня 2007 року Ковельською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію фізичної особипідприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.6).

07 грудня 2007 року відповідач був взятий на облік як платник податків у Ковельській МДПІ, що підтверджується довідкою Ковельської МДПІ від 10 грудня 2007 року №902 (а.с.5).

10 грудня 2007 року відповідачем була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік (а.с.12), на підставі якої 17 грудня 2007 року йому видано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2008 рік серії НОМЕР_2 (а.с.12 на звороті) і протягом 2008 року відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, був платником єдиного податку. Ставка єдиного податку, яка застосовувалася для відповідача у 2008 році, складала 140 грн. 00 коп. щомісяця.

Ставки єдиного податку для фізичних осібсубєктів підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення визначені рішенням Ковельської районної ради Волинської області № 27/3 від 16 грудня 2005 року (а.с.13).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03 липня 1998 року №727/98 з наступними змінами і доповненнями (далі - Указ № 727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Згідно із статтею 2 цього Указу субєкти малого підприємництвафізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідач не сплатив єдиний податок за період з травня по листопад 2008 року. Заборгованість станом на 08 лютого 2010 року становить 431 грн. 58 коп., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача по платежу 16050213 (а.с.8-11) та розрахунком Ковельської МДПІ.

Відповідно до підпунктів 6.2.1-6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181-ІІІ) позивачем здійснено заходи погашення податкового боргу шляхом надіслання відповідачу першої податкової вимоги №1/177 від 27 травня 2008 року ( вручено відповідачу 05 червня 2008 року) та другої податкової вимоги №2/234 від 07 липня 2008 року ( вручено 26 липня 2008 року), що підтверджується копіями повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14-15), однак заборгованість підприємцем не погашена.

27 серпня 2008 року першим заступником начальника Ковельської МДПІ прийнято рішення №35/24-032/1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.16).

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно із статтею 5 Указу №727/98 субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (зі змінами і доповненнями) до функцій обєднаних державних податкових інспекцій віднесено подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про примусове стягнення податкового боргу у сумі 431 грн. 58 коп. за рахунок активів відповідача є правомірною і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на підставі статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_1 заборгованість з єдиного податку в сумі 431 (чотириста тридцять одна) грн. 58 коп. в доход Державного бюджету України на р/р №34128999700156 ГУ ДКУ у Волинській області, МФО 803014, код 21740379.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк