Рішення № 87829682, 20.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"20" лютого 2020 р. № 520/14311/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Феленко С.О.,

представника відповідача - Білокінь С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Підприємства об`єднання громадян "Мегаполіс" Громадської організації "Харківська обласна організація всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" (61166, м. Харків, просп. Науки 36) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Підприємство об`єднання громадян "Мегаполіс" Громадської організації "Харківська обласна організація всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" (61166, м. Харків, просп. Науки 36), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00001300502 від 22.11.19 р. з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 500 625,00 грн. (за податковим зобов`язанням збільшено на суму 400 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100 125,00 грн).

2. Стягнути на користь Підприємства об`єднання громадян «Мегаполіс» Громадської організації «Харківська обласна організація всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України» з Відповідача суму судового збору у розмірі 7 509,38 грн. (сім тисяч п`ятсот дев`ять грн. 38 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення №00001300502 від 22.11.19 р. з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 500 625,00 грн. (за податковим зобов`язанням збільшено на суму 400 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100 125,00 грн.) є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкове повідомлення-рішення №00001300502 від 22.11.19 р. з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 500 625,00 грн. (за податковим зобов`язанням збільшено на суму 400 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100 125,00 грн.) є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуанню .

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з 18.10.2019 року по 31.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача - Підприємства об`єднання громадян "Мегаполіс" Громадської організації "Харківська обласна організація всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" за період з 01.01.2016 р. по 31.03.2019 р.

За результати проведеної перевірки відповідачем був складений акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 07 листопада 2019 року №659/20-40-05-02-08/3 7762175, який було вручено позивачу 07 листопада 2019 р.

Відповідно до вказаного акту 07 листопада 2019 року №659/20-40-05-02-08/3 7762175 відповідачем були встановлені наступні порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

1. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 400 500 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі 400 500 грн.

2. пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-V1 від 02.12.2010, Наказу Міністерства Фінансів України №4 від 13.01.2015р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них.податку» податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) надано з недостовірними даними - не включено до розрахунків за формою №1-ДФ за 4 квартал 2017 року та 1 - 3 квартали 2018 року доходи тримані фізичними особами підприємцями; за 3 квартал 2018р. про доходи отримані фізичними собами за оренду автомобілів .

3. ч.1.1 ст.7, ч.5 ст.8 розділу ІІІ ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - своєчасно не нараховано єдиний внесок, який відображено в звіті за січень 2019 року в сумі 151,74 грн.

4. В ході перевірки було встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №00001300502 від 22.11.19 р. з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 500 625,00 грн. (за податковим зобов`язанням збільшено на суму 400 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100 125,00 грн.).

Також під час розгляду справи судом встановлено, що 01.10.2017р. між ТОВ «Компанія «Голден Граін» (Продавець) та ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ (Покупець) було укладено договір поставки №01/10-17, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товар, де ціна, кількість, якість й асортимент, зазначаються у видаткових накладних, що надаються Продавцем і є невід`ємною частиною цього Договору з моменту його підписання повноважними представниками Сторін.

Проте за вказаним договором поставки №01/10-17 від 01.10.17 р. господарські операції між сторонами даного договору не здійснювались.

Окрім цього, всі господарські відносини щодо відвантаження товару (лому кольорового металу в асортименті) між ТОВ «Компанія «Голден Граін» (Продавець) та ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ (Покупець) здійснювались на підставі договору поставки №25/10 від 25.10.17 р. (Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти й оплатити товар, де ціна, кількість, якість й асортимент, зазначаються у видаткових накладних, що надаються Продавцем і є невід`ємною частиною цього Договору з моменту його підписання повноважними представниками Сторін.

Окрім цього, доказом того, що господарські відносини між вказаними сторонами мали місце лише в рамках договору поставки №25/10 від 25.10.17 р. є довідка ГУ ДФС у Харківській області про результати проведення зустрічної звірки №44/20-40-12-02-10/37762175 від 27.08.18 р.

Згідно п. 2.1. Договору поставка Товару здійснюється на умовах FCA м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 20А у редакції Інкотермс 2010 року.

У відповідності до п. 4.1 Договору Покупець здійснює оплату на протязі 60 календарних днів з моменту виставленого рахунку на товар.

На виконання умов вказаного Договору продавець на користь позивача поставив товар на загальну суму 12 314 518,78 грн. (ПДВ не передбачено).

Факт поставки і отримання товару підтверджується видатковими накладними №1 від 27.10.17 р. на суму 1 206 567,19 грн., №26 від 01.11.17 р. на суму 1 813 934,40 грн., №4 від 01.1 1.17 р. на суму 957 335,72 грн., №37 від 30.11.17 р. на суму 1 080 995,73 грн., №38 від 01.12.17 р. на суму 1 854 738,37 грн., №1 від 02.01.18 р. на суму 551 171,38 грн., №2 від 03.01.18 р. на суму 1 839 788,80 грн., №8 від 15.01.18 р. на суму 869 365,09 грн., №9 від 18.01,18 р. на суму 742 864,50 грн., №9 від 02.02.18 р. на суму 788 376,46 грн., №10 від 05.02.18 р. на суму 609 381,14 грн.

Факт транспортування вказаного товару підтверджується наступними ттн №Р1 від 27.10.17 p., №Р4 від 01.11.17 p., №Р37 від 30.11.17 p., №Р1 від 02.01.18 p., №Р2 від 03.01.18 р., №Р8 від 15.01.18 р., №Р9 від 18.01.18 p., №Р10 від 05.02.18 р.

Позивачем за поставку товару згідно даного Договору на користь ТОВ «Компанія «Голден Граін» було сплачено 4 393 500,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями, а саме: банківська виписка по рахунку за період з 13.11.17 р. по 14.11.17 р. (13.11.17 р. сплачено 174000,00 грн., 14.11.17 р. сплачено 261000,00 грн.), платіжні доручення №283 від 12.01.18 р. на суму 250000,00 грн., №284 від 12.01.18 р. на суму 54500,00 грн., №293 від 15.01.18 p., №298 від 16.01.18 р. на суму 261000,00 грн., №194 від 24.01.18 р. на суму 250000,00 грн., №193 від 24.01.18 р. на суму 250000,00 грн., №196 від 24.01.18 р. на суму 1200.00,00 грн., №195 від 24.01.18 р. на суму 250000,00 грн., №206 від 30.01.18 р. на суму 235000,00 грн., №205 від 30.01.18 р. на суму 200000,00 грн., №226 від 07.02.18 р. на суму 261000,00 грн., №235 від 16.02.18 р. на суму 261000,00 грн., №233 від 16.02.18 р. на суму 250000,00 грн., №240 від 22.02.18 р. на суму 185000,00 грн., №239 від 22.02.18 р. на суму 250000,00 грн., №243 від 28.02.18 р. на суму 185000,00 грн., №242 від 28.02.18 р. на суму 250000,00 грн., №255 від 02.03.18 р. на суму 261000,00 грн.

Таким чином судом встановлено, що станом на 07.08.2018 р. позивач перед ТОВ «Компанія «Голден Граін» за договором поставки №25/10 від 25.10.17 р. мав заборгованість в розмірі 7 921 018,78 грн. (сім мільйонів дев`ятсот двадцять одна тисяча вісімнадцять грн. 78 коп.), що підтверджується актом звірки, який підписаний обома сторонами даного Договору.

Потім ТОВ «Компанія «Голден Граін» повідомила ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ про відступлення права вимоги на суму 7 921 018,78 грн. за договором поставки №25/10 від 25.10.17 р. від ТОВ «Компанія «Голден Граін» до ТОВ «Елвік Груп» (заміна Кредитора у зобов`язанні).

Заміна Кредитора була здійснена на підставі наступних договорів:

- Договір №08/08-18П від 08.08.18 р. про відступлення права вимоги (цесії).

- Договір №07/08-18П від 07.08.18 р. про відступлення права вимоги (цесії)

Так, згідно договору №08/08-18П від 07.08.18 р., про відступлення права вимоги (цесії) ТОВ «Компанія «Голден Граін» (Цедент) відступає ТОВ «Елвік Груп» (Цесеонарій), а Цесеонарій набуває право вимоги до ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ (Боржник) належне Цедентові, і стає Кредитором за зобов`язанням, що виникло між Цедентом і Боржником за поставлену продукцію за договором поставки №25/10 від 25.10.17 р.

Згідно п.п. 2 даного договору відступлення права вимоги передбачено, що за цим Договором Цесеонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов`язку по оплаті за поставлену продукція за договором поставки 25/10 від 25.10.17 р.

До Цесеонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі 5 696 018,78 грн. (п`ять мільйонів шістсот дев`яносто шість тисяч вісімнадцять грн. 78 коп.) та на умовах, що передбачені договором поставки №25/10 від 25.10.17 р.

Згідно листа №08/08 від 08.08.18 р. ТОВ «Компанія «Голден Граін» повідомило ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ про відступлення права вимоги за договором поставки №25/10 від 25.10.17 р. на суму 5 696 0.18,78 грн. на користь ТОВ «Елвік Груп» та необхідності здійснення вказаної заборгованості саме на користь ТОВ «Елвік Груп».

За результатами отриманого від ТОВ «Компанія «Голден Граін» повідомлення про відстулення права вимоги, ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ в бухгалтерському обліку було відображено вказану операцію на суму 5 696 018,78 грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що податковим органом під час перевірки будь-яких зауважень з цього приводу висловлено не було.

Також судом встановлено, що згідно договору №07/08-18П від 07.08.18 р. про відступлення права вимоги (цесії) ТОВ «Компанія «Голден Граін» (Цедент) відступає ТОВ «Елвік Груп» (Цесеонарій), а Цесеонарій набуває право вимоги до ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОТУ (Боржник) належне Цедентові, і стає Кредитором за зобов`язанням, що виникло між Цедентом і Боржником за поставлену продукцію за договором поставки №25/10 від 25.10.17 р.

Згідно п.п. 2 даного договору відступлення права вимоги передбачено, що за цим Договором Цесеонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов`язку по оплаті за поставлену продукція за договором поставки 25/10 від 25.10.17 р.

До Цесеонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі 2 225 000 грн. (два мільйона двісті двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.) та на умовах, що передбачені договором поставки №25/10 від 25.10.17 р.

Згідно листа №07/08 від 07.08.18 р. ТОВ «Компанія «Голден Граін» повідомило ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ про відступлення права вимоги за договором поставки №25/10 від 25.10.17 р. на суму 2 225 000,00 грн. на користь ТОВ «Елвік Груп» та необхідності здійснення вказаної заборгованості саме на користь ТОВ «Елвік Груп».

Тобто, в бухгалтерському обліку ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ було здійснено перенесення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Голден Граін» на кредиторську заборгованість ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ перед ТОВ «Елвік Груп» на суму 2 225 000,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

А згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що сума кредиторської заборгованості перед ГОВ «Голден Граін» становила в загальному розмірі 7 921 018,78 грн., яка двома договорами №07/08-18П на суму 2 225 000,00 грн. і договором м№08/08-18П на суму 5 696 018,78 грн. були відступлені на користь ТОВ «Елвік Груп», тобто весь об`єм кредиторської заборгованості позивача.

Також суд зазначає, що позиція податкового органу в даному випадку є суперечливою, оскільки одна сума кредиторської заборгованості у розмірі 5 696 018,78 грн. визнається, а інша (в розмірі 2 225 000,00 гри.) з невідомих причин поставлена під сумнів, при цьому, обидві суми заборгованості виникли з одного договору поставки №25/10 від 25.10.17р., а отже кваліфікуючі умови є абсолютно ідентичними.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, боржник (в даному випадку позивач) не є стороною правочину з відступлення зобов`язання сплати боргу.

Відповідно до листа ДПА України від 05.03.2009р. №6107/7/15-0217 операція з відступлення права вимоги боргу у боржника розглядається як заключна операція та не має для нього податкових наслідків.

У боржника операції, пов`язані з виникненням зобов`язання перед кредитором (незалежно від того, відступлення це товарної, грошової чи грошової нетоварної вимоги), відображаються в аналітичному обліку за будь-яким рахунком, на яком у ведеться облік заборгованості (наприклад, рахунки 63, 68).

Також згідно листа ДФС України від 09.08.2016 р. N17189/6/99-99-15-03-02-15 зазначено про те, що наслідками операції з заміни кредитора/заміни боржника у зобов`язанні є вибуття первинного кредитора/боржника із зобов`язання, вступ до зобов`язання нового кредитора/боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов`язання при зміні суб`єктного його складу.

Таким чином суд зазначає, що на час здійснення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлеиня-рішения обов`язок позивача по сплаті боргу в розмірі 2 225 000,00 грн. не припинився, був існуючим, а тому відсутній валовий дохід в розумінні Податкового кодексу України.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Агротрейд плюс» суд зазначає, що станом на 06.08.18 р. позивач мав заборгованість перед ТОВ «Агротрейд плюс» за поставлений товар, який поставлявся відповідно до договору поставки № 0109 від 01.09.17 на суму 1 070 847,66 грн.

Згідно з договором уступки права вимоги № 06/08- 18П від 06.08.18Т.ОВ «Агротрейд плюс» відступив право вимоги до позивача на суму 1 070 847,66 грн. ТОВ «Елвік Груп», що підтверджується договором та листом-повідомленням про переведення боргу.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Елвік Груп», судом встановлено наступне.

Позивач згідно видаткових накладних протягом грудня 2018 року поставляв на користь ТОВ «Елвік Груп» м`ясо птиці в асортименті. Всього протягом грудня 2018 р. було поставлено товару на суму 1141767,11 грн., що підтверджується видатковими накладними №МГ-000332 від 17.12.18 p., №МГ-000483 від 19.12.18 p., №МГ-000329 від 17.12.19 p., №MГ-000328 від 17.12.19 p., №МГ-000330 від 17.12.18 p., №МГ-000331 від 17.12.18 p., №МГ-000420 від 18.12.18 p., №МГ-000421 від 18.12.18 p., №МГ-000422 від 18.12.18 p., №МГ-000340 від 19.12.18 p., №МГ-000341 від 19.12.18 p., №МГ-000350 від 20.12.18 p., №МГ-000351 від 20.12.18 p., №МГ-000358 від 21.12.18 p., №МГ-000360 від 21.12.18 р., №МГ-000369 від 22.12.18 р. №МГ-000370 від 22.12.18 p., №МГ-000377 від 26.12.18р., №МГ-000387 від 28.12.18 p., №МГ-000647 від 29.12.18 р.

По вказаним відносинам було підписано акт звірки станом на 29.12. .18 p., згідно якого вбачається, що ТОВ «Елвік Груп» має заборгованість перед Позивачем на суму 1 141 767,11 грн.

Також судом встановлено, що згідно договору поставки №12/02-18 від 12 лютого 18 року ТОВ «Елвік Груп» здійснювало поставку товару (лом кольорового металу в асортименті) на користь позивача. За вказаними господарськими операціями ПОГ "МЕГАГІОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ здійснювало оплату за цей товар, але станом на 06.08.18 року мало переплату у сумі 907 905,41 грн., що підтверджується відповідним актом звірки.

Після укладання вищевказаних угод про відступлення права вимоги (ТОВ «Компанія «Голден Граін» і ТОВ «Агротрейд плюс») загальна сума заборгованості позивача перед ТОВ «Елвік Груп» склала 8 083 961,03 грн., що підтверджується відповідним актом звірки станом на 09.08.18 р.

Протягом серпня 2018 - грудня 2018 p.p. позивач частково погасив заборгованість перед ТОВ «Елвік Груп» шляхом сплати грошових коштів, що підтверджується платіжними дорученнями №347 від 30.08.18 p., №346 від 30.08.18 p., №345 від 30.08.18 p., №344 від 30.08.18 р. №366 від 07.09.18 p., №286 від 02.10.18 p., №294 від 16.10.18 p., №297 від 19.10.18 p., №299 від 22.10.18 p., №302 від 24.10.18 p., №306 від 29.10.18 p., №308 від 01.11.18 p., №316 від 05.11.18 p., №325 від 13.08.18 ., №331 від 17.08.18 р.

Станом на 27.12.18 р. загальний розмір заборгованості позивача перед ТОВ «Елвік Груп» склала 4 734 461,03 грн., що підтверджується відповідним актом звірки.

Вказана заборгованість частково була закрита за рахунок угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 грудня 2018 р. на суму 3 592 693,92 грн., яка була укладена між позивачем та ТОВ «Елвік Груп», у зв`язку з відступленням права вимоги позивача до боржника ТОВ «Легіонмет» на користь ТОВ «Елвік Груп».

В свою чергу, залишок заборгованості в сумі 1 141 767,11 грн. також було закрито за рахунок угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 грудня 2018 року.

З огляду на вищевикладене су3д зазначає, що позивач не має заборгованості перед ТОВ «Елвік Груп», зокрема і по господарським відносинам з ТОВ «Компанія «Голден Граін» згідно договору поставки №25/10 від 25.10.17 р.

Стосовно посилання податкового органу на те, що товар на суму 2 225 000,00 грн. ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ отримано від ТОВ «Голден Граін» безоплатно, у зв`язку з чим безоплатно отримані ГМЦ повинні оприбутковуватися за дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» або 28 «Товари» (залежно від призначення таких активів), то суд зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.13 ст. 14 ПК України передбачено, що до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг належать:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

В свою чергу, товари на суму 12 314 518,78 грн. (в тому числі і на суму 2 225 000,00 грн.) були отримані ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ від ТОВ «Голден Граін» на підставі договору поставки №25/10 від 25.10.17 p., який відповідно до п. 4.1 передбачає умови оплати поставленого товару на протязі 60 календарних днів з моменту виставленого рахунку на товар, тобто за даним договором передбачена грошова компенсація вартості поставленого товару.

Факт отримання вказаного товару підтверджується видатковими накладними. Факт транспортування придбаного товару підтверджується ттн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що позивачем за поставку товару згідно даного Договору на користь ТОВ «Компанія «Голден Граін» було сплачено 4 393 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, станом на 07.08.2018 р. позивач перед ТОВ «Компанія «Голден Граін» за договором поставки №25/10 від 25.10.17 р. мав заборгованість в розмірі 7 921 018,78 грн.

Окрім того, переведення права вимоги з одного кредитора на іншого кредитора не може свідчити про безоплатність отриманого товару зі сторони Боржника від попереднього Кредитора, оскільки фактично борг перед кредитором не змінився — змінилася тільки сторона, перед якою і слід виконати зобов`язання.

Таким чином, товар на суму 2 225 000,00 грн., який отриманий ПОГ "МЕГАПОЛІС" ГО "ХОО ВО СОІУ від ТОВ «Голден Граін» на підставі договору поставки №25/10 від 25.10.17 р. не є безоплатно отриманим, та не відповідає ознакам безоплатності, які вказані в п. 14.1.13 ст. 14 ПК України. Такий товар не може розцінюватися як дохід.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що доводи контролюючого органу про те, що позивачем встановлено заниження доходу в сумі 2 225 000,00 грн. є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому податковому законодавству України.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, п. 46.1 ст. 46 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2. статті 138 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до абз. 1 п.5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також суд зазначає, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином суд дійшов висновку, що первинні документи, що містять відомості про господарські операції, є основою бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст. 198 ПКУ).

Отже, керуючись вказаними вище положеннями ПКУ та закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», необхідною умовою для підтвердження показників податкової звітності платника податків, зокрема: витрат та фінансового результату до оподаткування, податкового кредиту, є фактичне здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами та податковими накладними, оформленими у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов`язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00001300502 від 22.11.2019 року з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 500625,00 грн. (за податковим повідомлення збільшено на суму 400500,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100 125.00 грн.) є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Підприємства об`єднання громадян "Мегаполіс" Громадської організації "Харківська обласна організація всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" (61166, м. Харків, просп. Науки 36) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00001300502 від 22.11.2019 року з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 500625,00 грн. (за податковим повідомлення збільшено на суму 400500,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100 125.00 грн.) .

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Підприємства об`єднання громадян "Мегаполіс" Громадської організації "Харківська обласна організація всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України" сплачений судовий збір у сумі 7509 (сім тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 38 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.