Рішення № 87812087, 24.02.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 24.02.2020

ЄУ № 942/177/20

Провадження №2-а/942/5/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАА №628114 від 30.01.2020 та закрити справу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30.01.2020 відповідачем була винесена постанова серії БАА № 628114, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у постанові про накладення адміністративного стягнення вказано, що позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив рух в зоні дії дорожнього знаку 3.3 ПДР України та продовжив подальший рух. Позивач не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки на шляху його руху жодних дорожніх знаків, які б забороняли рух вантажних автомобілів не було. Позивач вважає, що відповідач не довів наявність на шляху руху позивача належним чином встановленого дорожнього знаку 3.3 ПДР України, будь-яких додатків до постанови не додав, не зазначив відомості про технічний засіб, яким здійснював фото або відеозапис порушення. Також позивач вказує, що інспектором були порушені його права, так як постанову про притягнення до адміністративної відповідальності працівник поліції виніс без розгляду справи, прав та обов`язків йому не було роз`яснено, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та необхідність залучення захисника відповідач залишив без розгляду, тому вимоги ст. ст. 268, 278, 279 КУпАП з боку відповідача були грубо порушені.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 14.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 24.02.2020.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення з відміткою про вручення, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Частиною 3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, враховуючи, що сторони повідомлені про судове засідання, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30 січня 2020 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 628114 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.01.2020 в смт. Білокуракине, керуючи транспортним засобом «SCANIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ СП «Нібулон», здійснив рух в зоні дії дорожнього знаку 3.3 ПДР України та продовжив подальший рух, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами ст. 280 КУпАП, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В постанові про накладення адміністративного стягнення серія БАА № 628114 від 30.01.2020 міститься запис особи притягнутої до адміністративної відповідальності про незгоду з вищезазначеною постановою.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 14.02.2020 від відповідача суд витребував матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Дана вимога суду відповідачем виконана не була, тому суд позбавлений можливості перевірити доводи викладені у позові та правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Крім того при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, відповідачем в порушення ст.ст. 278, 280 КУпАП не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом`якшують і обтяжують відповідальність, не взято до уваги клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи та необхідність залучення захисника, а також не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Не надання інспектором можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (Аналогічний висновок викладений у Постанові ВС КАС від 18.02.2020 справі № 524/9827/16-а).

Розгляд справи проведений на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, що порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови відповідачем не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу у відповідності до вимог законодавства, суду не надано.

Окрім того, на вимогу суду відповідачем не надано оригінал постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а також запис з камери про вчинене правопорушення, що позбавляє суд можливості об`єктивно оцінити всі обставини справи та упевнитися в законності винесеної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 78 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, не надано ним відзиву на позовну заяву, не повідомлено суду про причини ненадання відзиву та доказів, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів та приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови є законними та обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню в частині скасування постанови.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та у зв`язку з тим, що зазначені вище недоліки при винесенні оскаржуваної постанови, позбавляють суд можливості перевірити законність винесеної постанови, а тому справу слід надіслати на новий розгляд до Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, тому підстави для стягнення з відповідача судового збору у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Постанову серії БАА № 628114 від 30.01.2020, винесену поліцейським СРПП Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області Сіроус С.М., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та справу направити на новий розгляд Білокуракинському ВП ГУНП в Луганській області.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3, виданий 30.08.2017 органом видачі 4452, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Білокуракинський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845 , адреса: вул. Паркова, буд. 25, смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської області.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко