Ухвала суду № 8779249, 18.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-8274/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Ланченко Л.В.

                                                  Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року

у справі № А17/297-06

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматея Ойл»

до          Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про           визнання недійсним податкового повідомлення –рішення

В С Т А Н О В И В :

          У серпні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альматея Ойл»звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 0000542301/0/4943 від 22.03.2006 року.

          Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року, позовні вимоги задоволено.

          Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

          Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

          Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

          Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 07.04.-30.09.2005 року, за результатами якої складено Акт № 23-108/33381862 від 13.02.2006 року (далі –Акт перевірки).

          Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), а саме: товариством було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 353889,00 грн.

          На підставі Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542301/0/4943 від 22.03.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 177168,00 грн., у тому числі 118112,00 грн. основного платежу та 59056,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

          13.07.2005 року між позивачем (замовник) та ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»(виконавець) було укладено договір про надання послуг № 7-09-0051-05-03, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов’язання здійснювати для замовника такі послуги: налив нафтопродуктів замовника, які знаходяться на відповідальному зберіганні виконавця, в цистерни; перевезення нафтопродуктів по території України; отримання сировини та нафтопродуктів для замовника на умовах франко-резервуар виконавця.

          31.07.2005 року між ТОВ «Альматея Ойл»(покупець) та ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № 7-09-0049-05-03, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти –бензин А-92 у кількості 9739099 тонн загальною вартістю 2123337,84 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 353889,64 грн.

          Виконання вказаного договору купівлі-продажу підтверджується даними видаткової накладної № 103210 від 31.07.2005 року; податкової накладної №103210 від 31.07.2005 року; платіжного доручення № 53 від 29.08.2005 року.

          Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Пунктом 7.5 статті 7 вищезазначеного Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

          За вказаних обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що сума податку на додану вартість у розмірі 353889,64 грн. була сплачена саме на виконання договору купівлі –продажу № 7-09-0049-05-03 від 31.07.2005 року. Факт передачі купленого бензину на умовах франко-терміналу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» не є перешкодою для віднесення сплаченої суми податку на додану вартість за договором купівлі-продажу до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.          

          Посилання податкового органу на підпункт 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, відповідно до якого не є об’єктом оподаткування операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, в даному випадку є безпідставними.

          З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у відповідності до вимог чинного законодавства.

          Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

          Відхилити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську.

          Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року в даній справі залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.

(підпис)

Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар           Савченко А.В.