Ухвала суду № 8766060, 31.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2010 р.                               м. Київ                                        К-20114/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Сергейчука О.А.

Суддів                                                            Карася О.В.

Ланченко Л.В.

                                                                      Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засідання                              Сватко А.О.

за участю представників:

позивача: Пятчанін П.С.;

відповідача: неявка;

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р.

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р.

у справі №5/451-АП

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТЕТА»

до          Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про          скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТЕТА»(далі по тексту -позивач, ТОВ «ТК ТЕТА») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р. у справі №5/451-АП (суддя Проскуряков К.В.), яку залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р. (головуючий суддя –Хуторний В.М., судді Мойсеєнко Т.В., Радченко О.П.), позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №000482303/0 від 11.07.2005 р.

ДПІ у Орджонікідзевському районі, не погоджуючись з постановою Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р та ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р. у справі №5/451-АП, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Орджонікідзевському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №000482303/0 від 11.07.2005 р., яким до позивача на підставі ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»застосовано фінансові санкції у розмірі 7 120,06 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту «Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «ТБ «Набережний», правонаступником якого є позивач, за період з 01.04.2002 р. по 31.03.2005 р.»від 07.07.2005 р. №131-23/22142315 (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог ст. З Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» проводилась роздрібна торгівля без одержання відповідного торгового патенту.

Також місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач має торгівельні патенти на здійснення оптової торгівлі за адресою вул. Айвазовського, 9, видані ДПІ у Ленінському районі №522694 –з 01.09.2001р. по 31.08.2002р.; №593098 –з 01.09.2002р. по 31.08.2003р.; №593488 –з 01.09.2003р. по 31.08.2004р. та №367110 –з 01.09.2004р. по 31.08.2005р.

Крім того, судами встановлено, що згідно план-схеми об'єктів господарювання за адресою м. Запоріжжя, вул. Айвазовського, 9 позивач має магазин та склади. Готівкові кошти від продажу продукції приймались ним в магазині та провадились через реєстратор розрахункових операцій Міні 600.01 МЕ, фіскальний номер 0829002789, заводський номер ПА019150 (зареєстрований на оптовий склад), а при роздрібній торгівлі –через реєстратор розрахункових операцій: Ера 101.08, фіскальний номер 0829003043, заводський номер ЕА 2444 (зареєстрований на магазин).

На думку податкового органу, у зв’язку з відсутністю у підприємства торговельних патентів на здійснення роздрібної торгівлі в магазині, який знаходиться за адресою по вул. Айвазовського, 9, позивачем порушено вимоги ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Проте, суд касаційної інстанції не погоджується з викладеними в Акті перевірки доводами податкового органу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент –це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Статтею З Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти:

-          магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

-          кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

-          автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

-          лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

-          стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

-          фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

-          оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Окрім того, відповідно до п. 20 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1077 від 13.07.1998 р., у разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торгівельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження даного пункту та асортиментного переліку товарів.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що проведення позивачем роздрібних операцій в магазині за адресою м. Запоріжжя, вул. Айвазовського, 9 без придбання окремого патенту на право здійснення роздрібної торгівлі не суперечить діючому законодавству, оскільки в одному пункті продажу (магазині) проводився продаж товару за декількома видами торгової діяльності, що дозволяє мати лише один патент за максимальною вартістю.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень правомірності своїх рішень суду не довів.

З огляду на викладене обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій відносно неправомірного застосування податковим органом штрафних санкцій в сумі 7 120,06 грн.

Крім того, Вищий адміністративний суд України зазначає, що визначення позивачу податковим органом у податковому повідомленні – рішенні суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій саме сумою податкового зобов’язання не відповідає положенням преамбули, п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», аналіз яких дає підстави для висновку, що податкове зобов’язання стосується сфери сплати встановлених законами України податків, зборів (обов’язкових платежів).

За таких обставин, доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновки судів попередніх інстанцій є такими, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Підстав для скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р та ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р. у справі №5/451-АП не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р. у справі №5/451-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 05.01.2006 р та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р. у справі №5/451-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.