Ухвала суду № 8778045, 31.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-278/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" березня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Горбань Т.І., Романчук О.М.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2009 року у справі за позовом державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

ДП «Укрзалізничпостач»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсними повідомлень-рішень № 0002352302/0 від 03.07.2008 року та № 0002352302/1 від 10.09.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 24.04.2007 року № 1244/23-02 інспекторами ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було здійснено виїзну планову перевірку ДП «Укрзалізничпостач».

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 7382/23-02/19014832 від 18.06.2008 року, яким встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002352302/0 від 03.07.2008 року та податкове повідомлення-рішення № 0002352302/1 від 10.09.2008 року, якими ДП «Укрзалізничпостач»визначено податкове зобов’язання у розмірі 1485259,00 грн. у тому числі за основним платежем –990173,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 495086,00 грн.

Відповідно до типового договору поставки № ЦХП-12-00507-01 від 24.01.2007 року постачальник зобов’язується поставити та передати у власність, а одержувач (ДП «Укрзалізничпостач») прийняти та сплатити брухт сталевий, кількість і ціна якого вказана у Специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною Договору.

За змістом п. 2.3 зазначеного Договору, в ціну товару не включена вартість залізничного тарифу від станції відправлення до станції призначення та вартість охорони вантажу, що відшкодовує Одержувач згідно пред’явлених документів (залізничних накладних).

Таким чином, предметом договору поставки є постачання металобрухту, а не послуги з транспортних перевезень. Транспортні витрати відшкодовувались вантажовідправникам на підставі залізничних накладних.

Згідно п.п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; … .

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту (п.п. 7.4.5 ст. 7 даного Закону).

Відповідно до договору № 499 від 21.02.2007 року, укладеного між ДТГО «Південно-Західна залізниця» та ДП «Укрзалізничпостач», залізниця зобов’язана здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з Вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати Вантажовласнику відповідні розрахункові документи та податкові накладні.

Як вбачається з п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

ДП «Укрзалізничпостач»отримували від залізниць податкові накладні на транспортні послуги, на підставі чого було нараховано податковий кредит, оскільки ПДВ до бюджету сплачено.

Згідно до п. 3.1.1. ст.. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

          Таким чином судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДП «Укрзалізничпостач» мало всі підстави для віднесення ПДВ з перевезення металобрухту до складу податкового кредиту, оскільки між позивачем та залізницями було укладено договір поставки на перевезення металобрухту, а податкова накладна оформлена у відповідності до чинного законодавства.

          Судова колегія не може взяти до уваги доводи апелянта, що судом першої інстанції не враховано посилання податкового органу на лист ДПА від 12.02.2008 року № 2604/7/16-1517, відповідно до якого підприємства-постачальники металобрухту не мають права відносити до складу неподаткового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв’язку з придбанням послуг, пов’язаних зі збутом металобрухту (перевезення, складська обробка та інші аналогічні послуги). Вартість зазначених послуг разом з податком на додану вартість включається до вартості металобрухту, з огляду на наступне.

Зазначена норма не поширюється на позивача, оскільки ДП «Укрзалізничпостач»є підприємством-покупцем, а не підприємством-постачальником.

          Слід зазначити, що в даному випадку вартість послуг за перевезення разом з податком на додану вартість ніяким чином не може бути включена до вартості металобрухту, оскільки ДП «Укрзалізничпостач»купує та транспортує металобрухт за окремими договорами.

На підставі вищевикладеного апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про відсутність підстав для застосування стосовно ДП «Укрзалізничпостач»штрафних санкцій.

З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2010 року.

Головуючий суддя:                    

Судді: