Ухвала суду № 8778030, 23.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-1420/09 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" березня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пенькової О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача державного підприємства «Шабалинівський спиртовий завод» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року у справі за позовом державного підприємства «Шабалинівський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Борзнянському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2004 року позивач Державне підприємство «Шабалинівський спиртовий завод» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Борзнянському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкові повідомлення рішення № 0000422301/1/490 від 02.04.2004 року, № 0000042601/0/425 від 12.03.2004 року, № 0000032601/1/491 від 05.04.2004 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вище зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою вимоги позивача задовольнити.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини по справі, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства державного підприємства «Шабалинівський спиртовий завод» за період з 01.07.2002 року по 31.03.2003 року, Бахмацької МДПІ складено акт перевірки № 23-013 00375332/3/11 від 05.03.2004 року, на підставі якого податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000422301/1/490 від 02.04.2004 року, № 0000042601/0/425 від 12.03.2004 року, № 0000032601/1/491 від 05.04.2004 року.

Відповідно до порушень встановлених актом перевірки, підприємство включило обороти з реалізації в розрахунок акцизного збору за березень 2003 року в обсязі 3895,2 дал спирту, як неоподатковані обороти та застосовувало пільгу по коду 14020001 «Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту» відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів Украйни «Про акцизний збір».

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємством «Шабалинівський спиртовий завод» здійснювало господарську діяльність, щодо придбання та реалізації спирту.

Згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими об'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 19-92 «Про акцизний збір», в редакції чинній на момент вчинення спірних операцій, акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів, (продукції) на експорт за іноземну валюту.

Згідно ч.5 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 19-92 «Про акцизний збір», акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.

Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 року № 111 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2001 року № 295/5486, визначено, що акцизний збір не справляться за умови документального підтвердження здійснення експортної операції, а саме: довідкою установи банку про надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок платника та оригіналом п'ятого аркуша вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-З), який є її складовою частиною, виданого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому зазначеним митним органом, за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка діяла 15.06.2004 року, встановлено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією, що підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, оформленою відповідно до митного законодавства, або за актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги) призначені для їх споживання за межами митної території України.

З встановлених судом першої інстанції обставин справи та наявних доказів в матеріалах справи вбачається, що спирт не експортувався, а був перероблений на митній території України іншим виробником на інший продукт, який не являється підакцизним, документ, який би свідчив про вказані у даному положенні обставини не оформлявся.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в цін) товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Позивачем не включено до бази оподаткування операцій з продажу товарів суму акцизного збору.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка діяла 15.06.2004 року, встановлено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією, що підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, оформленою відповідно до митного законодавства, або за актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги) призначені для їх споживання за межами митної території України.

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують факт вивезення спирту за межі митної території України та перехід права власності на нього нерезиденту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови застосування пільги по сплаті акцизного збору при експорті товару, згідно ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «По акцизний збір» повністю відповідають умовам застосування нульової ставки ПДВ при експорті товарів згідно підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України «про податок на додану вартість», в редакції, яка діяла до 16.01.2003 року, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що перераховані залізницею позивачу кошти в сумі 274922,59 грн. фактично є сумою вартості реалізованого нею незатребуваного вантажу (спирту), що також підтверджується зазначеним у платіжному дорученні № 3 від 24.10.2002 року на перерахування зазначеної суми коштів призначенням платежу - за незатребуваний вантаж (спирт) реалізований по станції Доч згідно акту № 1 від 02.04.2002 року.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення № 0000422301/1/490 від 02.04.2004 року, № 0000042601/0/425 від 12.03.2004 року, № 0000032601/1/491 від 05.04.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, позивач не довів суду правомірність своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 – 204 КАС України.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача державного підприємства «Шабалинівський спиртовий завод» - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                         Бистрик Г.М.          

Судді: Данилова М.В.

Бєлова Л.В.