Постанова № 8777023, 31.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.03.10Справа №2а-7006/09/6/0170 (16 г. 55 хв)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Лєбєдєвій О. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ,

за позовом Керченського міського центру зайнятості

до Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт"

про стягнення заборгованості

Суть спору: Керченський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" суми матеріальної шкоди, яка була спричинена позивачу у вигляді безпідставних виплат у розмірі 1079,88 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що Ігнатов В. М. перебував на обліку як безробітний у Керченському міському центрі зайнятості та отримував матеріальне забезпечення по безробіттю з 02.08.2007 року по 22.10.2007 року. У результаті обміну інформацією, здійсненого відповідно до порядку, затвердженого Постановою КМ України від 20.03.2006 року № 357 з'ясувалось, що у період знаходження на обліку у центрі зайнятості Ігнатов В. М. працював на умовах договору у Сервісній компанії "Комфорт" м. Сімферополь з 10.09.2007 року та отримував відповідну заробітну плату. Сервісна компанія "Комфорт" у порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" не повідомив у встановленому порядку про прийняття на роботу Ігнатова В. М. ні Керченський міський центр зайнятості, ні Сімферопольський міський центр зайнятості. В результаті того, що роботодавець не виконав вимоги закону, безробітному Ігнатову В. М. було безпідставно виплачено матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 565,66 грн. та матеріальну допомогу на період професійного навчання у розмірі 514,22 грн. Загальна сума матеріальної шкоди, що була спричинена позивачу у вигляді безпідставних виплат матеріального забезпечення складає 1079,88 грн. Про необхідність відшкодування матеріальної шкоди, що була спричинена позивачу відповідач був двічі у письмовій формі попереджений, проте до цього часу кошти не перераховані.

Представник Керченський міський центр зайнятості у судове засідання 31 березня 2010 року не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у підприємства відсутній обов'язок подавати відомості про прийняття на роботу працівників до Керченського міського центру зайнятості, оскільки приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт" як платник страхових внесків перебуває на обліку за місцезнаходженням (юридичною адресою) в Сімферопольському міському центрі зайнятості. Відповідач також зазначає, що ПП "Сервісна компанія "Комфорт" не є роботодавцем у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття", і в принципі не може нести відповідальність по даному спору, а Керченський міський центр зайнятості не є суб'єктом власних повноважень, який має право заявляти самостійні вимоги як позивач. Крім того, предмет позову - стягнення суми матеріальної шкоди, вказує на господарсько-правовий характер спірних правовідносин, довідка-розрахунок суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю не містить посилань на норми законодавства, на підставі яких визначений розмір і порядок розрахунку допомоги по безробіттю, строки за які може бути стягнено допомогу по безробіттю з роботодавця, позов не містить доказів отримання вказаних сум Ігнатовим В. М., а також доказів не повернення цих сум Ігнатовим В. М. На підставі викладеного просить відмовити у задоволені позову.

У судове засідання 31 березня 2010 року представник ПП "Сервісна компанія "Комфорт" не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, будь-яких клопотань суду не направив.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглядати справу за відсутність представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Керченський міський центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Керченський міський центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв’язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, заперечення відповідача про відсутність у Керченському міського центру зайнятості повноважень на звернення до суду та що позовна заява про стягнення матеріальної шкоди, яка була спричинена позивачу у вигляді безпідставних виплат у розмірі 1079,88 грн., вказує на господарсько-правовий характер спірних правовідносин і є способом захисту права, передбачено Цивільним та Господарськими кодексами України, суд відхиляє на підставі вищенаведеного.

Судом встановлено, що наказом Керченського міського центру зайнятості від 15.08.2007 року № НТ070815 Ігнатову Володимиру Миколайовичу було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, затверджено розпочати виплату допомоги по безробіттю ( а. с. 7).

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Порядок визначення розміру допомоги по безробіттю визначено статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Так, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років -50 відсотків; від 2 до 6 років -55 відсотків; від 6 до 10 років -60 відсотків; понад 10 років -70 відсотків.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"у середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги по безробіттю враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (надалі -Порядок).

Відповідно до частини 3 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 7 Порядку).

22.10.2007 року відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку (наказ Керченського міського центру зайнятості від 22.10.2007 р. № НТ 071022).

Розмір виплат за період з 15.08.2007 року по 22.10.2007 року склав 1748,36 грн., з яких 1234,14 грн. матеріальна допомога по безробіттю та 514,22 грн. матеріальна допомога на період професійного навчання, що підтверджується копією додатку до ПК № 015460607080800002 про прийняті рішення щодо нарахувань та платежів (а. с. 8), довідкою-розрахунком від 03.12.2008 р. (а. с. 12), довідкою-розрахунком ціни позову у справі № 2а-7006/09/6/0170 ( а. с. 49,50), копіями відомостей виплат за видами забезпечення ( а. с. 56-61).

18.06.2008 року, у результаті обміну інформацією, здійсненого відповідно до Порядку обміну інформацією між ДПА, ПФУ та державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, зареєстрованого Міністерством юстиції України 26 липня 2006 р. № 876/12750 позивачем була отримана інформація про наявність доходів у безробітного Ігнатова В. М. у період знаходження на обліку у Керченському міському центрі зайнятості ( а. с. 52, 53,54).

Ігнатов В. М., перебуваючи на обліку у центрі зайнятості, працював з 10.09.2007 року на умовах трудового договору на ПП "СК "Комфорт". Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листа ПП "СК Комфорт" вих. № 1396 від 31.10.2008 року (а. с. 10), довідки № 1282 від 25.09.2008 року (а. с. 11), інформацією ДПА (а.с. 53).

Позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" суми матеріальної шкоди, яка була спричинена позивачу у вигляді безпідставних виплат у розмірі 1079,88 грн. за період з 10.09.2007 року по 21.10.2007 року.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Так, відповідно до п.1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавці несуть відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про: прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо; сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

То б то, з метою запобігання надмірних виплат допомоги по безробіттю роботодавець повинен повідомити відповідні центри зайнятості про прийняття безробітного на роботу.

Згідно повідомлення Сімферопольського міського центру зайнятості вих. від 19.11.2008 р. № 05-3216 ПП "СК" Комфорт" про прийняття на роботу з 10.09.2007 року Ігнатова В. М. не повідомляло і форму № 5 - ПН "Звіт про прийнятих робітників" на адресу Сімферопольського міського центру зайнятості не надавало ( а. с. 69).

Відповідачем не надано суду доказів того, що він повідомив Керченський чи Сімферопольський міський центр зайнятості про прийняття на роботу працівника - Ігнатова, а тому суд дійшов висновку, що ПП "Сервісна компанія "Комфорт" вимоги ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не виконано.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст.35 вищевказаного Закону із роботодавця утримується незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.

З метою відшкодування коштів Керченським міським центром зайнятості на підприємство були направлені претензії вих. від 03.12.2008 р. № 06-5643 та від 30.03.2009 року про стягнення виплаченого забезпечення. Але до теперішнього часу підприємство вимоги викладені у претензії не виконало, кошти не перерахувало.

Загальна сума виплаченого матеріального забезпечення за період з 10.09.2007 року по 21.10.2007 року, яка підлягає відшкодуванню, складає 1079,88 грн., з яких 565,66 грн. матеріальна допомога по безробіттю та 514,22 грн. матеріальна допомога на період професійного навчання, що підтверджується копією додатку до ПК № 015460607080800002 про прийняті рішення щодо нарахувань та платежів (а. с. 8), довідкою-розрахунком від 03.12.2008 р. (а. с. 12), довідкою-розрахунком ціни позову у справі № 2а-7006/09/6/0170 ( а. с. 49,50), копіями відомостей виплат за видами забезпечення ( а. с. 56-61).

Таким чином, заперечення відповідача, що позивачем не зазначено строки за які підлягає стягненню допомога по безробіттю з роботодавця, суд відхиляє на підставі вищенаведеного.

Заявлені позивачем претензії вих. від 03.12.2008 р. № 06-5643 та від 30.03.2009 року залишені відповідачем без відповіді.

Посилання відповідача на те, що ПП "Сервісна компанія "Комфорт" не є роботодавцем у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття", суд відхиляє з огляду на наступні обставини.

Статтями 26 та 43 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати відповідним органам фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації, що є підставою для взяття юридичної особи та фізичної особи - підприємця на облік.

Відповідно до вищевикладеного базові центри зайнятості беруть на облік роботодавців (юридичних та фізичних осіб) на підставі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця та відомостей з відповідної реєстраційної картки. Після отримання такого повідомлення у центрах зайнятості за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єктів підприємницької діяльності вноситься відповідний запис до журналу обліку.

Одночасно, як визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавці - юридичні особи як платники страхових внесків реєструються в центрах зайнятості за місцезнаходженням у 10-денний строк з дня отримання ними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, а роботодавці - фізичні особи, які використовують найману працю, як платники страхових внесків реєструються у центрах зайнятості за місцем свого проживання з дня укладання трудового договору з найманим працівником.

ПП "СК "Комфорт" перебуває на обліку в Сімферопольському МЦЗ ( а. с. 35).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про те, що з боку відповідача мало місце невиконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що є підставою для відповідальності роботодавця - ПП "СК "Комфорт".

За ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються у судовому порядку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Докази, які б спростовували доводи позивача, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Керченського міського центру зайнятості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрати по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.03.10 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 06.04.10 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, б. 16, ідентифікаційний код 30270840) на користь Керченського міського центру зайнятості (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 5, одержувач Керченський міський центр зайнятості, ЗКПО 20708617, банк Г УДК в АР Крим, м. Сімферополь, п/р 37171001000358, МФО 824026, “Повернення безпідставно виплаченого матеріального забезпечення”) 1079,88 грн. матеріальної шкоди.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.