Рішення № 87765985, 14.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3111/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату середнього заробітку у середньому розмірі доходу, який би він отримав виконуючи свої трудові обов`язки починаючи з 18.05.2018 по 19.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач всупереч Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Кодексу законів про працю України середній заробіток не нараховував і не виплачував.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи це тим, що оскільки на час перебування позивача на військовій службі за контрактом особливого періоду в країні не було, дія Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Кодексу законів про працю України на позивача не розповсюджуються. (а.с.65-68)

У поданих до суду доповненнях до відзиву представник відповідача також вказав, що Знам`янську ОДПІ було припинено 15.08.2016 р., а тому позивач 29.04.2016 р. попереджений про наступне вивільнення з посади головного державного інспектора з питань юридичної роботи Знам`янської ОДПІ. 29.07.2016 р. підписаний та затверджений передавальний акт про передачу активів і пасивів Знам`янської ОДПІ, яким до Олександрійської ОДПІ не передавались пасиви у вигляді заборгованості по середній заробітній платі. 10.05.2018 р. ДФС України видано наказ №288, яким було реорганізовано, в т.ч. Олександрійську ОДПІ, шляхом її приєднання у структурний підрозділ ГУ ДФС у Кіровоградській області. Оскільки позивач не був (за вказаний період) працівником Олександрійської ОДПІ та ГУ ДФС у Кіровоградській області, то відносно нього не приймались накази про виплату середнього заробітку. (а.с.73-78)

Позивач відповідь на відзив не подавав.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач з 05.01.2015 обіймав посаду головного державного інспектора з питань юридичної роботи Знам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

В період з 17.05.2016 р. по 19.09.2019 р. позивач проходив військову службу за контрактом.

Наказом командира ВЧ А0680 (по особовому складу) від 18.09.2019 р. №60-рс позивача звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Наказом командира ВЧ А0680 (по стройовій частині) від 19.09.2019 р. №202 позивача з 19.09.2019 р. виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. (а.с.47)

Наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області від 23.09.2019 р. № 781-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора з питань юридичної роботи Знам`янської ОДПІ Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області у порядку переведення для подальшої роботи в ГУ ДПС у Кіровоградській області, з виплатою грошової компенсації за невикористані ним календарні дні щорічної основної та додаткової відпустки державного службовця. (а.с.48)

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 23.09.2019 р. № 518-о позивача було призначено в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів за позовами платників податків, досудового врегулювання спорів та інформаційно-аналітичної роботи управління правового забезпечення ГУ ДПС у Кіровоградській області, на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника.

Наказом Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 26.09.2019 р. №537-о позивача з 27.09.2019 р. звільнено із займаної посади в управлінні, з виплатою грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки державного службовця. (а.с.37-40, 42-45, 47-49)

Як вказав позивач, не зважаючи на те, що за ним було збережено місце роботи за весь період служби в ЗС України, починаючи з 18.05.2018 по 19.09.2019 (день звільнення з військової служби) заробітна плата у середньому розмірі доходу не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 6 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до статті 3 Конституції України та статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці, внаслідок чого, на них розповсюджуються пільги, передбачені Законами "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей", КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються з військової служби. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне (продовольче, речове), грошове забезпечення (компенсацією за піднайом житлового приміщення), охорону здоров`я та безоплатне лікування. За всіма громадянами, які призвані під час мобілізації на військову службу, гарантовано зберігається місце роботи, посада, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Одночасно вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці.

Згідно до частини першої статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Частина друга статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачає, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Стаття 119 КЗпП України передбачає, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відтак, позивач має право на отримання середнього заробітку за основним місцем роботи протягом всього строку військової служби.

Стосовно доводів про відсутність підстав для застосування до позивача гарантій, передбачених ч.3 ст.119 КЗпП, оскільки на час укладання позивачем контракту (17.05.2016 р.) в країні не було особливого періоду, чергової хвилі мобілізації не оголошувались, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу;

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 01.03.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України", яке введене в дію Указом Президента України №189/2014 від 02.03.2014 р., було констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Відповідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах 14.02.2018 р. у справі № 131/1449/16-ц; від 14.02.2018 р. у справі № 727/2187/16-ц; від 20.02.2018 р. у справі № 640/4439/16-ц; від 21.02. 2018 р. у справі № 211/1546/16-ц; від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц Верховним Судом зроблено висновки, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України відповідного рішення про скасування особливого періоду, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймав.

Окрім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування приписів Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і Указу Президента України від 17.03.2014 р. №303, який міститься у постанові від 26.09.2018 р. у справі № 813/1919/16, та відповідно до якого: 1) сама мобілізація не вичерпує завдань особливого періоду, а лише розпочинає його дію; 2) закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення такого стану, а тому на даний час в Україні діє особливий період;3) однією з умов завершення особливого періоду слід вважати припинення воєнного конфлікту, який зумовив його настання.

Враховуючи викладену вище правову позицію Верховного Суду щодо дії особливого періоду, суд вказує на необґрунтованість доводів відповідача щодо незастосування до позивача гарантій, передбачених ч.3 ст.119 КЗпП, щодо збереження за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення за місцем роботи середнього заробітку.

Як слідує зі змісту ч.3 ст.119 КЗпП України поширення гарантій щодо збереження місця роботи та середнього заробітку законодавець не ставить у залежність від виду контракту, а тільки від укладення такого контракту у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.

Щодо доводів відповідача, що позивач не був (за вказаний період) працівником Олександрійської ОДПІ та ГУ ДФС у Кіровоградській області, а тому відносно нього не приймались накази про виплату середнього заробітку, суд зазначає наступне.

04.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 892 "Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби", якою прийнято рішення:

1. Перейменувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1.

2. Реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

24.02.2016 р. ДФС України видано наказ № 165 "Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Кіровоградській області", а саме реорганізувати Знам`янську ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області шляхом її приєднання до Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

18.04.2016 р. ДФС України видано наказ № 332 "Про затвердження положень про територіальні органи ДФС у Кіровоградській області", яким затверджено положення у новій редакції Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Відповідно п. 1 Положення, Олександрійська ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області з центром у м. Олександрії зi Знам`янським, Олександрівським, Онуфріївським, Петрівським та Світловодським відділеннями є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС у Кіровоградській області.

Положенням визначено, що ОДПІ є правонаступником ycix прав та обов`язків Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, Знам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

29.04.2016 позивачу було вручено та ознайомлено про попередження про наступне вивільнення у зв`язку із реорганізацією Знам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області шляхом приєднання до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та скороченням чисельності штату.

29.07.2016 підписано та затверджено передавальний акт про передачу активів і пасивів Знам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, яка реорганізовується у зв`язку із утворенням Знам`янського відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

15.08.2016 р. проведено припинення Знам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Таким чином, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 892 від 04.11.2015 р. та наказу ДФС України № 165 № від 24.02.2016 р., реорганізовано Знам`янську ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області шляхом її приєднання до Олександрійської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

28.03.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби", якою вирішив:

1. Перейменувати Головне управління ДФС у Херсонській області в Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а Херсонську митницю ДФС у Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

2. Реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних opганів Служби за переліком згідно з додатком.

3. Державній фіскальній службі здійснити заходи, пов`язані з утворенням та реорганізацією територіальних opганів Служби.

Згідно з додатком до Постанови № 296 від 28.03.2018 р., реорганізовано Олександрійську ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області шляхом їх приєднання, як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

10.05.2018 р. ДФС України видано наказ № 288 "Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Кіровоградській області", яким реорганізовано в тому числі Олександрійську ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області шляхом приєднання, як структурний підрозділ до Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

01.02.2019 р. ДФС України видано наказ № 80 "Про затвердження положень про головні управління ДФС в областях та м. Києві", яким затверджено положення, в тому числі і Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Відповідно з п. 1 Положення, Головне управління ДФС у Кіровоградській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС) є органом доходів i зборів.

Крім того, Положення визначає, що ГУ ДФС є правонаступником ycix прав та обов`язків Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, Голованівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

11.05.2019 р. проведено припинення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Таким чином, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 296 від 28.03.2018 р. та наказу ДФС України № 288 від 10.05.2018 р., було реорганізовано Олександрійську ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області шляхом її приєднання як структурний підрозділ до Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Суду не було надано відповідного наказу про звільнення позивача Знам`янською ОДПІ у зв`язку із її реорганізацією чи її правонаступником Олександрійською ОДПІ.

Наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області від 23.09.2019 р. № 781-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора з питань юридичної роботи Знам`янської ОДПІ Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області у порядку переведення для подальшої роботи в ГУ ДПС у Кіровоградській області, що свідчить про те, що за ним було збережено місце роботи за весь період служби в ЗСУ. (а.с.48)

Крім того, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 р. у справі № П/811/1025/17 було зобов`язано Олександрійську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 заробітну плату у середньому розмірі доходу в сумі 103 551,70 грн. за період з 01 червня 2016 року по 17 травня 2018 року. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 р. рішення змінено, шляхом доповнення абз.2 резолютивної частини рішення після словосполучення "17 травня 2018 року" висловом "що є сумою без утримання податків та інших обов`язкових платежів". В іншій частині рішення залишено без змін.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", статті 119 Кодексу законів про працю України, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання середнього заробітку протягом всього строку служби, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток з 18.05.2018 р. по 19.09.2019 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач у позовній заяві просить звернути рішення до негайного виконання.

Пунктом 2 частини першої статті 371 КАС України передбачене негайне виконання рішення про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно п.1 ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Однак, рішення у даній справі носить зобов`язальний характер та в ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39393501) нарахувати і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток у середньому розмірі доходу, який би він отримав виконуючи свої посадові обов`язки, за період з 18 травня 2018 року по 19 вересня 2019 року включно.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько