
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" лютого 2020 р. справа № 300/1672/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) звернулася до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) в якій просив: - визнати протиправною дію експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С., щодо викладення зауважень у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.07.2019 №8195/82-19; - зобов`язати експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С., повторно розглянути проект землеустрою та видати позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на замовлення позивача, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 с.Білозір`я (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області. Вказаний проект у липні 2019 поданий на погодження до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до статті 186 та 186-1 Земельного кодексу України. За наслідками розгляду поданого позивачем проекту землеустрою, експертом державної експертизи Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. видано оскаржуваний висновок №8195/82-19 від 19.07.2019. В пункті 9 якого, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Державному земельному кадастрі. Привести кадастровий план та інші матеріали проекту у відповідність. За підсумковою оцінкою проект землеустрою не погоджується. Позивач вважає наведені зауваження такими, що не відповідають вимогам ст.186-1 ЗК України, а дії експерта протиправними з огляду на те, що експертом вчинено дії які за приписами статті 186-1 Земельного кодексу України заборонено проводити, зокрема проводити роботи по виявленню існування земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 в Державному земельному кадастрі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі №300/1672/19, як другого відповідача, експерта державної експертизи Козаченко Оксану Степанівну (а.с.22-23).
Відповідач, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.59-64), в якому зазначено, що відповідно до Тимчасового Порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки затвердженого постановою КМУ №580 від 31.08.2016, протоколу кваліфікаційної комісії №5 від 15.09.2016 про «Проведення кваліфікаційного іспиту для працівників територіальних органів Держгеокадастру у Івано-Франківській області, які здійснюють розгляд та погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки`підпункту 13 пункту 1 розділу ІІ Посадової інструкції головного спеціаліста Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м.Болехові Козаченко О.С.,надійшов на погодження Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11,7404 га в оренду для городництва, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Білозір`я Черкаського району Черкаської області гр. ОСОБА_1 . Розробником, в даному проекті землеустрою, ФОП ОСОБА_2 , зазначено кадастровий номер земельної ділянки 7124981000:01:006:0681, якого відповідно до даних Державного земельного кадастру - не існує. Звернуто увагу на те, що погодження Проекту землеустрою здійснюється відповідно до статті 186-1 ЗК України та Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не згідно Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації. Вважає, що експерт державної експертизи Козаченко О.С. діяла в межах своєї компетенції та згідно встановленого законодавства, а отже, протиправність в її діях відсутня.
Відповідач, експерт державної експертизи Козаченко О.С., скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.29-34), в якому зазначила, аналогічні за змістом поданого Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області відзиву, письмові пояснення. Просила у задоволенні позову відмовити.
Позивачем після отримання відзиву на позовну заяву відповідачів, на адресу суду, подано письмові пояснення, де зазначено, що при здійсненні перевірки експерту необхідно перевіряти виключно лише сам проект землеустрою, який поданий йому на перевірку без проведення будь-яких інших робіт, зокрема таких як перевірка відомостей з Державного земельного кадастру в Публічній кадастровій карті (а.с.71-73).
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
10.06.2019 між громадянином ОСОБА_1 (надалі - замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - виконавець) укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №11 (а.с.52).
Відповідно до п.1.1. Договору виконавець зобов`язується розробити: Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою, с.Білозір`я Черкаського району Черкаської області, площею 11.7404 га, кадастровий номер 7124981000:01:006:0681.
У відповідності до п.4.1 Договору прийомка та оцінка робіт здійснюється у відповідності до технічного завдання та акту приймання-здачі виконаних робіт.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 11.7404 га, кадастровий номер 7124981000:01:006:0681 гр. ОСОБА_1 , яка розташована за адресою, с.Білозір`я (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області, подано до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин,на погодження.
За результатами розгляду Проекту землеустрою, який здійснювався працівником територіального органу Держгеокадастру, обраним за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру, а саме експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області Козаченко Оксаною Степанівною , 19.07.2019 відмовлено у погодженні зазначеного проекту.
Вказана відмова оформлена висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №8195/82-19 від 19.07.2019 (а.с.6).
У п.7 Висновку, відповідачем зазначено про обов`язковість державної експертизи землевпорядної документації.
Згідно з п.8 Висновку, який передбачає аналіз проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам: провівши аналіз проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 11.7404 га, в оренду гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту с.Білозір`я Черкаського району Черкаської області встановлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам Земельного кодексу України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.чинному земельному законодавству.
У п.9 Висновку, визначено зауваження та пропозиції до проекту землеустрою:
- земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Державному земельному кадастрі. Привести кадастровий план та інші матеріали проекту у відповідність.
Пунктом 10 Висновку, де зазначається підсумкова оцінка проекту землеустрою, вказано, що він не погоджується.
Не погоджуючись з Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №8195/82-19 від 19.07.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частини 6 статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Стаття 186-1 ЗК України передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Відповідно до пункту 7 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 №580 система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження проекту землеустрою, та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження проекту землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали, зазначені у пункті 5 цього Порядку.
Частиною шостою статті 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк (п.7 ст.186-1 ЗК України).
Відповідно до частини восьмої статті 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для передачі земельної ділянки у власність або у користування для всіх потреб зацікавлена особа розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в подальшому органи визначені статтею 186-1 ЗК України, приймають одне з відповідних рішень.
У разі прийняття рішення про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідні органи повинні вказати вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою та зазначити розумний строк для усунення таких недоліків.
Стаття 186-1 передбачає підстави для повторного погодження проекту землеустрою та наслідки відмови в погоджені.
При цьому, за змістом вказаної норми під час повторного розгляду проекту землеустрою після виправлення недоліків, які були підставою для відмови у погоджені проекту землеустрою, державний експерт зобов`язаний перевірити лише ті відомості щодо яких є попередні висновки.
З аналізу пунктів 8-9 спірного Висновку судом встановлено, що відповідач експерт державної експертизи Козаченко О.С., розглянувши поданий Проект землеустрою, відмовив у його погодженні у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам Земельного кодексу України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, та зазначивши зауваження і пропозиції до проекту землеустрою: - земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Державному земельному кадастрі. Привести кадастровий план та інші матеріали проекту у відповідність.
Проте, зазначивши у пункті 8 Висновку про невідповідність проекту землеустрою вимогам Земельного кодексу України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, відповідачем не конкретизовано яким саме вимогам Земельного кодексу України та яким саме нормативно-правовим актам поданий проект землеустрою не відповідає.
Вказавши свої зауваження та пропозиції до проекту землеустрою у пункті 9 Висновку, відповідачем визначено їх як недолік проекту та не зазначено строку для їхнього усунення.
Таким чином, відповідач приймаючи спірний Висновок та зазначаючи у ньому зауваження та пропозиції до поданого проекту землеустрою, позивачу не надав можливості відреагувати на такі зауваження та пропозиції і усунути їх як недолік у визначений розумний строк, який державний орган був зобов`язаний надати суб`єкту звернення.
Отже, спірний Висновок не відповідає вимогам частин 6, 8 статті 186-1 ЗК України.
Відповідно до частини 7 статті 186-1 ЗК України, органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»;
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Судом встановлено, що експертом державної експертизи, перевіряючи кадастровий номер земельної ділянки 7124981000:01:006:0681 зазначений в проекті землеустрою, на загальнодоступній Публічній кадастровій карті отримано повідомлення, що відомості про земельну ділянку з даним кадастровим номером відсутні (а.с.35).
Перевірка експертом, зазначеної в проекті земельної ділянки на загальнодоступній Публічній кадастровій карті, не є свідченням проведенням ним робіт, проведення яких в силу ч.7 статті 186-1 ЗК України, заборонено.
Враховуючи наведене, твердження позивача щодо вчинення експертом державної експертизи, при розгляді проекту землеустрою про відведення земельної ділянки в оренду, дій по проведенню робіт заборонених приписами ст.186-1 ЗК України, не знайшли свого підтвердження.
Що стосується вимоги позивача про зобов`язання експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С., повторно розглянути проект землеустрою та видати позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то така не підлягає до задоволення з огляду на те, що зобов`язання судом повторно розглянути поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, конкретного територіального органу Держгеокадастру (конкретного експерта державної експертизи) суперечитиме вимогам пункту 7 Тимчасового Порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки затвердженого постановою КМУ №580 від 31.08.2016.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені висновки суду про невідповідність оскаржуваного Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №8195/82-19 від 19.07.2019, вимогам частин 6, 8 статті 186-1 ЗК України, суд доходить висновку, що такий є протиправним та підлягає до скасування.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39767437, вул.Академіка А.Сахарова, 34, м.Івано-Франківськ, 76014) експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко Оксани Степанівни (вул.Академіка А.Сахарова, 34, м.Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області 39767437) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №8195/82-19 від 19.07.2019.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.
Судове рішення № 87765928, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 24.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1672/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: