Ухвала суду № 87759184, 21.02.2020, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/120/20

Провадження № 1-кп/575/41/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області

в складі: судді В`юник Н.Г.

за участю секретаря Кузьменко А.А.

прокурора Пирогова В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Мірошниченка О.В.

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника потерпілих Марченко Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019200150000293 від 23 грудня 2019 року по обвинуваченню за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Ямне Великописарівського району Сумської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у с т а н о в и в:

У провадженні Великописарівського районного суду Сумської області знаходиться обвинувальний акт та додані до нього документи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування Ч ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Мірошниченко О.В. клопотання прокурора не підтримали.Захисником Мірошниченко О.В. заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає, що даний запобіжний захід є суворим та згідно з ст.183 КПК України також є винятковим. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 має підсобне господарство і він здійснює догляд за домашніми тваринами, що є одним із джерелом його доходу. На даний час обвинуваченим ОСОБА_1 частково відшкодовано потерпілим моральну шкоду.

Представником потерпілих ОСОБА_8 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, яке підтримано потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Прокурор, враховуючи думку потерпілих, не заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, суд вважає, відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задовольнити клопотання захисника Мірошниченко О.В. та представника потерпілих Марченко Н.М. про зміну запобіжного заходу та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ст.202 ч.3 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий: 1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється

з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово; 2) негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 24 грудня 2019 року ухвалою Великописарівського районного суду Сумської області обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії даної ухвали спливає 21 лютого 2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 181, 183, 196, 202, 314 -316, 331, 369-372 КПК України, суд,-

Керуючись ст.ст.177, 183, 199, 314 -316, 331, 369-372 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання прокурора - заступника керівника Охтирської місцевої прокуратури Пирогова В.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Мірошниченка О.В. та представника потерпілих Марченко Н.М. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – задовольнити.

Змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Ямне Великописарівського району Сумської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт без застосування електронних засобів контролю, з покладенням обов`язків, заборонивши цілодобово залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з встановленням окремого обмеження - прибувати до суду за викликом.

Визначити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом, який не повинен перевищувати двох місяців, тобто з 21 лютого 2020 року до 20 квітня 2020 року включно.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт (без застосування електронних засобів контролю) стосовно ОСОБА_1 передати для виконання Великописарівському ВП Охтирського ВН ГУНП в Сумській області, доручивши доставити обвинуваченого ОСОБА_1 до місця свого проживання.

Дана ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року, за конституційною скаргою ОСОБА_9 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, справа № 4-р/2019, до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великописарівський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.Г. В`юник