Постанова № 8773322, 16.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 р. справа № 2а-3489/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Ушенка С. В.

при секретаріКутафіній К.Ю.

за участю

представника позивача -Герасимової Н.О. (за довіреністю),

представника відповідача -Якименка Д.Г. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним і скасування Рішення від 11.08.2009р. № 925/02-51/33340999 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія” звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним і скасування Рішення від 11.08.2009р. № 925/02-51/33340999 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до вищевказаного Рішення, яке є предметом спору, відповідачем до позивача за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків за період з 28.11.2007р. по 21.07.2009р. застосовані штраф у сумі 44015,30 грн. та нарахована пеня у сумі 56744,67 грн. Вважає, що дане рішення відповідача є незаконним і винесено з порушенням вимог п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, оскільки раніше Рішенням відповідача від 18.06.2008р. № 1330/03-51/33340999 до позивача застосовувалися фінансові санкції у сумі 62028,92 грн. та нараховувалася пеня у сумі 14454,13 грн. за період з 20.12.2006р. по 20.02.2008р. і Рішенням Пенсійного фонду від 27.03.2008р. № 376/03-51/33340999 до позивача застосовувалися фінансові санкції у сумі 11409,72 грн. та нараховувалася пеня у сумі 4634,92 грн. за період з 28.03.2007р. по 20.02.2008р., а, відповідно до вказаної норми Закону, фінансові санкції і пеня накладаються одноразово на суми фактично сплачених страхових внесків у випадку несвоєчасної їх сплати. Суми фінансових санкцій, накладені одним рішенням, не можуть дублюватися в іншому рішенні органу Пенсійного фонду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просить визнати недійсним і скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька № 925/02-51/33340999 від 11.08.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення і пояснення про те, що ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачено, що коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок недоїмки, пені та фінансових санкцій. Оскільки позивач мав несплачену суму заборгованості зі страхових внесків, тому грошові кошти, які були перераховані позивачем в 2009 році, були зараховані в порядку календарної черговості в погашення заборгованості зі страхових внесків з попередніх періодів. Оскільки позивачем своєчасно не сплачувались суми страхових внесків, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” до позивача були застосовані фінансові санкції та нарахована пеня. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обєктивно і всебічно дослідивши обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”, зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 02.09.2004р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33161769, у відповідності до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відокремлений підрозділ «Управління матеріально-технічного постачання» є відокремленим підрозділом ДП „ДВЕК” без права юридичної особи і є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, взяте на облік в УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Даний факт не заперечується представниками сторін і тому приймається судом до уваги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме ДП „ДВЕК”, яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, є суб”єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст.12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001, з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків були застосовані до ВП «Управління матеріально-технічного постачання» ДП «ДВЕК» фінансові санкції та нарахована пеня на підставі Рішення № 925/02-51/33340999 від 11.08.2009р. (штраф 44015,30 грн., пеня 56744,67 грн.).

У відповідності до ч. 5 ст. 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.Згідно ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20, а з вересня 2008 року для гірничих підприємств, яким є позивач, - 28 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для ДП «ДВЕК», з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, є календарний місяць.

Відповідно до п. 9 ст. 20 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, сплата (перерахування) страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці. Днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку безготівкових коштів з рахунку страхувальника незалежно від часу їх зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Частиною 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов”язань в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 106 Закону.

Судом встановлено, що Рішенням від 11.08.2009р. № 925/02-51/33340999 до ВП «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «ДВЕК», на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, застосовано фінансові санкції у розмірі 10% і нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (недоїмку), яка виникла на 28.11.2007р., тобто на жовтень 2007 року.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, які були чинні до 11 червня 2009 року, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовували до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладався штраф в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Рішеннями Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, від 18.06.2008р. № 1330/03-51/33340999 і від 27.03.2008р. № 376/03-51/33340999, на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, до позивача застосовувалися фінансові санкції в розмірі 50% у сумі 62028,92 грн. та нараховувалася пеня у сумі 14454,13 грн. за період з 20.12.2006р. по 20.02.2008р. і фінансові санкції в розмірі 20% у сумі 11409,72 грн. та пеня у сумі 4634,92 грн. за період з 28.03.2007р. по 20.02.2008р. відповідно.

Тобто, Рішенням від 18.06.2008р. № 1330/03-51/33340999 до позивача застосовані фінансові санкції і нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків (недоїмку), яка виникла на листопад 2006 року, а Рішенням від 27.03.2008р. № 376/03-51/33340999 на лютий 2007 року.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що вказаними вище Рішеннями відповідача, в тому числі і Рішенням, яке є предметом спору, застосовані до позивача фінансові санкції у різній відсотковій ставці і нарахована пеня за різний період часу і на різні суми недоїмки, які виникли за різний базовий звітний період, у звязку з чим суд вважає, що повторного (подвійного) застосування відповідачем до позивача фінансових санкцій і нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в даному випадку не було.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з підстав, зазначених позивачем в обґрунтування своїх вимог щодо незаконності оскаржуємого Рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька від 11.08.2009р. № 925/02-51/33340999, позовні вимоги задоволенню не підлягають і в даному випадку відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, у звязку з відмовою позивачеві у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 2-11, 14, 17, 18, 69, 71, 72, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 182, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним і скасування Рішення від 11.08.2009р. № 925/02-51/33340999 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків - відмовити повністю.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 22 березня 2010р., її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 16.03.2010р. в присутності представників сторін і долучені до матеріалів справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ушенко С. В.