Постанова № 8772910, 09.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-7197/09/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Свинобоєва О.С., представник по довіреності № б/н від 15.01.2009 р., посвідчення № 04;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик"

про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 6500грн.00коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Пластик” про стягнення адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2008 році в сумі 6500,00 гривень. Вимоги мотивовані тим, що відповідач був зобов’язаний працевлаштувати інваліда на 1 робочому місці, але фактично не працевлаштував інваліда, у зв’язку з чим повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію у зазначеній сумі за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується підписом представника у повідомлені про відкладення розгляду справи (а.с.44), відповідач причини не явки представника суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надіслав, раніше під час судового розгляду заперечував проти задоволення позову, звернув увагу, що з боку підприємства здійснені всі необхідні заходи щодо працевлаштування інвалідів, тому просив суд у позові відмовити, з тих підстав, що підприємством було створено одно робоче місце для інваліда, про що повідомлено позивача, однак, не з їхньої вини на це місце не було прийнято працівника інваліда. Таким чином, підприємством виконані приписи, встановлені законодавством України, пов'язані із працевлаштуванням інвалідів, про створення робочих місць для інвалідів відповідно до установленням нормативу, а також через не направлення для працевлаштування інвалідів органами, зазначеними в ст.18 Закону України „Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року №875-ХІІ (а саме, Міністерством праці України, Міністерством соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів), а також через відсутність звернення інвалідів на підприємство відповідача для працевлаштування.

З урахуванням думки представника позивача, та приймаючі до уваги, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.ст. 122 ч.3, 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності зазначено Фонду визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1434.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Пунктом 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів встановлені основні завдання Фонду, до яких відносяться реалізація у межах своєї компетенції державної політики у сфері соціального захисту інвалідів; контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Правовий статус Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів визначений Положенням про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів № 16 від 01.03.2007 року. Пунктом 1 Положення встановлено, що відділення являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до пункту 12 Положення відділення має статус юридичної особи, та реалізує завдання, визначені пусток 3 Положення, до яких належать здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, яке визнано урядовим органом державного управління.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

З метою реалізації зазначених завдань пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд наділений правами проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, реалізуючі свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.

Частиною дев'ятою, десятою статті 20 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Отже, позивачами у зазначеній категорії справ виступають відділення Фонду.

Таким чином, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцям, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875, реалізують владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку частиною 9 статті 20 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пластик” (код ЄДРПОУ 31368017, юридична адреса: 95040, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, буд.16) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа.

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та умови участі суб’єктів господарювання в реалізації державний гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Пластик” використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного місця. Він зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2008 році у кількості 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не має; кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” склала одну особу; фонд оплати праці штатних працівників склав 130 тис. гривен, при цьому середньорічна заробітна плата штатного працівника становіть - 13000 гривен. (а.с.5).

Згідно самостійно поданого звіту за формою №10-ПІ відповідач повинен був забезпечити у 2008 році працевлаштування інвалідів на одному робочому місці, фактично у 2008 році не працевлаштоване жодного інваліду. Судом встановлено, що в 2008 році середньорічна заробітна плата в ТОВ „Пластик” складає 13000 гривень (загальний розмір оплати праці 130000 : кількість працівників 10), що також підтверджується звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів, у якому відповідачем самостійно визначений розмір адміністративно-господарської санкції (а.с.5)

Судом встановлено, що на відповідача поширюється пільга передбачена частиною 1 статті 20 Закону, яка встановлює сплату санкції в розмірі 50% середньорічної заробітної плати для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, у зв’язку з чим відповідачем правомірно визначений розмір адміністративно-господарської санкції у сумі 6500,00 гривень (13000 середньорічна заробітна плата : 50%).

Таким чином, відповідач був повинен до 15 квітня 2009 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

На день судового розгляду справи по суті у суду відсутні відомості, що у визначений Законом строк відповідачем адміністративно-господарська санкція сплачена, що підтверджується довідкою Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 04.11.2009 року № 04-4/4020 та поясненнями представників сторін, тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластик" порушено вимоги статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875.

При цьому суд звертає увагу позивача, що у довідці Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 09.12.2009 року № 04-4/4366 (а.с.45), про наявність заборгованості допущена помилка в частині визначення розміру адміністративно-господарської санкції у сумі 6800 гривень, так як інші матеріали справи свідчать про наявну заборгованість по сплаті адміністративно-господарської санкції за 2008 рік за ТОВ «Пластик» у розмірі 6500 гривень, який і враховується судом для вирішення спору.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем до Сімферопольського міського центру зайнятості інформацію про потребу в робітниках з числа осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою звітності №3-ПН з відміткою про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів надавалися лише 11.01.2008 року, 03.06.2008 року, 13.08.2008 року, 03.09.2008 року та 08.10.2008 року, що підтверджується довідкою Сімферопольського міського центру зайнятості від 15.06.09р. №05-2102 (а.с.16), а також представник відповідача повідомив, що приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів шляхом здійснення звернень до Сімферопольського міського центру зайнятості, керівництва Кримського республіканського відділення фонду соціального захисту інвалідів у лютому 2008 року, до Управління праці та соціального захисту інвалідів в Залізничному районі м. Сімферополя, товариства інвалідів Залізничного району м. Сімферополя та виконавчого комітету Залізничного району м. Сімферополя у лютому 2008 року про наявність вакантної посади для інвалідів.

Однак, у відповідності до положень ч. 4 статті 20 Закону "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Приймаючі до уваги, що створення робочого місця та працевлаштування інваліду можливо лише після виконання відповідачем обов’язку, передбаченого частиною 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” про необхідність подання до центру зайнятості відповідних звітів, які подаються щомісячно, тоді як цього обов’язку відповідач виконав не в повному обсязі подав лише п’ять звітів № 3-ПН замість двонадцяти.

Таким чином, суд не може погодиться із доводами відповідача стосовно того, що у 2008 році не було працевлаштоване необхідне кількість інвалідів не з вини підприємства, оскільки, відповідачем не доведено належним чином інформування відповідних державних органів з працевлаштування про вільні робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів відповідно до діючого законодавства.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2008 році одного інваліда, також не надано доказів сплати за не працевлаштування інваліда адміністративно-господарської санкції у розмірі 6500 гривень, натомість позивач надав суду наявність такої заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 09.12.2009 року. Повний текст постанови був виготовлений та підписаний 14.12.2009 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик" (код ЄДРПОУ 31368017) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31215230700024 в УГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740709, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя 50070000; призначення платежу:*; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця у 2008 році) адміністративно-господарських за 2008 рік у розмірі 6500 (шість тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                     Кудряшова А.М.