Постанова № 8772897, 03.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-8194/09/10/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М. ,

при секретарі Дерюшковій І.А.,

за участю представників:

від позивача - Сулєйманов Р.І., довіреність № б/н від 13.10.09, паспорт ЕС 023082, Орлова Л.В., розпорядження № 3 від 14.07.06, паспорт ЕС 096132;

від відповідача - Ткаленко Н.О., довіреність № 30/10-0 від 14.10.09, посвідчення № 24, Бойко Л.М., довіреність № 3/10-9 від 02.01.09, посвідчення № 09;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Школа морського сервісу "Омегашип"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим

про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Школа морського сервісу "Омегашип" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про скасування Розпорядження від 27.04.2009 р. № 17 про усунення порушень виявлених в ході документальної перевірки та скасування рішення від 16.06.2009 року № 815 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам про накладення штрафу в сумі 3455,13 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено перевірку з порушенням встановленого 5 денного строку, відсутність підпису посадових осіб що проводили перевірку на акті перевірки від 27.04.2009 року № 61-Ю. Також зазначає, що акт перевірки не може служити доказами порушень, а також вважає, що сплачує страхові внески у повному обсязі та у встановлені строки.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі, скасувавши розпорядження № 17 від 27.04.2009 року та рішення № 815 від 16.06.2009 р., посилаючись на обставини, викладені у позовний заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених письмових запереченнях, зазначили, що дії відповідача відповідають діючому законодавству та оспорюванні розпорядження та рішення обґрунтовані та є такими, що відповідає чинному законодавству (а.с. 41-46).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 13.04.2001 року, ідентифікаційний номер 31331715 (а.с.6), є субєктом системи пенсійного забезпечення і платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розумінні Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Стаття 3 №1058 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Зазначений контроль здійснюється шляхом проведення відповідних планових та інших перевірок.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача проведено планову перевірку своєчасності, достовірності і повноти нарахування і перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.04.2004 року по 28.02.09 року, повноти і своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків за період з 20.04.2004 по 20.03.09 року, достовірності відомостей, наданих в систему персоніфікованого обліку за період з 01.01.05 по 31.12.07, за результатами перевірки складено акт від 27.04.2009 року №61-Ю (а.с.11-15), за висновками якого, зокрема, встановлено факти перерахування сум авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, які підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати не в повному обсязі, у результаті чого недоплата з авансових платежів склала 6910,25 грн., також зазначено, що перевіркою достовірності формування і надання відомостей про застрахованих осіб установленні порушення у однієї застрахованої особи у формі ІНДАНІ в написані паспортних даних, а саме ОСОБА_1 замість ОСОБА_1.

На підставі даного акту, відповідачем прийнято рішення № 815 від 16.06.2009 року про застосування фінансових санкцій за не сплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів по страховим внескам яким застосував штраф у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових внесків 6910,25 х 50% = 3455,13 грн., а також розпорядження № 17 від 27.04.2009 року "Про усунення порушень виявлених у ході документальної перевірки, якою вказали на необхідність подання до пенсійного фонду нової форми "Списку осіб, яки працюють або працювали у страховика у звітному періоді" на особу у якої виявлено розбіжності у формі ІНДАНІ у вказаних паспортних даних.

Судом у ході розгляду справи не встановлено порушень проведення планової перевірки, окрім доводів позивача щодо порушення строків проведення перевірки, у зв'язку з тим, що перевірку розпочато 16.04.2009 року та враховуючи вихідні 18, 19, 25, 26 квітня та святкові 20 квітня 2009 року дні, завершено 27.04.2009 року тобто з порушенням п'ятиденного строку. Зазначений п'ятиденний строк встановлено п. 1.9. постанови Правління Пенсійного фонду України від 01.12.2008 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2008 р. за N 1226/15917, строк здійснення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів.

Однак виходячи з аналізу правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем, суд прийшов до висновку, що це порушення не тягне за собою наслідків звільнення позивача від відповідальності за не повну та не своєчасну сплату обов'язкових платежів до органів Пенсійного фонду України, якими є страхові внески.

Вирішуючи спір, суд враховує, що спірні відносини, яки виникли між позивачем та відповідачем регулюються порядком оформлення результатів документальних перевірок яке затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 01.12.2008 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2008 р. за N 1226/15917.

Відповідно до розділу 3 цього Порядку акт складається у двох примірниках та підписується в останній день перевірки посадовими особами органу Пенсійного фонду України, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером платника, а за їх відсутності - особами, що їх замінюють, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або уповноваженою ними особою. За наявності зауважень з боку платника його керівник і головний бухгалтер (фізична особа, яка використовує працю найманих працівників) підписують акт із зауваженнями, що подаються до органу Пенсійного фонду України в письмовій формі.

Факт відсутності підпису на акті перевірки № 61-Ю від 27.04.2009 року посадової особи, що здійснювала перевірку відповідачем усунуто у робочому порядку та 28.05.2009 року на адресу позивача вдруге направлено акт перевірки з усуненими недоліками, а саме підписом особи, що проводила перевірку (лист від 28.05.2009 № 5368/06-22 який є у матеріалах справи).

У разі відмови платника (посадової особи) від підписання акта посадовими особами органу Пенсійного фонду вноситься до такого акта відповідний запис. Не пізніше наступного робочого дня один примірник акта надсилається платнику поштою з повідомленням про вручення.

Відповідачем у відповідності до даної вимоги постанови Правління Пенсійного фонду України від 01.12.2008 року N 21-1 листом від 27.04.2009 року за вихідним № 4127/06-22 направлено на адресу позивача акт перевірки позивача від 27.04.2009 № 61-Ю з додатками № 1, 2 та інші документи.

За наявності в акті перевірки донарахованих сум страхових внесків платнику протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки надається (надсилається) розпорядчий документ про усунення порушень. Розпорядчим документом є вимога, форма якої передбачена додатками 9 або 10 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663.

За наявності в акті факту виявлення порушень щодо достовірності формування відомостей про застраховану особу надається (надсилається) розпорядження про усунення порушень у визначені строки, виявлених під час здійснення перевірки.

Розпорядження складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається платнику, а другий примірник з підписом платника щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі Пенсійного фонду.

Акт перевірки разом з поясненнями платника (за наявності) обов'язково розглядається та візується начальником (його заступником) управління Пенсійного фонду України в районі, місті і районі в місті. У разі недодержання вимог цього Порядку щодо складання акта перевірки керівник органу Пенсійного фонду України зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цих недоліків або призначити повторну перевірку.

Судом встановлено, що у разі наявності в акті перевірки порушень, за які законодавством передбачено відповідальність платників страхових внесків, начальник (його заступник) управління Пенсійного фонду України прийняв би рішення про застосування фінансових санкцій в порядку, установленому ст. 106 Закону №1058 та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663.

Зазначене рішення або вимога про сплату суму недоїмки є рішеннями субєкта владних повноважень, які породжують певні негативні наслідки для платника страхових внесків, зокрема обовязок погасити суму недоїмки у встановлений ст. 106 Закону №1058 строк.

У той же час розпорядження про усунення порушень не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні негативні наслідки для платника страхових внесків. Крім того, суд враховує, що у процесі переписки позивача з відповідачем встановлено причину за якою невірно внесено паспортні дані ОСОБА_1 до ІНДАНІ та Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим самостійно у робочому порядку відкориговані анкетні дані ОСОБА_1, що підтверджується листом відповідача від 10.07.2009 року № 7402/02-22 (а.с.64).

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Рішенням № 815 від 16.06.2009 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 50% сум несплачених (неперерахованих) або несвоєчасно сплачених (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, застосовано до приватного підприємства "Школа морського сервісу "Омегашип" у сумі 3455,13 грн. Дане рішення було отримано позивачем що сторонами не оспорюється.

Пунктом 14 статті 106 Закону України, № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання рішення про сплату фінансових санкцій страхувальник зобов'язаний сплатити ці суми або оскаржити це рішення.

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення № 815 від 16.06.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду до Окружного адміністративного суду АР Крим 06 липня 2009 року, згідно відбитку штампу поштового відділення на конверті у якому був спрямований адміністративний позов до суду.

Підставою для оскарження рішення стало не застосовані норми Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", не застосування положень даного Указу і стало підставою для невірних висновків перевірки про неповну сплату внесків та відповідно рішення № 815 від 16.06.2009 року є незаконним.

Суд не погоджується з такими доводами позивача з цього питання з наступних підстав.

Статтею 5 Закону № 1058-IV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону № 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом № 400/97ВР, яким разом із Законом № 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові доводи суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ Президента України № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.

Статтею 19 Закону № 1058-IV установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Отже, за таких підстав суд дійшов висновку, що відповідачем вірно застосовані норми Закону України № 1058-IV до позивача та донараховані не в повній мірі сплачені авансові платежі у сумі 6910,25 грн.

Отже, за таких обставин суд вважає що позивні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 03.12.09 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 08.12.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.