Постанова № 8772888, 18.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-1273/09/10/0170 16:54 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Таршина Л.О., представник по довіреності №17 від 01.04.2009 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НьюБер"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НьюБер" позивач 09 січня 2009 року звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014672303 від 16.12.2008 року на суму 13630грн.00коп. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 грудня 2008 року Красноперекопською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим проведена перевірка позивача з питань дотримання порядку розрахунків за товари (послуги), за результатами якої складено акт перевірки від 02.12.2008 р. В акті перевірки зазначено, що на час її проведення на місці проведення розрахунків знаходилось 3570грн.00коп., в денному звіті РРО зазначено 861грн.00коп., у звязку з чим різниця склала 2709грн.00коп. Крім того, в акті перевірки також зазначено таке порушення як проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Зазначений акт став підставою для прийняття ДПІ у м. Сімферополі АР Крим оспорюваного рішення. Позивач не згоден з такими висновками акту перевірки та зазначає, що вимоги стосовно використання режиму попереднього програмування були виконані, в чеку зазначено найменування, ціна та кількість товару. Крім того, грошові кошти в загальній сумі 2709грн.00коп. були оформлені з використанням операції «службова видача», що підтверджено денними звітами РРО за 27.11.2008 року 01.12.2008 року включно, а також записами в книзі обліку розрахункових операцій; зазначені грошові кошти знаходились не на місці проведення розрахунків, а в межах торгівельної площі на відстані трьох метрів від місця проведення розрахунків. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист Державної податкової адміністрації України від 08.07.2002 року №5354/5/23-2116, відповідно до якого зберігання готівкових грошових коштів, отриманих за реалізовані товари, в межах торгівельної площі, але не на місці проведення розрахунків, що здійснюється без оформлення операції «службова видача» та без оприбуткування в касовій книзі, вважається порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі Закон про РРО). На підставі викладеного, позивач вважає, що фінансові санкції застосовані оспорюваним рішенням неправомірно.

Заявою, що надана у судовому засіданні 20.05.2009 року, представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №0014672303 від 16.12.2008 року.

Під час судового засідання, яке відбулося 21.07.2009 року, представник позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим відмовився від частини позовних вимог. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.2009 року прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "НьюБер" від частини позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо скасування рішення №0014672303 від 16 грудня 2008 року у частини нарахування суми штрафу за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості у сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок. Провадження по справі №2а-1273/09/10/0170 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НьюБер" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним рішення №0014672303 від 16 грудня 2008 року у частини застосування фінансових санкцій за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості у сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок - закрито у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.

В підтвердження, заявленого клопотання щодо уточнення позовних вимог та відмови від частини вимог, заявою, що надана у судовому засіданні 31.07.2009 року, представником позивача також уточнені позовні вимоги, відповідно до яких він просить скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 16.12.2008 року №0014672303 в частині 13545грн.00коп. в частині застосування фінансових санкцій за невідповідність суми готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяви, та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 17 листопада 2009 року не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під розписку у попередньому судовому засіданні (а.с.87), про причини неприбуття не повідомив, клопотання щодо неможливості розгляду справи за відсутності представника відповідача не надав. З урахуванням думки представника позивача та приймаючі до уваги, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, суд вважає можливим відповідно до ст. 128 КАС України розглянути справу за відсутністю не з'явившегося представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи документів та з урахуванням пояснень та письмових заперечень, наданих представником відповідача під час судових засідань, які відбулися 09.04.2009 року, 21.07.2009 року, 31.07.2009 року та 28.09.2009 року.

У зазначених судових засіданнях представник відповідача позовні вимоги не визнав і вважає прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані суду 09.04.2009 року. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує правомірність застосування фінансових санкцій тим, що під час проведення перевірки позивача встановлено невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, що зазначена в денному звіті РРО, та невикористання режиму попереднього програмування товарів. Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на вимоги ст.2 Закону про РРО, якою встановлено визначення місця проведення розрахунків, та зазначає, що зберігання на місці проведення розрахунків грошових коштів навіть з оформленням операції «службова видача» без зазначення відповідної суми в денному звіті реєстратора розрахункових операцій є порушенням вимог Закону про РРО.

Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НьюБер» (код ЄДРПОУ 32318936, юридична адреса: 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Морозова, буд.2/59) зареєстровано як юридична особа 23.01.2003 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.28), Довідкою з ЄДРПОУ №05.3-6-06/1156 від 10.08.2006 р. (а.с.39) та Статутом позивача (а.с.29-38). Позивач є платником податків та зборів, взятий на облік в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, що підтверджено матеріалами справи, представниками позивача і відповідача не оспорюється та не заперечується.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.2005 року №265/95-ВР.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону про РРО контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно з законодавством України.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації в АР Крим Гладким П.В. та Ковалішиною О.П. 02 грудня 2008 року проведена перевірка за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в аптечному пункті №23, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. 50 років Перемоги, буд.7, де здійснює господарську діяльність позивач. Належність даного господарського обєкта позивачу підтверджена текстом позовної заяви та матеріалами справи (зокрема, паспортом аптечного закладу а.с.69-72), що представниками позивача і відповідача не оспорюється та не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку було проведено на підставі направлень на проведення перевірки №268/23-30 від 01.12.2008 року і №269/23-30 від 01.12.2008 року (а.с.60-61). Суд зазначає, що вказані направлення на перевірку були вручені працівнику позивача фармацевту ОСОБА_1, що підтверджено її підписом на направленнях з зазначенням дати ознайомлення 02.12.2008 року; зазначені обставини представником позивача не оспорюються та не заперечується.

Суд зазначає, що в акті перевірки наявна відмітка про те, що перевіряючими про проведення перевірки зроблено запис у журналі реєстрації перевірок контролюючих органів (а.с.56). Зазначені відомості акту представником позивача не оспорююються та не заперечуються.

Як свідчать матеріали справи перевірка проводилась у присутності фармацевта ОСОБА_1, що підтверджено актом перевірки (а.с.56-57) та представниками позивача і відповідача не оспорюються.

За результатами перевірки складено акт №000058 від 02 грудня 2008 року (а.с.56-57), в якому зафіксовано наступні обставини: під час проведення перевірки перевіряючими встановлено факт проведення розрахункової операції з застосуванням реєстратора розрахункових операцій під час продажу товару (2 упаковок фталазолу за ціною 0грн.95коп., 8 упаковок ацетилсаліцилової кислоти за ціною 0грн.30коп.) на загальну суму 4грн.30коп., продавцем було видано товар, розрахунковий документ та здача. В акті перевірки, зокрема, зазначено, що на місці проведення розрахунків знаходилось 3570грн.00коп., сума коштів, що зазначена в денному звіті РРО 861грн.00коп. (згідно Х-звіту - а.с.58), різниця 2709грн.00коп. Суд зазначає, що в матеріалах справи також наявний опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків (а.с.58), відповідно до якого на місці проведення розрахунків під час проведення перевірки знаходилось 3570грн.00коп.

В акті перевірки (а.с.57, зворотній бік) у якості додатку до акту зазначено про наявність пояснювальної записки. Відповідно до копії зазначеної записки, що надана представником відповідача під час розгляду справи (а.с.59), фармацевт ОСОБА_1 пояснила, що під час проведення перевірки на її робочому місті знаходились грошові кошти в сумі 3570грн.00коп., з яких 2709грн.00коп. є виручкою за 27.11.2008 р., 28.11.2008 р., 29.11.2008 р. і 01.12.2008 р.; інкасація за вказані дні не проводилась.

На підставі викладеного під час проведення перевірки працівники відповідача дійшли висновку про порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 13 статті 3 Закону про РРО, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

Як свідчить надпис на акті перевірки фармацевт ОСОБА_1 була ознайомлена з актом перевірки, заперечень не висловила, отримала другий екземпляр акту, що підтверджено її підписом з зазначенням дати 02.12.2008 року.

Суд також зазначає, що в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим вказаний акт зареєстровано за номером №1889/01/09/32318936, що підтверджено копією акту перевірки (наданий під час розгляду справи представником відповідача а.с.56-57), та представником позивача не заперечується та не оспорюється.

Судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014672303 від 16 грудня 2008 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 13630грн.00коп. (а.с.54). Як підтверджено розрахунком фінансових санкцій (а.с.55) за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО - за порушення вимог п.13 ст.3 Закону про РРО - фінансова санкція застосована відповідно до ст.22 Закону про РРО: у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО 13545грн.00коп. (2709,00*5). Зазначене рішення вручено позивачу, що представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Суд зазначає, що під час розгляду справи представником позивача не оспорювались підстави перевірки та дотримання працівниками податкового органу порядку проведення перевірки. Представником позивача також не заперечується, що перевіряючі зареєструвались в журналі перевірок контролюючих органів, надали направлення на проведення перевірки, оформили за результатами проведеної перевірки акт перевірки тощо. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено допуск працівників податкового органу до проведення перевірки та відсутність будь-яких заперечень позивача стосовно її проведення. Суд також зазначає, що під час розгляду даної справи представниками позивача суду не повідомлено будь-яких відомостей стосовно неправомірних дій працівників податкового органу під час проведення перевірки, у звязку з чим у суду відсутні підстави для визнання зазначених дій неправомірними.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стаття 1 Закону про РРО передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 даного Закону визначені, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

місце проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо,

розрахункова операція це, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг),

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;

денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно з вимогами статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 статті 3);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13 статті 3).

Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно зі статтею 22 Закону про РРО у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Суд зазначає, що на підтвердження своїх доводів стосовно неправомірності прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачем під час розгляду справи надано:

- чеки позивача по операції «службова видача» (а.с.27), відповідно до яких службова видача за 01.12.2008 року склала 1000грн.00коп., за 29.11.2008 року 419грн.00коп., 28.11.2008 року 1110грн.00коп., 27.11.2008 року 180грн.00коп.;

- книга обліку розрахункових операцій позивача, що зареєстрована на перевіреному обєкті, за період з 22.11.2008 року по 02.12.2008 року (а.с.9), відповідно до якої сума по операції «службова видача» склала: за 27.11.2008 року - 180грн.00коп., за 28.11.2008 року 1110грн.00коп., за 29.11.2008 року 419 грн.00коп., за 01.12.2008 року 1000грн.00коп.; загальна сума виручки за 02.12.2008 року (день перевірки) 970грн.00коп.;

- фіскальні звітні чеки за вказані дні з зазначенням операції «службова видача» на ті ж суми, що і в чеках позивача по операції «службова видача»: за 27.11.2008 року - 180грн.00коп., за 28.11.2008 року 1110грн.00коп., за 29.11.2008 року 419 грн.00коп., за 01.12.2008 року 1000грн.00коп. (а.с.73-74), тобто на загальну суму 2709грн.00коп. (180,00+1110,00+419,00+1000,00).

Суд зазначає, що вказані документи, що надані представником позивача, містять відомості, що узгоджені між собою, не протирічать акту перевірки та іншим матеріалам справи. Крім того, відомості, зазначені у наданих позивачем документах, представником відповідача не оспорювались; суду не надано будь-яких доказів, що дані вказаних документів не відповідають фактичним обставинам справи або роздруковані (зроблені записи в книзі ОРО) в інші, ніж зазначено у вказаних документах, дні, а також не повідомлено інших даних про невідповідність вказаних документів вимогам діючого законодавства та не повідомлено суд про наявність таких документів у інших осіб для витребування судом та залучення до матеріалів справи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем копії чеків, книга обліку розрахункових операцій та фіскальні звітні чеки приймаються судом як належний доказ по справі.

Судом під час розгляду справи у якості свідка була допитана працівник позивача Кирилюк Чеслава Олександрівна, яка, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила, що в день перевірки вона працювала в перевіреному аптечному кіоску, перевірка проводилась у її присутності. В день перевірки до кіоску для проведення перевірки прийшли працівники податкового органу, свідок підрахувала грошові кошти, що знаходились в касі, сума яких відповідала звіту РРО. На робочому місці в кіоску в одному приміщенні з касовим апаратом також знаходиться сейф, що стоїть у куті приміщення далі від робочого столу з касовим апаратом, в якому зберігались грошові кошти за попередні дні роботи, підготовлені для інкасації, в загальній сумі 2709грн.00коп. Зазначені грошові кошти були підраховані, переписані покупюрно, складений звіт інкасації. Під час роботи вказані грошові кошти закриті в сейфі в окремому відділенні. Однак, з урахуванням того, що під час проведення перевірки прибув водій, якому свідок повинна видати гроші, підготовлені для інкасації, у зв'язку з чим свідок у присутності працівників податкового органу здала вказані грошові кошти водію ТОВ для інкасації. Свідок також зазначає, що розрахунки з перевіряючими проводились з грошових коштів, що були в касовому апараті, чек було видано через касовий апарат. Грошові кошти, що знаходились в сейфі, не використовувались для розрахунків з покупцями, були описані та підготовлені тільки для інкасації; відомості про зазначені грошові кошти були внесені до журналів та підготовлені необхідні документи для їх передачі.

Зазначені свідчення також підтверджені письмовими поясненнями свідка, що наявні в матеріалах справи (а.с.26). Відповідно до зазначених пояснень під час проведення перевірки готівкові грошові кошти в касі відповідали звіту РРО 861грн.00коп. В трьох метрах від каси в сейфі знаходились грошові кошти в сумі 2709грн.00коп., підготовленім для передачі на головне підприємство до м. Сімферополя, підраховані та складені по купюрам за 27.11.2008 р., 28.11.2008 р., 29.11.2008 р. та 01.12.2008 р., до них були прикріплені звіти інкасації. У присутності працівників податкового органу приїхав працівник ТОВ «НьюБер» та забрав інкасовані грошові кошти.

Заслухавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні відомості про те де саме знаходились грошові кошти, які зазначені в акті як такі, що знаходились на місці проведення розрахунків.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки. Але зазначений акт перевірки №000058 від 02.12.2008 року, на підставі якого прийняте оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій, не містить відомостей стосовно всіх обставин, що стосуються допущеного, на думку відповідача, порушення, зокрема, відсутні відомості про те де саме знаходились грошові кошти в сумі 2709грн.00коп., чи використовувались вони для розрахунків з покупцями, чи були зазначені грошові кошти оформлені працівником позивача для інкасації та чи знаходились вони у сейфі.

Оскільки акт перевірки не містить всіх відомостей про обставини перевірки, а представником відповідача під час розгляду справи не надано будь-яких доказів стосовно того, що надані представником позивача документи та пояснення працівника позивача фармацевта ОСОБА_1 не відповідають обставинам справи та не повідомлено про наявність таких доказів у третіх осіб для їх витребування судом та залучення до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено знаходження грошових коштів в сумі 2709грн.00коп., які зазначені в акті як такі, що знаходились на місці проведення перевірки, на час її проведення в сейфі; вказані кошти були видані з місця проведення розрахунків з використанням операції «службова видача» та зберігались для наступної інкасації.

Відповідно до п.4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №107/5298), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином у випадку видачі готівкових грошових коштів для інкасації з місця проведення розрахунків на позивача покладається обовязок по проведенню операції по видачі таких коштів лише з обовязковим проведенням операції «службова видача».

На підставі викладеного з урахуванням того, що позивачем під час розгляду справи суду надані докази належного оформлення операції по видачі готівкових коштів з місця проведення розрахунків, суд приходить до висновку про дотримання позивачем зазначених вимог Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги). Суд також зазначає, що представником відповідача під час розгляду справи не надано будь-яких доказів неналежного оформлення видачі зазначених грошових коштів у загальній сумі 2709грн.00коп.

Крім того, в матеріалах справи відсутні також будь-які докази, що зазначені грошові кошти у сумі 2709грн.00коп. були отримані позивачем саме за продаж товарів в день перевірки 02 грудня 2008 року, вказана сума не відповідає сумі виручки за день перевірки, що зазначена в книзі обліку розрахункових операцій. Таким чином, судом на підставі наданих позивачем документів, показань свідка встановлено, що вказані грошові кошти були отримані за продані у попередні дні товари 27.11.2008 р., 28.11.2008 р., 29.11.2008 р. та 01.12.2008 р., що також повідомлено працівником позивача перевіряючим під час проведення перевірки (зазначена обставина крім показань свідка підтверджена, зокрема, письмовим поясненням фармацевта, що доданий до акту перевірки). Будь-яких доказів, що спростовують зазначені обставини, представником відповідача під час розгляду справи не надано та не повідомлено про їх наявність у третіх осіб для витребування та залучення до матеріалів справи.

Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що вказані грошові кошти використовувалися для розрахунків з покупцями за продані товари. Такі відомості не зазначені перевіряючими і в акті перевірки, та представником відповідача під час розгляду справи не повідомлені.

Як було зазначено, відповідно до вимог ст.2 Закону про РРО місце проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Суд зазначає, що відповідно до показань свідка ОСОБА_1 розрахункові операції в перевіреному обєкті здійснюються через реєстратор розрахункових операцій, що знаходиться на робочому столі фармацевта. При цьому не проведення розрахункових операцій через РРО під час проведення перевірки працівниками податкового органу не встановлено.

Як свідчать матеріали справи, на час проведення перевірки в сейфі дійсно зберігались грошові кошти, що були отримані за проданий товар, але на час її проведення зазначені кошти були видані з місця проведення розрахунків з проведенням операції видачі через реєстратор розрахункових операцій згідно з вимогами діючого законодавства, були підготовлені до інкасації, не використовувались для проведення розрахунків з покупцями (зокрема, для видачі здачі); сейф знаходився не рядом зі столом, на якому знаходився реєстратор розрахункових операцій, а в іншому куті кімнати. Також в сейфі станом на 02.12.2008 року під час проведення перевірки не зберігались грошові кошти, отримані позивачем саме за цей день роботи зазначені грошові кошти знаходились в реєстраторі розрахункових операцій, який використовувався для проведення розрахунків, з них працівник позивача видавала здачу.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначений сейф використовується як місце, де здійснюються розрахунки із покупцями за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, що сплачені позивачу за товари, продані на протязі дня. Представником відповідача також не повідомлено суду про наявність доказів, що спростовували б твердження свідка про те, що під час роботи вказані грошові кошти знаходились в закритому відділенні сейфу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений сейф не є місцем проведення розрахунків, та використовувався позивачем не для проведення розрахунків з покупцями, а лише як тимчасове сховище виданих з місця проведення розрахунків грошових коштів, які необхідно інкасувати.

Крім того, матеріалами справи підтверджено належне оформлення працівником позивача розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, оскільки зазначена працівниками податкового органу в акті перевірки невідповідність між сумою готівкових грошових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО, складає лише 2709грн.00коп., що повністю відповідає сумі грошових коштів, виданих з місця проведення розрахунків за 27.11.2008 р., 28.11.2008 р., 29.11.2008 р. та 01.12.2008 р. У звязку з викладеним суд не погоджується з твердженням представника відповідача стосовно того, що вказані грошові кошти в сумі 2709грн.00коп. знаходились на місці проведення розрахунків.

Суд зазначає, що листом Державної податкової адміністрації України від 08.07.2002 року №5354/5/23-2116 «Про визначення терміну "місце проведення розрахунків"» встановлено, що збереження готівкових коштів за реалізовані товари у межах торгової площі, але не на місці проведення розрахунків, без здійснення операції "службова видача" та оприбуткування у касовій книзі, вважається порушенням статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Суд зазначає, що позивачем виконані зазначені вимоги, а саме: грошові кошти зберігались у межах торгової площі, але не на місці проведення розрахунків, було здійснено операцію "службова видача" та зазначена сума оприбуткована в книзі обліку розрахункових операцій.

Також відсутність заперечень фармацевта ОСОБА_1 в акті перевірки та описі грошових коштів не підтверджує факт знаходження грошових коштів саме на місці проведення розрахунків, оскільки внесення таких заперечень є правом позивача, а не його обовязком, їх відсутність не підтверджує наявність порушення. Крім того, письмові пояснення ОСОБА_1 стосовно того, що зазначені грошові кошти були отримані за реалізовані товари за попередні дні з 27.11.2008 р. по 29.11.2008 року включно та за 01.12.2008 р. були долучені перевіряючими до матеріалів перевірки та зазначені в акті перевірки у якості додатку (а.с.57, зворотній бік), тобто вказані в поясненні обставини були відомі перевіряючим ще під час складення акту перевірки.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить відомостей, що спростовують зазначені обставини справи або суперечать документам, наданим позивачем під час розгляду справи. Таким чином, встановлені судом обставини справи підтверджені матеріалами справами в їх сукупності, що не містять суперечностей та узгоджені між собою.

Суд також зазначає, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи судом було направлено запит на адресу Державної податкової адміністрації в АР Крим про зобовязання працівників ДПА в АР Крим, що проводили перевірку, до явки у судове засідання для допиту у якості свідків (а.с.78). Однак, як свідчить лист Державної податкової адміністрації в АР Крим від 13.08.2009 року №2502/9/2330 (а.с.80) зазначені особи в ДПА в АР Крим на вказану дату не працюють. Також судом було направлено на адресу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим запит про необхідність явки до судового засідання працівника податкового органу Ковалішиної О.П. (а.с.89), однак на час розгляду справи зазначена особа до залу судового засідання не зявилась, в матеріалах справи відсутні відомості про поважність причин її неявки, а також відсутня заяви про відкладення розгляду справи для явки свідка або представника відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0014672303 від 16.12.2008 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюБер» фінансових санкцій на суму 13545грн.00коп. не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив уточнені позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Під час судового засідання, яке відбулось 18 листопада 2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАСУ постанову у повному обсязі складено 23 листопада 2009 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014672303 від 16 грудня 2008 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 13545 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 00 копійок, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "НьюБер".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюБер» (код ЄДРПОУ 32318936; 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Морозова, буд.2/59) судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кудряшова А.М.