Постанова № 8772880, 20.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-2795/09/10/0170 12:21 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Шиленко О.В., представник по довіреності б/н від 23.06.2009 р.;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій№0000562330 від 23.01.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" - 04 лютого 2009 року звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000562330 від 23.01.2009 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 січня 2009 року проведена перевірка залу гральних автоматів ТОВ «Укрлідер» за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 25/4, за результатами якої складений акт перевірки за дотриманням суб’єктом господарювання – позивачем – порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій №00409 від 04.01.2009 року. В даному акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.2005 року (надалі – Закон про РРО), а саме: проведення розрахункових операцій через 44 гральні автомати з грошовим виграшем, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені в фіскальний режим роботи. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване рішення, яким застосовані фінансові санкції в загальній сумі 14960грн.00коп. Позивач зазначає, що зал гральних автоматів оснащений зареєстрованим, опломбованим і переведеним у фіскальний режим роботи реєстратором розрахункових операцій Samsung ER 350F, що внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, призначений для застосування в казино, залах гральних автоматів, а також для здійснення розрахунків за послуги гральних закладів, через який в залі гральних автоматів позивача і проводяться всі операції по купівлі-продажу кредитів для гри на гральних автоматах. Вважає, що гральні автомати типу «SmartGames», що використовує позивач, не є реєстраторами розрахункових операцій, оскільки в них не реалізовані фіскальні функції; за розпорядженням директора ТОВ “Укрлідер” на всіх гральних автоматах купюроприймачі були відключені, встановлення ставок на гральних автоматах відбувалося за допомогою ключа на суму придбаного кредиту, згідно із касовим чеком. Також позивачем зазначено, що будь-який суб’єкт підприємницької діяльності має право на застосування реєстратора розрахункових операцій лише у випадку включення його до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій; однак в зазначеному реєстрі (в редакції, що діяв на час проведення перевірки) жодного грального автомату не значиться. Крім того позивач зазначає, що з незалежних від нього причин не мав можливості виконати вимоги постанови “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” від 07.02.2001 р. №121, оскільки на момент перевірки позивача не були розроблені технічні вимоги до гральних автоматів, а також запам’ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для гральних автоматів, що вже діють, що унеможливлювало законне використання позивачем РРО для автономних систем електронної комерції – гральних автоматів. Крім того, позивач посилається на порушення порядку проведення перевірки: відповідно до вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірка дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є позаплановою, але на порушення вимог ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до початку її проведення позивачу не було вручено копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. В направленнях на проведення перевірки зазначено, що вона є плановою, однак на порушення вимог ст.11-1 зазначеного Закону позивача не повідомлено про проведення планової перевірки не пізніше ніж за десять днів до її проведення. На підставі викладеного, позивач дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, що є підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином – під розписку (а.с.103-104), про причини неприбуття не повідомив, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, зазначених у раніше наданих письмових запереченнях на адміністративний позов. Враховуючі думку представника позивача, суд вважає можливим відповідно до ст. 128 КАС України розглянути справу за відсутністю не з'явившегося відповідача на підставі наявних у матеріалах справи документів та з урахуванням письмових заперечень, що надійшли до суду поштою 07 травня 2009 року. Відповідно до наданих письмових заперечень відповідач обґрунтовує правомірність та законність прийнятого рішення про застосування податкового повідомлення-рішення тим, що під час проведення перевірки залу гральних автоматів, що належить позивачу, встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через незареєстровані належним чином та не переведені в фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій - 44 гральні автомати. Зазначений акт перевірки було підписано адміністратором грального залу без заперечень. Відповідач зазначає, що на час проведення перевірки гральні автомати не виконували фіскальних функцій і облік грошових коштів, внесених через купюроприймачі. У зв’язку з викладеним відповідачем зроблено висновок, що позивачем взагалі не здійснювався облік грошових коштів, внесених через купюроприймачі до гральних автоматів. Відповідач також зазначає, що згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” від 07.02.2001 р. №121 позивач повинен застосовувати реєстратор розрахункових операцій при використанні гральних автоматів з 31 грудня 2006 року, а саме: гральні автомати повинні бути обладнані комп’ютерно-касовою електронною спеціалізованою системою “Фіскал” (скорочено – СККЕС “Фіскал”), яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року №430. Зазначена СККЕС пройшла повний цикл випробувань та має сертифікат відповідності і атестат виробництва, наявна у продажу з липня 2008 року. Однак позивачем вказані вимоги Постанови КМУ від 07.02.2001 р. №121 по фіскалізації гральних автоматів не виконані, ТОВ «Укрлідер» використовуються гральні автомати, що приводяться до гри без відповідних дій працівника позивача шляхом отримання грошових коштів через купюроприймачі, будь-яка особа в змозі здійснити гру без проведення розрахункової операції через РРО та без отримання розрахункового документу, що є порушенням вимог Закону про РРО, у зв’язку з чим застосування фінансових санкцій є законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрлідер” (код ЄДРПОУ 33912276, юридична адреса: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Морська, буд.12) зареєстровано Виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим 11 березня 2006 року; перереєстровано 01 лютого 2008 року, про що до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України внесено запис 11431050010000327 (а.с.12-15). Згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.16) основними видами його діяльності є, зокрема, діяльність з організації азартних ігор, інша видовищно-розважальна діяльність.

Судом встановлено, що на підставі направлень №000197 від 01.01.2009 року і №000198 від 01.01.2009 року (а.с.24), з метою здійснення контролю за додержанням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам відповідача Дубенко В.М. та Русяєву К.О. було доручено провести перевірку ТОВ «Укрлідер» з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23.03.1996 року №98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Судом також встановлено, що зазначеними працівниками на підставі направлень на проведення перевірки здійснено перевірку за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в залі гральних автоматів, розташованому за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 25-4, за результатами якої складено акт перевірки №00409 від 04 січня 2009 року (а.с.25-26).

Перевіркою встановлено, що позивач в зазначеному залі здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 44 діючих гральних автоматах (в акті перевірки зазначено, що на час її проведення всі 44 гральних автомати знаходились в робочому стані). Клієнтом для гри на одному гральному автоматі було придбано 20 фішок (кредитів) шляхом введення купюри 20 гривень в банкнотоприймач ігрового автомату. Адміністратором на суму 20гривень 00копійок було видано чек, який роздрукований іншим РРО, а саме: реєстратором розрахункових операцій Samsung – ER 350F, заводський номер КК №00001874, фіскальний номер №0108002161, що поставлений на облік в Державній податковій інспекції в м. Ялта АР Крим. На підставі викладеного перевіряючими в акті зроблено висновок, що розрахункова операція проведена через РРО – автомати по продажу послуг грального бізнесу, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені в фіскальний режим роботи. В акті перевірки зазначено про наявність 44 торгових патентів, що знаходяться в залі гральних автоматів, а також ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) серії АВ №082828 від 22.12.2006 року з терміном дії до 21.12.2011 року. В матеріалах справи також наявні звіт РРО від 04.01.2009 року, відповідно до якого сума грошових коштів складає 1380грн.00коп., що відповідає даним акту перевірки по сумі готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків на час проведення перевірки – 1380грн.00коп.; фіскальний чек №0635 від 04.01.2009 року, виданий РРО позивача, що зареєстрований на перевіреному об’єкті (фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій №000108002161) про продаж кредитів на суму 20грн.00коп. (а.с.27), що також відповідає даним акту перевірки.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог пункту 2 статті 3 Закону про РРО.

Перевірку було проведено в присутності працівника позивача – адміністратора Савчук Т.Д., якому вручені направлення на проведення перевірки (про що свідчить підпис на направленнях з зазначенням дати). Згідно відмітки на 4 сторінці акту перевірки (а.с.26, зворотній бік) зазначена особа з актом ознайомлена, отримала другий екземпляру акту.

На підставі акту перевірки Сакською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000562330 від 23.01.2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 14960грн.00коп. на підставі пункту 2 статті 17 Закону про РРО за порушення вимог п.1 ст.3 Закону про РРО (а.с.7). Зазначене рішення вручено позивачу 02.02.2009 р., що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.29) та представником позивача не заперечується і не оспорюється.

Разом з тим, позивач зазначає, що під час проведення перевірки працівниками податкового органу порушено порядок її проведення, встановлений ст.11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: про проведення планової перевірки позивача не повідомлено за 10 днів до її проведення, а працівнику позивача перед початком проведення перевірки вручені лише направлення на її проведення, але не вручений наказ керівника податкового органу про проведення перевірки.

Суд зазначає, що загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.2005 року №265/95-ВР.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону про РРО контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 16 Закону про РРО контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичні рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

У свою чергу, статтями 11-1 та 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено порядок повідомлення платників податків та проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Відповідно до вимог ч.2 ст.11-1 даного Закону планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Частиною 8 зазначеної статті передбачено позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 11-2 вказаного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Разом з тим, суд зазначає, що стаття 16 Закону РРО є спеціальною нормою, що встановлює підстави та порядок проведення перевірок саме дотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог даного Закону під час здійснення розрахунків за товари (послуги). Крім того, під час проведення перевірки дотримання суб’єктами господарювання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій працівниками податкового органу не перевіряються показники фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємництва (зокрема, в межах повноважень податкових органів не встановлюється сума валових доходів та витрат підприємства, стан його розрахунків з бюджетом та дотримання ним порядку обрахування і сплати податків, інших платежів не перевіряється).

Таким чином, суд приходить до висновку, що перевірка дотримання суб’єктами підприємницької діяльності порядку здійснення розрахунків з покупцями за товари (послуги), не є перевіркою фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, у зв’язку з чим зазначені перевірки проводяться в порядку, встановленому ст.ст.15, 16 Закону про РРО, а не ст.ст.11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службі в Україні».

Ухвалою від 05.02.2009 року суд зобов’язував відповідача надати документи щодо підстав проведення перевірки та план перевірки. Однак зазначені у вказаній ухвалі документи стосовно підстав проведення перевірки та план перевірки на час розгляду справи відповідачем не надані.

У зв’язку з викладеним у суду відсутні підстави вважати, що перевірка залу гральних автоматів позивача 04 січня 2009 року була проведена з дотримання всіх вимог діючого законодавства, а саме: ст.16 Закону про РРО та розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків.

Однак суд також зазначає, що відповідно до вимог ст.11-2 Закону України «про державну податкову службу в Україні» у випадку відсутності підстав для проведення перевірки уповноважені особи позивача (зокрема, працівник позивача – адміністратор залу гральних автоматів) мають право на недопуск працівників податкового органу до проведення перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що працівники податкового органу були допущені до проведення перевірки, вручили направлення на проведення перевірки працівнику позивача та зробили відмітку в журналі реєстрації перевірок контролюючих органів (що підтверджено текстом акту перевірки – а.с.25).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем фінансові санкції згідно оспорюваного рішення застосовані за використання при здійсненні розрахункових операцій непереведених у фіскальний режим роботи, незареєстрованих, неопломбованих реєстраторів розрахункових операцій, а саме - через 44 гральних автомата, які на час проведення перевірки були ввімкнені та знаходились у справному стані, - на підставі пункту 2 статті 17 Закону про РРО в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний гральний автомат, тобто: 17грн.00коп. х 20 = 340грн.00коп. х 44 = 14960 гривень 00 копійок.

Суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стаття 1 Закону про РРО передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 даного Закону визначені, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості;

місце проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо;

розрахункова операція – це, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну;

фіскальні функції – здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як свідчить текст оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем фінансові санкції застосовані за порушення позивачем вимог саме пункту 1 статті 3 Закону про РРО.

Згідно з пунктом 2 статті 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до проведеного в оскаржуваному рішенні розрахунку штрафних санкцій відповідач застосував відповідальність, передбачену пунктом 2 статті 17 Закону про РРО у вигляді фінансових санкцій з розрахунку двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за проведення розрахункових операцій через незареєстровані належним чином РРО в органах державної податкової служби, і не переведені в фіскальний режим роботи, яким, на думку відповідача, є кожний з 44 гральних автоматів, які знаходилися в залі гральних автоматів.

Разом з тим, матеріали справи беззаперечно свідчать про те, що під час проведення перевірки залу ігрових автоматів, позивачем для проведення розрахунків під час прийому ставок використовувався реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350F-UA.STU.07, що підтверджено актом перевірки. При цьому, як зазначено в акті перевіряючими, позивачем під час її проведення забезпечено як проведення розрахункової операції по продажу кредитів для гри на гральному автоматі на суму 20грн.00коп., так і відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті.

Суд встановив, що позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу в залі гральних автоматів за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 25-4. В зазначеному залі встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350F-UA.STU.07, заводський номер КК №00001874, фіскальний номер №0108002161, що зареєстрований на господарську одиницю ТОВ «Укрлідер» - зал гральних автоматів (адреса: м. Ялта, вул. Леніна, 25/4) та використовується для надання послуг в сфері грального бізнесу - реєстраційне посвідчення №0108002161, видано Сакською ОДПІ в АР Крим (а.с.36). Згідно наданих пояснень представника позивача за допомогою даного реєстратора розрахункових операцій виконується занесення у фіскальну пам’ять та довготермінове зберігання в ній розрахункових операцій при прийомі ставок, цей апарат дозволяє здійснювати багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції. Невикористання зазначеного реєстратора працівниками податкового органу при проведенні розрахунків у гральному залі позивача перевіркою також не встановлено, а саме: в акті перевірки зазначено, що на момент її проведення РРО знаходився в залі гральних автоматів у справному стані, розрахункова операція при продажу кредитів на суму 20грн.00коп. проведена з застосуванням реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ виданий. Факт використання РРО підтверджений також фіскальним чеком №0635 від 04.01.2009 р., в якому зазначено про продаж кредитів на суму 20грн.00коп. Суд зазначає, що з тексту акту перевірки, реєстраційного посвідчення РРО та тексту заперечень відповідача на адміністративний позов випливає, що відповідачем не оспорюється та не заперечується належна реєстрація в Сакській ОДПІ в АР Крим реєстратора розрахункових операцій позивача Samsung ER 350F-UA.STU.07, його використання в перевіреному об’єкті (в тому числі – на час проведення перевірки), а також проведення через вказаний РРО розрахункової операції по продажу кредитів на суму 20грн.00коп.

В акті перевірки зазначено, що в залі гральних автоматів позивачем розміщено 44 гральних автомата, які на час проведення перевірки знаходились в робочому стані. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється. В акті перевірки також наявна відмітка про те, що клієнтом для гри на гральному автоматі було придбано 20 фішок (кредитів) шляхом вводу купюри 20 гривень в банкнотоприймач грального автомату. Разом з тим акт перевірки не містить описання гральних автоматів, а саме їх типу, моделі, назви, року випуску, відомостей про спосіб виставлення кредитів для отримання послуги (гри на гральному автоматі): адміністратором залу за допомогою електронного ключа або в автоматичному режимі без участі працівника позивача. В акті перевірки також не зазначено про те – коли саме сума кредитів була виставлена на гральному автоматі для можливості проведення гри: після введення купюри 20 гривень до купюроприймача або після проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій позивача, яким чином та ким саме була виставлена зазначена сума.

Судом встановлено, що в залі гральних автоматів, що розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Леніна, 25/4, позивач використовує гральні автомати «SmartGames», що підтверджується поясненнями представника позивача, наданими під час розгляду справи в суді, технічним паспортом грального автомату (а.с.38-43) та відповідачем не заперечується і не оспорюється. Суд також зазначає, що за твердженням представника позивача за розпорядженням директора ТОВ “Укрлідер” від 10.09.2008 року №1 (а.с.91) на всіх гральних автоматах купюроприймачі були відключені, встановлення ставок на гральних автоматах відбувалося за допомогою ключа на суму придбаного кредиту, згідно із касовим чеком. Суд зазначає, що наявність в гральному автоматі отвору, через який раніше за конструкцією такого автомату можливо було введення до купюроприймача грошової банкноти для без участі працівника грального залу кредитів (фішок) та отримання послуги з гри, не свідчить про те, що вказаний купюроприймач заходиться у справному стані та за допомогою вказаного купюроприймача можливо без участі працівника позивача проведення гри на гральному автоматі шляхом автоматичного встановлення кількості кредитів (фішок).

В акті перевірки зазначено, що купюру номіналом 20 гривень було введено до купюроприймача грального автомату. Разом з тим, акт перевірки також містить відомості про те, що адміністратором залу виданий чек (тобто розрахунковий документ) на зазначену суму, розрахункова операція проведена через інший РРО, а сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків – 1380грн.00коп. - відповідає сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій – 1380грн.00коп. Суд зазначає, що звіт РРО, в якому зазначено про проведення вказаної суми, було роздруковано о 12:31 (а.с.27), тоді як фіскальний чек про продажу кредитів на суму 20грн.00коп. роздрукований РРО раніше - о 10:29 - після внесення купюри 20 гривень до купюроприймача. Однак, акт перевірки також не містить відомостей про те, що під час підрахунку грошових коштів, що знаходились на місці проведення перевірки, працівниками податкового органу або працівником позивача розкривалися гральні автомати (зокрема той, до якого перевіряючим було введено купюру) та підраховувались грошові кошти, що знаходились в купюроприймачі грального автомату. Таким чином, зазначені в акті обставини спростовують висновок податкового органу про те, що розрахункові операції по продажу кредитів не проводились працівником позивача через зареєстрований належним чином та переведений в фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” встановлені строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО.

У пункті 6 додатку до вказаної постанови визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, у термін до 31 грудня 2006 року мали перевести розрахунки із застосуванням РРО.

Пунктом 2 постанови передбачено, що Міністерство економіки повинно було забезпечити до 01 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 01 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України №581 від 10 вересня 2008 року був затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, в який був внесений Фіскал з версією внутрішнього програмного забезпечення 2160.04.02***, який мав застосовуватися у казино, залах гральних автоматів, для фіскалізації гральних автоматів, для торгівлі та послуг гральних автоматів.

Разом із тим, суд вважає, що несумісність комп’ютерно-касової системи “Фіскал” із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою “Фіскал” з технічних причин.

Матеріали справи свідчать про те, що гральні автомати було введено в експлуатацію позивачем до введення системи “Фіскал” до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Проте відповідач не надав суду доказів про технічну сумісність комп’ютерно-касової системи “Фіскал” із гральними автоматами, які використовувались позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини справи відносно того, що гральні автомати не є засобом прийому грошових коштів і не можуть бути переведені у фіскальний режим роботи відповідачем, не спростовані.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивач використовує гральні автомати «SmartGames». Згідно до технічного паспорту вказаного типу автомату виробником вказаного типу автомату не передбачено оснащення даного типу автомату пристроєм з фіскальними функціями.

Враховуючи дані обставини та те, що на момент перевірки позивач здійснював розрахункові операції в готівковій формі з використанням реєстратора розрахункових операцій – Samsung ER 350F-UA.STU.07, суд дійшов висновку, що твердження Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо порушення позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, відповідно до положень пункту 2 статті 17 Закону про РРО фінансові санкції застосовуються у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи РРО. Податковий орган застосував фінансові санкції з урахуванням усіх 44 гральних автоматів, які знаходилися у гральному залі, але у матеріалах справи відсутні докази того, що усі ці 44 гральні автомати застосовувалися позивачем при здійсненні розрахункових операцій у не фіскальному режимі роботи, через них проводились розрахункові операції шляхом введення грошових коштів через купюроприймачі, після чого без будь-яких дій працівника позивача (в автоматичному режимі) виставлялась сума придбаних кредитів (фішок) та надавались послуги по грі. У акті перевірки лише зазначено про наявність у гральному залі цих гральних автоматів у робочому стані. В акті перевірки також відсутні відомості про те, до якого саме грального автомату з 44 було поміщено перевіряючими купюру номіналом 20 гривень через купюроприймач (не зазначені номер або інші відомості стосовно грального автомати, що дають змогу його ідентифікувати).

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки. Але зазначений акт перевірки №00409 від 04.01.2009 року, на підставі якого прийняте оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій, не містить відомостей стосовно всіх обставин проведення перевірки та порядку надання позивачем послуги з гри на гральному автоматі. Наведені обставини свідчать про відсутність доказів факту скоєння позивачем порушення вимог Закону.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Судом встановлено, що позивач має в залі гральних автоматів належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350F-UA.STU.07, через який і здійснюються розрахунки із споживачами послуг, у зв’язку з чим суд не погоджується з доводами відповідача в тій частині, що після внесення до реєстру 01.07.2008 року СККЕС «Фіскал» позивач був зобов’язаний здійснювати розрахунки через фіскалізовані гральні автомати. Суд зазначає, що Наказом ДПА України від 01.07.2008 року №430 до реєстру був включений фіскал, сфера застосування якого була встановлена для залів гральних автоматів, торгівля та послуги гральних залів, однак на час проведення перевірки позивач використовував в залі гральних автоматів належним чином зареєстрований та переведений в фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, що підтверджено актом перевірки та іншими матеріалами справи. Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем також надано Z-звіт за день проведення перевірки (а.с.92), відповідно до якого за 04.01.2009 року позивачем в перевіреному торговому об'єкті надані послуги з гри на гральних автоматах на загальну суму 290грн.00коп. Таким чином, відповідачем під час розгляду справи не доведено, що розрахункові операції (зокрема, розрахункова операція по придбанню кредитів (фішок) на суму 20грн.00коп.) здійснювались через переведений у фіскальний режим роботи, зареєстрований та опломбований реєстратор розрахункових операцій.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000562330 від 23.01.2009 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлідер” фінансових санкцій у сумі 14960грн.00коп. не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги про його скасування є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач зазначив позовні вимоги лише про скасування спірного рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторони по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У зв’язку зі складністю справи судом 20 жовтня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 26 жовтня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000562330 від 23.01.2009 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлідер” (код ЄДРПОУ 33912276, 96500, АРК, м. Саки, вул. Морська, буд.12, р/р 26008054907021 в КРУ “Приватбанк”, м. Сімферополь, МФО 384436) з Державного бюджету України у рахунок відшкодування судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.