Рішення № 87717912, 18.02.2020, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5159/19

Провадження № 2/345/134/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2020 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс»», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 . Дана постанова була винесена на підставі виконавчого напису, вчиненого 25.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. Зі змісту виконавчого напису позивач довідався, що даний напис вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору , який ніби то було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Позивач зазначає, що цей виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом незаконно, оскільки заборгованість не є безспірною. Позивачу навіть нічого не відомо про вказаного стягувача, тобто ніякого кредитного договору ним не було укладено , і на його неодноразові звернення до приватного нотаріуса з вимогою про надання копій документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис, копії вимог поверталися без надання відповіді. Дані обставини саме і свідчать про відсутність безспірності .

Тому позивач змушений звернутися до суду та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною та зареєстрований у реєстрі за №576 від 25.04.2019 року про стягнення заборгованості в сумі 29359,12 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу та третій особі у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав 13.12.2019 року , про що свідчить розписка про отримання (а.с.28) .

Також у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна була повідомлена про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження шляхом направлення судової повістки та ухвали про відкриття з додатками на зазначену адресу реєстації, однак вказані документи повернулися до суду заз закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні(а.с.30) . Пояснень до позову суду не надала.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №576 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» 29359,12 грн. заборгованості та 2935,91 грн. винагороди державному виконавцю (а.с.16).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Так, 22.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 (а.с.16). Дана постанова була винесена на підставі виконавчого напису, вчиненого 25.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. Тільки зі змісту виконавчого напису позивачу стало відомо, що даний напис вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який ніби то було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс». Однак на вимогу позивача до приватного нотаріуса про надання копій документів, а саме копію кредитного договору між сторонами на підставі якого було вчинено виконавчий напис, копії вимог поверталися без надання відповіді (а.с.9-14) .

Так, те , що існує спір між сторонами свідчить твердження позивача про те, що ним взагалі не укладався кредитний договір з відповідачем так і те, що відповідачем так і не надано копії вказаного кредитного договору.

За таких обставин нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, не надав копії кредитного договору, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Враховуючи викладене, оскільки оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід також стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.04.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною та зареєстрований у реєстрі за №576 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс»» богру в сумі 29359,12 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс»» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: