Постанова № 8767895, 25.11.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа №2а-5665/08

Категорія № 47

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2008 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л..С.

при секретарі Лємба А.В.,

в присутності представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.11.08р.

від відповідача: Мучінський І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Луганського обласного відділу з питань банкрутства про визнання незаконним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Луганського обласного відділу з питань банкрутства про визнання незаконним та скасування розпорядження.

У позовній заяві позивач просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Луганського обласного відділу з питань банкрутства про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльносте арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідаторів).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги Та пояснив, що постановою господарського суду Луганської області у справі №21/186 від 09.10.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Луганське автотранспортне підприємство №10954» було визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором. Призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 (ліцензія НОМЕР_2 від 30.05.2007 року).

На підставі листа Ленінської МДПІ у м. Луганську від 30.11.2007 року №43780/24-505 та наказу Луганського обласного відділу з питань банкрутства від 06.12.2007 року №273 було проведено позапланову перевірку додержання ліцензійних вимог провадження господарської діяльності арбітражним керуючим ОСОБА_3 при виконанні обов'язків ліквідатора у справі №20/18б про банкрутство ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954».

За результатами перевірки Луганським обласним відділом з питань банкрутства було складено акт перевірки №58 від 19.12.2007 року в якому вказано, що в ході перевірки виявлено порушення арбітражним керуючим вимог ч.11 ст. 30 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині ненадання комітету кредиторів щомісячних звітів про діяльність ліквідатора.

Позивач вважає, що начальник Луганського обласного відділу з питань банкрутства необгрунтовано виніс розпорядження №1 від 09.01.2008 року за результатами перевірки, проведеної за листом Ленінської МДПІ в м. Луганську, про усунення порушень ліцензійних умов проводження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в частині ненадання комітету кредиторів щомісячних звітів про діяльність ліквідатора.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що перевірку проведено на підставі листа Ленінської МДПІ в м. Луганську від 30.11.2007 року №43780/24-505, наказу Луганського обласного відділу з питань банкрутства від 06.12.2007 року №273 та Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Мінекноміки та з питань європейської інтеграції України від 13.02.2002 року №22/35, а також незадовільним ставленням арбітражного керуючого ОСОБА_3 до проведення перевірок, та можливою наявністю порушень з його боку ліцензійних умов.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання ОСОБА_3 зареєстрований згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Луганської міської ради за номером за адресою місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1.

Позивач ОСОБА_3 у дійсний час має ліцензію Міністерства економіки України на діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) строком дії з 30.05.2007 року по 29.05.2012 року, серія НОМЕР_2. Попередня ліцензія НОМЕР_3 від 25.05.2004 року.

Згідно постанови господарського суду Луганської області у справі №20/18б від

09.10.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Луганське автотранспортне підприємство №10954», ідентифікаційний код 05465896, м. Луганськ, вул. Оборонна, 20, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, ліцензія НОМЕР_3 від 25.05.2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що Ленінська МДПІ в м. Луганську лнстдй від

30.11.2007 року №43780/24-505 на ім'я начальника Луганського обласного відділу з питань банкрутства, як ініціюючий кредитор по справі №20/18б у відношенні боржника. - ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954», повідомила Луганський обласний відділ з питань банкрутства про те, що ліквідатор-арбітражннй - керуючий ОСОБА_3 всупереч вимогам Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та постанови господарського суду Луганської області у справі №20/18б від 09.10.2006 року не здійснює ліквідаційну процедуру банкрута, а саме: ним не проведена інвентаризація майнових активів банкрута, не визначена ліквідаційна маса банкрута, не проведена оцінка та продаж майна банкрута, не здійснена процедура задоволення вимог кредиторів.

Згідно ухвали господарського суду Луганської області від 04.10.2007 року по справі 20/186 термін процедури ліквідації та повноваження ліквідатора ОСОБА_3 продовжено до 09.04.2008 року.

Податковий орган у листі зазначив, що оскільки ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954» має заборгованість по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів у розмірі 657526 грн. 30 коп., нездійснення арбітражним керуючим - ліквідатором ОСОБА_3 ліквідаційної процедури, та як наслідок незадоволення вимог кредиторів, в тому числі податкового органу, завдає шкоди інтересам держави та суспільства, порушує їх законні права. Тому, податковий орган просив провести перевірку додержання ліцензійних умов ліквідатором ОСОБА_3

На підставі листа Ленінської МДПІ в м. Луганську від 30.11.2007 року №43780/24-505 та наказу Луганського обласного відділу з питань банкрутства від 06.12.2007 року №273, згідно з Порядком контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Мінекноміки та з питань європейської інтеграції України від 13.02.2002 року №22/35, спеціалістами Луганського обласного відділу з питань банкрутства проведена відповідна перевірка додержання арбітражним керуючим ОСОБА_3 ліцензійних умов та складено акт №85 від 19.12.2007 року.

У висновках акту зазначено, що за результатами перевірки фактів, викладених в листі Ленінської МДПІ в м. Луганську встановлено, що за час ліквідаційної процедури з 09.10.2006 року по 13.12.2007 року ліквідатором не проведено повну інвентаризацію майнових активів банкрута, не сформовано ліквідаційну масу, не проведено оцінку та продаж майна, не погашено вимоги кредиторів, а також вбачається порушення вимог ч.11 ст. 30 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХП «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На підставі висновків акту №85 від 19.12.2007 року начальник Луганського обласного відділу з питань банкрутства видав розпорядження №1 від 09.01.2008 року про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3, яким попередив його про недопущення у подальшій діяльності порушень вимог ч.11 ст.30 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХИ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач вважає, що начальник Луганського обласного відділу з питань банкрутства необгрунтовано виніс розпорядження №1 від 09.01.2008 року за результатами перевірки, оскільки висновки акту вважає таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Втім, враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач не навів у судовому засіданні доказів в обґрунтування видання розпорядження від 09.01.2008 року №1 за наслідками перевірки.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність ріщень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв'язку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Порядком контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №22/35 від 13.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2002 року за №191/6479, виданого відповідно до ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Указу Президента України від 25 травня 2000 року №721/2000 «Питання державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва» і постанови Кабінету міністрів України від 14.11.2000 року №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування».

Пунктом 1.1. Порядку визначено, що контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів здійснюють Державний департамент з питань банкрутства (його територіальні органи з питань банкрутства) як орган ліцензування та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (і його представництва) як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (органи контролю) у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно пункту 1.2. Порядку планові перевірки дотримання арбітражними керуючими Ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік згідно з річним планом перевірок, який затверджується наказом органу контролю. Плани перевірок узгоджуються між Міністерством економіки України та Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно пункту 1.3. Порядку позапланові перевірки здійснюють органи контролю лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення арбітражними керуючими ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов.

Суд перевіривши наявні у справі докази щодо виконання обов'язків арбітражним керуючим ОСОБА_3 по ліквідації банкрута ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954» установив, що об'єктивно арбітражним керуючим приймалися заходи по виконанню обов'язків ліквідатора, покладених на нього постановою господарського суду від 09.10.2006 року.

На виконання постанови суду арбітражним керуючим ОСОБА_3 були направлені повідомлення та запити на ім'я голови правління ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954» про розпочату процедуру банкрутства. У зв'язку з тим, що на повідомлення та запити, направлені голові правління банкрута в рамках процедури розпорядження майном на які відповіді не були отримані, ОСОБА_3 був складений акт огляду, яким він засвідчив факт не находження керівних органів підприємства та інших співробітників за юридичною адресою. При виїзді за місцем проживання голови правління банкрута ОСОБА_5 ОСОБА_4 установив, що за місцем реєстрації він відсутній протягом тривалого часу та його місце перебування невідоме, про що склав акт.

З метою прийняття заходів щодо виконання постанови господарського суду 14.11.2006 року ОСОБА_3 інформував прокурора Ленінського району міста Луганська про обставини, що склалися у зв'язку з визнанням ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954» банкрутом.

18.02.2007 року ліквідатор ОСОБА_3 повторно їздив за юридичною адресою ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954» де засвідчив, що голова правління не з'явився.

На виконання ст.ст. 22, 25 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХИ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий ОСОБА_3 видавав накази: №1 від 16.10.2006 року про припинення повноважень органів управління банкрута та вступ до виконання обов'язків ліквідатора, №2 від 16.10.2006 року про припинення підприємницької та господарської діяльності, №3 від 16.10.2006 року про заборону використання рахунків боржника, №4 від 16.10.2006 року про заборону відчуження майна банкрута. Але, через відсутність документації ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954» арбітражний керуючий об'єктивно не мав можливості провести аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута та провести роботу з виявлення майна підприємства для формування ліквідаційної маси. У зв'язку з цим, арбітражний керуючий направив запити до Регіонального фонду державного майна України по Луганській області та Бюро технічної інвентаризації м. Луганська та на підставі отриманих відповідей ОСОБА_3 провів інвентаризацію майна.

16.10.2007 року арбітражний керуючий видав наказ про проведення інвентаризації майна банкрута у відповідності до Закону. Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та рахунків, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 11.08.1994 року №699 не міститься норми про обов'язкове зазначення матеріально-відповідальних осіб при проведенні інвентаризації. Оскільки місцезнаходження керівних органів підприємства-банкрута невідоме, вони не були включені до складу інвентаризаційної комісії. Враховуючи, що ліквідатором не приймалась бухгалтерська документація банкрута та матеріальні цінності ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954», він не отримав прав матеріально-відповідальної особи.

Частиною 2 ст. 22 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 3 ст. 23 зазначеного Закону передбачено, що опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;

з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1.1. ст.30 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор ОСОБА_3 має поточні звіти, адресовані голові комітету кредиторів у справі - Ленінської МДПІ у м. Луганську від

1. 07.11.2006 року, 08.12.2006 року, 08.01.2007 року 07.02.2007 року, 07.03.2007 року,

1. 09.04.2006 року, 07.05.2007 року, 07.06.2007 року, 06.07.2007 року, 06.08.2007 року та протокол засідання комітету кредиторів №1 від 06.10.2006 року, на якому розглянуто питання обрання голови комітету кредиторів та протокол від 03.10.2007 року про розгляд звіту ліквідатора.

Частиною 4 ст. 3-1 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХП «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прередбачено, що арбітражний керуючий має право:

скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;

звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;

отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;

залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;

запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян за їх згодою;

отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави;

подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків;

виконувати інші дії відповідно до закону.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що арбітражний керуючий зобов'язаний:

здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках;

в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно частини 6 цієї ж статті при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно частини 7 цієї ж статті на випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам діяльність арбітражного керуючого підлягає обов'язковому страхуванню. Порядок обов'язкового страхування діяльності арбітражних керуючих визначається законом.

Аналіз норм ч.2 ст.22, ч.3 ст.23, ч.1 ст.25, ч.11 ст.30 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наявних у справі доказів дає підстави суду зробити висновок про відсутність порушень ліцензійних умов збоку арбітражного керуючого ОСОБА_6 при виконанні обов'язків ліквідатора у справі №20/18б про банкрутство ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954».

Крім того, аналіз норм зазначеного Закону свідчить про те, що цей Закон установлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, що за своєю суттю передбачає волевиявлення до усунення несприятливих наслідків неплатоспроможності та обовязки перед кредиторами безпосереднь і банкрута.

Як свідчать матеріали справи керівник банкрута - ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство №10954» ОСОБА_5 обрав шлях уникнення від обов'язків банкрута, визначених чинним законодавством України, в той час як Закон України від 14.05.1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не визначає повноважень ліквідатора по здійсненню примусових заходів при уникненні банкрута від співпрацювання з арбітражним керуючим.

У звязку з цим суд дійшов увисновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_3 ліцензійних умов, визначених чинним законодаством, не порушено.

Відповідач не довів у суді наявність порушень збоку арбітражного керуючого ОСОБА_3 ч.11 ст. 30 Закон України від 14.05.1992 року №2343-ХИ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Таким чином, при перевірці у судовому засіданні обгрунтованості та законності видання начальником Луганського обласного відділу з питань банкрутства розпорядження №1 від 09 січня 2008 року про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3, зазначена обставина дає підстави суду зробити висновок про те, що видаючи оспорюванне розпорядження начальник Луганського обласного відділу з питань банкрутства діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому, вказане розпорядження підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд при вирішенні даної справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку; що позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов проводження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1 від 09.11.2008 року, відповідають чинному законодавству України, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Луганського обласного відділу з питань банкрутства задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Луганського обласного відділу з питань банкрутства №1 від 09 січня 2008 року про усунення порушень ліцензійних умов проводження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_3.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 30 листопада 2008 року.