Ухвала суду № 87643640, 10.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 лютого 2020 року м.Київ № 320/2824/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання Бровчук Ю.В.;

за відсутності сторін та їхніх представників,

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішеннь, зобов"язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДФС у Київській області № 1147166/2495808258 від 22.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 85 від 01.04.2019; № 1147167/2495808258 від 22.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 90 від 08.04.2019; 1147168/2495808258 від 22.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 93 від 09.04.2019; № 1147169/2495808258 від 22.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 89 від 05.04.2019; № 1147170/2495808258 від 22.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 91 від 08.04.2019; визнання протиправним та скасування рішення від 12.04.2019 про віднесення заявника до переліку ризикованих платників податків.

Ухвалою суду від 05.08.2019 у справі було відкрито загальне позовне провадження, справа була призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08.08.2019 вирішено позовні вимоги в межах адміністративної справи 320/2824/19 роз`єднати та виділити в окремі провадження. Вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Київській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 1147166/2495808258 від 22.04.2019 вирішено розглядати в межах провадження в адміністративній справі № 320/2824/19.

У призначені для розгляду справи дні на 12.12.2019 та 10.02.2020, позивач та його уповноважений представник до суду не з`явилися, повідомлені належним чином про дату та місце розгляду справи.

Дослідивши доводи клопотань та матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на таке:

учасник справи зобов`язаний добросовісно здійснювати свої процесуальні права і процесуальні обов`язки Позивач, з урахуванням тривалості поштового пересилання, не скористався правом повідомити суд електронною поштою, факсом, шляхом направлення телеграм тощо, що відповідало б положенням КАСУ про причини свого неприбуття та можливості розгляду справи без його участі.

Частиною 5 ст.205 КАСУ встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

З копії наказу № 5 від 09.12.2019, доданої позивачем до заяви про відкладення розгляду справи, призначеної на 12.12.2019, вбачається, що ОСОБА_2 був відряджений до м.Одеси в ТОВ "Гейт Лінк" з 10.12.2019 по 17.12.2019 з метою проведення переговорів і консультацій з контрагентом по договору поставки товару.

Проте, доказів фактичного перебування його у відрядженні суду не надано, зокрема: документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю позивача, а саме: запрошення сторони, яка приймає відрядженого працівника і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства; укладений договір або контракт чи інші документи, що встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що свідчать про участь відрядженого в переговорах, конференціях та консультаціях або інших заходах, які проведені за тематикою, що збігається з господарською діяльністю підприємства; транспортних квитків, рахунків, отриманих в готелях (мотелях) або від інших осіб, які надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника; посвідчення про відрядження позивача з відміткою, уповноваженої особи ТОВ "Гейт Лінк", про прибуття в пункт призначення та вибуття з нього.

Також, суд критично ставиться до заяви представника позивача Санамян О. від 10.02.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку з її перебуванням на стаціонарному лікуванні у міській клінічній лікарні № 4 м.Києва через неподання будь-яких документів, які б підтверджували цей факт.

Відтак, враховуючи, що 12.12.2019 та 10.02.2020 позивач двічі не з`явився для участі у розгляді справи, без повідомлення причин неприбуття (що підтверджується реєстром вхідної кореспонденції в межах цієї справи) його явка в судові засідання визнана судом обов`язковою, тому суд вважає, що позивач допускає зловживання процесуальними правами з метою затягування вирішення спору та ухвалення рішення, що суперечить завданню адміністративного судочинства щодо ефективного розгляду адміністративних справ.

ВС у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказане передбачає право особи не з`являтися у судові засідання та не приймати участь у розгляді справи, якщо до цієї справи втрачено інтерес.

Наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду настають незалежно від причин повторної неявки особи, які можуть бути поважними. Зазначена норма покликана дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи, - постанова Верховного суду № 310/12817/13. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд зауважує, що правове значення в даному випадку має: належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи; повторність неявки в судове засідання; неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Між тим, норми процесуального законодавства передумовою залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 240, та частиною 5 статті 205 КАСУ, визначають також і дослідження питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності представника позивача. В рамках адміністративної юрисдикції, Верховний суд зауважує, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, його заяви про розгляд справи за без його участі, а також з`ясування позиції відповідача про розгляд справи за наведених обставин.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи предметом спору у ній є ППР, яким відмовлено у реєстрації ПН № 85 від 01.04.2019 у ЄРПН. Підставою для висновку про відмову у реєстрації ПН є відсутність будь-яких підтверджуючих документів, а саме первинних документів та договорів на придбання, реєстраційних документів, актів прийому-передачі, відомостей щодо зберігання, оплати і т.д. щодо транспортних засобів, якими надавались транспортні послуги, розрахункових документів на підтвердження факту оплати від покупців за надані транспортні послуги.

Документами справи встановити обставини укладання спірних договорів, а також фактичний характер господарських відносин встановити неможливо, з огляду на неодноразове посилання ВАСУ, що "наявність належним чином оформленого первинного документа не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася". Відтак, існує нагальна потреба в одержанні пояснень щодо наявних документів первинного бухгалтерського обліку від позивача.

Відповідач також повторно у судове засідання не з`явився, тому його думка з приводу можливості розгляду справи без участі позивача судом не з`ясовувалась.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Диспозитивність (від лат. dispono - розпоряджаюся) - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це. Вказані принципи надають кожному учаснику справи можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

З системного аналізу ст.ст. 2, 9, 44 КАСУ вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу і дії суду у цьому контексті залежать від дій позивача. Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу вільного розсуду, тому повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання, так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

Отже, позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції, у разі неможливості особистої явки до суду).

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дії суду, як особливого суб`єкта владних повноважень, регламентовані процесуальним кодексом та не допускають аналогії закону, чи аналогії права. Дискреція суду на обрання варіантів дій у випадку повторної неявки позивача у судове засідання, прямо передбачена в процесуальному законі.

Залишення позову без розгляду - є негативним правовим наслідком для заявника у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, який сприяє швидкому розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства.)

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року). Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене також забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, інтереси відповідача.

Враховуючи наведене та матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 6, 205, 240, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1147166/2495808258 від 22.04.2019, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.