Ухвала суду № 87643637, 10.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2020 року м.Київ № П/320/947/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов`язання вчинити певні дії ,

у с т а н о в и в:

позивачка звернулась до суду з вимогами до ГУ ПФУ у Київській області про зобов`язання сформувати та подати до управління державної казначейської служби України в м.Ірпені подання про повернення збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3742,13 грн., сплаченого при придбанні нерухомого майна –квартири.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи на предмет виконання вимог положень ст.ст.160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху як таку, що не відповідає положенням ст.ст.160, 161 КАСУ.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позовної заяви, оформленої із дотриманням вимог ст.ст.160, 161 КАСУ із зазначенням у ній підстав для внесення оплати у вигляді внеску на загальнообовязкове пенсійне страхування, якщо за твердженням позивачки, житло нею придбавалось уперше. При цьому, суд звертає увагу, що нотаріус має право відмовити у вчиненні нотаріальних дій за умови невнесення встановлених законодавством платежів, натомість за твердженням заявниці, для неї цей платіж не був обовязковим, так як житло, за її словами, вона купила вперше.

Викладення обставин, що дають підстави для висновку про факт сплати коштів надмірно чи/або внаслідок помилки позивачки; підстави для сплати суми на загальнообовязкове пенсійне страхування у розмірі 3,742 грн.

Крім того, суду необхідно надати наступні докази: відсутності у позивачки податкової заборгованості станом на день звернення до суду (довідка від податкового органу); доказ оплати збору на загальнообовязкове пенсійне страхування на рахунок 3719 , так як із поданої копії квитанції вбачається оплата товару (послуги); відсутн як на момент укладання договору купівлі-продажу, так і станом на день звернення до суду); зарахування коштів на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату.

Як слідує із позовної заяви, ОСОБА_1 просить зобовязати відповідача повернути сплачені нею кошти у 2015 р., в той час як за захистом своїх прав остання звернулась 06.02.20, тобто за сплином 5 років, у зв`язку з чим, суд зазначає таке:

відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний Закон не дає визначення терміну «поважні причини». Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 звернувся до суду з порушенням визначеного законом строку позовної давності без обґрунтувань у позовній заяві причин його пропуску та підстав для поновлення за відсутності бодай яких-небудь доказів на підтвердження наведених обставин.

У зв`язку з цим суддя констатує, що з матеріалів позовної заяви вбачається пропущення 6-ти місячного строку звернення до суду позивачем. Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як слідує із позовної заяви про порушення своїх прав заявниця дізналась 21.12.2015, коли сплатила кошти на пенсійне страхування усвідомлюючи безпідставність вимог нотаріуса. Відтак, суду необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з визначенням поважності причин пропуску та наданням документів, які підиверджують поважність причин.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ – 22933548, м.Київ, вул.Ярославська, буд. 40, 04071) про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.