Ухвала суду № 8763173, 08.02.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-27/1586-2006А/5002

08.02.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Єланської О.Е.,

суддів           Іщенко Г.М. , Щепанської О.А.                      секретар судового засідання          Удалова О.Л.

за участю сторін:

представник позивача - Закритого акціонерного товариства "Феодосійський завод коньяків та вин"- Кіляров Андрій Володимирович, паспорт СА 547092 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області від 10.10.1997 року; представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим у судове засідання не з’явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю; розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 06.04.09 року у справі №2-27/1586-2006А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Феодосійський завод коньяків та вин" (вул. Таврійська, 4, с. Сонячне, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98182)

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Закрите акціонерне товариство «Феодосійський завод коньяків та вин»»звернувся до відповідача - Феодосійська міжрайонна ДПІ АР Крим, з позовною заявою та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної ДПІ АР Крим № 000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05 року, № 000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05 року, № 000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05 року, № 000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05 року, № 001479/2343/23-1/5/0 від 23.05.05 року, №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05 року, № 001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05 року про застосування фінансових санкцій і донарахування податкових зобов'язань.

У ході розгляду справи у суді першої інстанції позивач надав уточнення до позовної заяви, а саме просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим від 23.05.05 року: № 000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05 року, - у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2004 року - 87,00 грн., у березні 2004 року - 823,00 грн.;, № 000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05 року - у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004 року - 4012,00 грн.; № 000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004 року - 160483,00 грн., у вересні 2004 року - 3056,00 грн.; №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року -8811,00грн., за листопад 2004 року - 60372,00 грн.; №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05 року - у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі - 10513,00 грн., а також штрафні санкції у розмірі - 5256,50 грн.; № 001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05 року - повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00 грн., і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50 грн.

Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 18.06.2008 року в зв'язку з реорганізацією було замінено відповідача на його правонаступника, тобто ДПІ в м. Феодосія АР Крим.

27.01.09 року в судовому засіданні, позивач надав уточнення до позовної заяви, а саме просить скасувати податкові повідомлення - рішення Феодосійської МДШ АРК від 23.05.05 року: № 000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05 року - у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2004 року - 87,00грн., у березні 2004 року - 823,00грн.; № 000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05 року - у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004 року - 4012,00грн.; № 000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004 року - 160483,00грн., у вересні 2004 року - 3056,00грн.; № 000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року - 8811,00грн., за листопад 2004 року - 60372,00грн.; № 001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05 року - у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі - 10513,00грн., а також штрафні санкції у розмірі - 5256,50грн.; № 001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05 року - повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00 грн., і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50 грн.

Постановою господарського суду АР Крим від 06.04.2009 року (суддя Воронцова Н.В.) у справі № 2-27/1586-2006А адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин»до Державної податкової інспекції в м. Феодосії про скасування податкових повідомлень-рішень, було задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 23.05.05року: № 000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05 року - у частині завищення бюджетного відшкодування ЦДВ у лютому 2004 року - 87,00грн., у березні 2004 року - 823,00грн.; №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004 року - 160483,00грн., у вересні 2004 року - 3056,00грн.; № 000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року - 8811,00грн., за листопад 2004 року - 60372,00грн.; № 001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05 року - у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00 грн., а також штрафні санкції у розмірі - 5256,50грн.; № 001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05 року - повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин»»1,70 грн., судового збору. Повернуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин»81,60 грн., судового збору.

У судове засідання 08.02.2010 року представник Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим не з’явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов’язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи встановлено, що закрите акціонерне товариство «Феодосійський завод коньяків та вин»», діє на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням міського голови Феодосійської міської ради від 07.03.03 року, за № 460-р, свідоцтва про державну реєстрацію від 07.03.2003 року, за № 04055759ю0040163, взято на податковий облік 14.03.2003 року за № 1367 в ДПІ м. Феодосія, як платник податку на додану вартість 17.12.2003 року, в зв'язку з чим було видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 00440802.

Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ № 90/2-6-06/1843.94-30/99 від 23.05.2003 року підприємство діє, як ЗАТ, код 232, має колективну власність код 20, здійснює такі види діяльності: 01.13.0 - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів, 01.11.0-вирощування зернових та інших культур, що не віднесені к іншим класам рослиноводства, 15.91.0 - виробництво дистилірованих алкогольних напоїв, 51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 15.93.0- виробництво вин, 52.11.0-роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з переважанням продовольчого асортименту.

В період з 11.04.2005 року по 16.05.2005 рік на підприємстві відповідачем була проведена на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин»», вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.03.03 року по 31.12.04 рік та валютного законодавства за період з 01.04.05 року по 30.09.06 рік, відповідно до затвердженого плану-перевірки.

По результатам перевірки було складено акт перевірки № 1044/23-1/3229427 від 19.05.05 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин»за період з 01.04.2005 року по 30.09.2006 рік. В якому були відображені виявлені порушення, а саме: завищення сум бюджетного відшкодування на загальну суму 238864,00 грн., у тому числі: лютий 2004 року - 293,00 грн., березень 2004 року –1700 грн., квітень 2004 року –4012,00 грн., травень 2004 року –137,00 грн., серпень 2004 року –160483,00 грн., вересень 2004 року –3056, 00 грн., жовтень 2004 року –8811,00 грн.., листопад 2004 року –60372,00 грн.; заниження податкового зобов'язання по податку на 14186,00 грн., у тому числі: квітень 2004 року - 10411,00грн., грудень 2004 року - 3 775,00грн.; п.п.7.4.4.ст.7, п.п.7.4.1.ст.7,п.п.7.4.3. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року; зменшення збитків на 20,1тис.грн., за 2004р., зменшення збитків за 2003р.-на 282,9тис.грн., зменшення оподаткованого прибутку за 2004р. на 56,3тис.грн., в відповідності заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2004р. на 1475,00грн.; порушено п.1.32 ст.1, п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР; заниження прибуткового податку на 1085,99грн., в т.ч. за 2003р.- 119,08грн., за 2004р.- 966,91грн., порушено ст..9 Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92, п.п.6.3.2., п.6.3.ст..6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.8.1., ст..8, п.22.3 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. № 889-ІУ, ст.9 Декрету КМУ від 26.12.92р.№13-92; несвоєчасне надання розрахунку податку с власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на знов придбані машини в 4кв.2003 р., порушено ст.5 Закону України «Про податок с власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»від 18.02.1997р. № 7597-ВР; заниження податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку на 6688,27грн. в т.ч., по строкам сплати: 31.10.2004р.- на 2389,31грн., 30.11.2004р.-на 1432,99грн., 30.12.2004р. - на 1432,99грн., 01.02.2005р.- на 1432,98грн., порушено п.3 ст.3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17.12.1998р. № 320-ХIV. За допущені заниження податків фінансові санкції в відповідності с п.п.17.1.3., 17.1.1, 17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 року.

Також позивачем було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) в зв'язку зі спорудою основних фондів, які є об'єктами незавершеного будівництва на загальну суму 244830,00 грн. На думку перевіряючи, включення цієї суми до складу податкового кредиту необґрунтовано, та протиречить положенням п.п.7.4.4., п.п.7.4.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97р., та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 238864,00 грн., та заниження податкових зобов'язань по податку на 14186,00 грн. Також на думку відповідача, в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року зменшені збитки на 20100,00 грн. за 2004р., на 282900,00 грн. за 2003 рік, занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню за 2004 рік на 56300,00 грн., що привело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2004 рік на 14075 тис. грн.

Крім того, на думку перевіряючих, в порушення п.п.7.4.4., п.7.4.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищені суми бюджетного відшкодування на суму 238864,00 грн., у тому числі лютий 2004 р.-293,00грн., березень 2004р.-1700,00грн, квітень 2004р.-4012,00грн.,квітень2004-4012,00грн., травень 2004р.-137,00грн., серпень 2004р.-160483,00грн., вересень2004р.-3056,00грн., жовтень 2004р.-8811,00грн., листопад 2004р.-60372,00грн., грудень 2004р.З 775,00грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної ДПІ АР Крим №000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05р.- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 293,00грн. та 1700,00грн., №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05р..- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 4012,00грн. та 137,00грн., №000110/2343/23-1/2/0 від"23.05.05р.- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 160483,00грн. та 3056,00грн., №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05р.- виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 8811,00грн. та 60372,00грн., №001479/2343/23-1/5/0 від 23.05.05р.- донараховано фіксований сільськогосподарський податок у розмірі 6688,27грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 3344,14грн., усього - 10032,41грн., №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05р. - донараховано податок на прибуток у розмірі 14075,00грн., застосовано штрафні (фінансові санкції)-1407,50грн., усього-15482,50грн., №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05р.- донараховано податок на додану вартість у розмірі 14186,00грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 7093,00грн., усього-21279,00грн..

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Так, щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення Феодосійської МДПІ АРК від 23.05.05 року: № 000107/2343/23-1/1/0 від 23.05.05 року - у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2004 року - 87,00 грн., у березні 2004 року - 823,00 грн., до суд першої інстанції прийшов до висновку, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

В відповідності до акту перевірки, на думку відповідача, в порушення п.п.п.7.4.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем по справі було необґрунтовано включено до складу податкового кредиту в лютому 2004 року накладна ТОВ «Поліс ЛТД»(н/н № 210 від 18.02.04 року, сума ПДВ-86,63грн.), що також призвело до завищення податкового кредиту в лютому 2004р.

При досліджені первинних бухгалтерських документів позивача встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ «Поліс ЛТД»линолиум «Калипсо»по н/н № 210 від 18.02.04р., на суму 519,75грн., ПДВ-86,63грн., який був оприбуткований на складі підприємства в березні 2004 року (звіт про витрати основних матеріалів в будівництві в березні 2004 року, наряд № 150 на підрядні роботи, витрати на придбання линолиуму було віднесено на рахунок 921 «Адміністративні витрати»).

Щодо включення до податкового кредиту суми 2112,72 грн., в тому числі й суми 823,00 грн., то вона на думку перевіряючи, пов’язана зі сплатою штрафу по РЕС в сумі 12103,352 грн. (витрати віднесені на рахунок 948). Проте, при дослідженні первинних документів виявлено, що ВАТ «Крименерго»було виписано рахунок № 6330 від 19.03.2004 року на загальну суму 37283,34 грн., ПДВ –3793,22 грн. ( н/н 3526/51 від 13.03. 2004 року), вищевказана сума ПДВ пропорційно відноситься на інші витрати в сумі 2420,27 грн., та на сільгоспвиробництво в сумі 3793,22 грн. сплата здійснена на підставі вищезгаданого рахунку на загальну суму 37283,34 грн., у тому числі сільгоспвиробникам - 12103,35 грн. (віднесено на рахунок 949 –«інші витрати операційної діяльності»). При дослідженні матеріалів справи, виявлено відсутність доказів того, що сума 2112,72 грн., в тому числі й суми 823,00 грн., що була включена до складу податкового кредиту позивача, є штрафом, а відповідно, позивачем правомірно було включено вищезгадану суму до складу податкового кредиту.

П. п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно до п.7.2.6., податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.7.4.1., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

П.7.4.З., регламентує, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно до п. 7.4.4., якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Щодо вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05 року - у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004 року - 4012,00 грн., то суд вважає не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п. 11.29. Закону України «Про податок на додану вартість», до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинити дію пункту 7.7. статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки а попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається бюджету; безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначає Кабінетом Міністрів України.

Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної, сільськогосподарської сировини, (далі Порядок) затверджено Постановою КМУ № 271 від 26.02.99 року.

Відповідно до положень Порядку, дія цього Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менш як 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі їх валового доходу визначається в поточному році за даними звітного періоду. Новоствореними сільськогосподарськими товаровиробниками вважаються також суб'єкти господарювання різних форм власності, котрі зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у минулому році, але з поважних причин розпочали здійснювати операції з продажу товарів (робіт, послуг) лише в поточному році. Звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника податку на додану вартість до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини. На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів. Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку. Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня 2008 року перераховується до державного бюджету. Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня 2008 року не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).

Відповідно до висновку експерта, завищення податкового кредиту позивачем в квітні 2004 року у сумі 4012,00 грн., обґрунтовується тим, що як вбачається з первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, позивач розраховував коефіцієнт розподілення по адміністративним витратам: загальна сума реалізації за квітень 2004 року -394002,60 грн., у тому числі сільськогосподарська діяльність - 362233,32 грн., інша-31794,34 грн. Коефіцієнт розподілення по адміністративним витратам склав 0,05 (23454,48/394002,66), де 23454,48-сума, що підлягає розподіленню та котра враховується на рахунку 92 «адміністративні витрати», проте, фактично: загальна сума реалізації за квітень 2004 року –332190,00 грн. сільськогосподарська діяльність –307155,00 грн., інша –25035,00 грн., коефіцієнт розподілення по адміністративним витратам склав по загальній декларації –25035/332190=0,075, по сільськогосподарської декларації –307155/332190 + 0,925, таким чином, як вбачається з вищенаведеного завищення податкового кредиту в квітні 2004 року склало 3199,44 грн. (розбіжність з актом складає 4012-3199,44=1286,12 грн.)

Проте, при дослідженні матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що в таблиці додатку, № 1 висновку № 9 по даним ДШ (гр.6,7), експертом пропущено податкова накладна № 25 від 16.04.04 року ТОВ «Емальсервіз», по якої підприємством було включено до складу податкового кредиту сума ПДВ- 615,25грн., а потрібно було включити суму ПДВ-200,63грн., завищення склало 414,62грн., таким чином, фактично експертом допущена помилка в розрахунках на 414,62 грн. Також по податкової накладної № 560 від 01.04.04 року ТОВ СЖК «Огні», підприємством було включено до складу податкового кредиту сума ПДВ- 17,40 грн., а потрібно було включити суму ПДВ-5,67грн., завищення склало 11,73грн., таким чином, фактично експертом допущена помилка в розрахунках на 58,23грн.

Сума ПДВ включена підприємством до складу податкового кредиту склала 5244,25грн. (4629+615,23). Сума ПДВ яка належала до включення до податкового кредиту - 1630,19грн., а відповідно завищення податкового кредиту склало 3614,06грн.

При дослідженні акту перевірки та бухгалтерських документів виявлено, що завищення податкового кредиту склалось з наступних сум: 3673,00грн. (п.2.5.2.)+2421,00грн. (п.2.5.4.)+8333,ЗЗгрн.=14368,00грн.

Також судом встановлено, що в квітні 2004 року позивачем було задекларовано від'ємне значення по ПДВ в сумі 4012,00грн., а також було занижено податкове зобов'язання на 10415,00грн. (розбіжності з актом перевірки на 59,00грн,- 10356,00-10415,00).

За таких підстав, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідачем правомірно встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004р.-4012,00грн., а відповідно позовна вимога позивача, щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 000109/2343/23-1/3/0 від 23.05.05 року - у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2004 року - 4012,00 грн., не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №000110/2343/23-1/2/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування у серпні 2004 року - 160483,00грн., у вересні 2004 року - 3056,00грн., суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню на підставі нижчевикладеного.

17.10.2003 року між позивачем та Фондом Державного Майна АР Крим було укладено договір оренди № 48 про оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства совхозу-заводу «Феодосійський», при цьому склад готової продукції був незавершеним будівництвом.

19.11.2003 року позивачем було отримано узгодження на проведення невід'ємних поліпшень (лист вих. №08-10/9406 від 19.11.2003 року Фонду Державного Майна АР Крим ).

03.03.04 року між позивачем та кооперативом «Монтажник» було укладено договір підряду № 39, відповідно до якого останній бере на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єкті «Реконструкція незавершеного будівництва складу під цех розливу коньяків та вин на винзаводі»по вул.Самаріної,19 в м. Феодосії, у відповідності до кошторису, що надається. Договірна ціна на будівництво покрівлі, утеплення та облицювання стін на адміністративно-побутовому комплексі склала 118681,00 грн., згідно до підсумкової відомості ресурсів загальна вартість робіт склала 304841,60 грн.

У виконання дійсного договору позивачем було здійснено передоплату на придбання матеріалів у сумі 200000,00 грн., ПДВ-33333,33 грн., що підтверджується податковою накладною № 45 від 27.04.2004 року, що було відображено в бухгалтерському звіті підприємства.

05.05.2003 року між позивачем та ТОВ «Будівельно-виробниче підприємство «СтройУком»», було укладено договір підряду № 19/03, відповідно до якого останній зобов'язується виконати роботи по будівництву цеху розливу та складу готової продукції. Загальна ціна договору складає 700000,00 грн., відповідно до додаткової угоди № 2 до договору ціна за договором збільшується на 98000,00 грн. Відповідно до додатку до договору № 1 вартість робіт склала 375500,00 грн.

Згідно до акту приймання виконаних підрядних робіт № 24, вищевказані роботи були виконані в лютому 2004 року.

04.03.2004 року позивачем було сплачено 125000,00 грн., ПДВ-20833,ЗЗ грн., підтверджується податковою накладною № 12 від 04.03.2004 року, під № 861 у книзі придбань, операція проведена в бухгалтерському обліку підприємства.

Вищевказана сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2004 року.

18.04.03 року між позивачем та ВАТ «Полтавхіммаш»було укладено договір купівлі-продажу №18. Загальна вартість договору складає 850530,00 грн., ПДВ-141755,00грн.

Відповідно до первинних бухгалтерських документів, позивач придбав у ВАТ «Полтавхіммаш»продукцію на загальну суму 850530,00 грн. (накладна №401 від 02.07.2004 р. на суму 685140,00 грн., ПДВ –114190,00 грн., податкова накладна № 609 від 01.07.2004 р., накладна № 406 від 06.07.2004р. на суму 165390,00 грн., ПДВ –27576,00 грн., податкова накладна № 610 від 05.07.2004 р.).

В липні 2004 року позивачем було перераховано 850530,00 грн. (01.07.04р.-212000,00 грн., ПДВ-35333,33 грн.; 01.07.04 року - 425265,00 грн., ПДВ - 70877,50 грн.; 05.07.04 року -633,00 грн., ПДВ-105,50грн.), усього ПДВ на суму 106316,33 грн. Дійсна сума включена до складу податкового кредиту у серпні 2004 року.

Як вбачається з акту перевірки, в вересні 2004 року, позивач, нібито необґрунтовано включив до складу податкового кредиту податкову накладну ФППВКХ за водопостачання по новому будівництву № 6320 від 29.09.04 року, ПДВ-2035,56грн., та податкову накладну Феодосійської РЕС № 20660 від 13.09.04 року, ПДВ-1020,40грн. за електропостачання по новому будівництву.

Проте, при дослідженні бухгалтерської документації позивача вбачається, що останнім було включено тільки податкова накладна Феодосійської РЕС № 20663 від 30.09.04 року, ПДВ-1465,69 грн.

Пунктом 7.4.1. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168 (далі - Закон України № 168) встановлені норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-ХІУ від 15.07.99; в редакції Закону N 2505-ІУ від 25.03.2005).

Відповідно до СБУ 7, «Основні фонди», незавершеними капітальними інвестиціями є капітальні інвестиції в будівництво, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів нематеріальних активів, введення яких в експлуатацію на дату балансу не здійснилось.

09.07.04 року, відповідно до акту державної комісії, цех розливу був введений до експлуатації.

Отже, відповідно суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку в зв'язку з придбанням матеріалів, робіт, послуг, які використаються для такого будівництва, після завершення будівництва та включення такого об'єкту до складу основних фондів може бути включений до складу податкового кредиту, якщо такі основні фонди будуть використатися підприємством в оподатковуємих операціях.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний цех по бухгалтерському звіту позивача проходить як основні фонди та на нього нараховувалась амортизація.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (побудовою) основних фондів.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №000111/2343/23-1/4/0 від 23.05.05 року - повністю відносно завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року - 8811,00 грн., за листопад 2004 року - 60372,00 грн., то слід зазначити, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню на підставі нижчевикладеного.

03.05.04 року між позивачем та ДП «Електро»ТОВ «Налагоджувально-монтажне підприємство»укладено договір №41-Е-2004, відповідно до якого останній зобов'язувався виконати роботи по реконструкції котельної. Відповідно до довідок про вартість виконаних робіт за червень, липень 2004 року вартість виконаних робіт склала 273919,00 грн.

Вказаний об'єкт був прийнятий замовником-позивачем по справі, згідно до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2004 року.

31.10.2004 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок ДП «Електро»ТОВ «Налагоджувально-монтажне підприємство»45349,80 грн., в т.ч. ПДВ-7558,30 грн. (податкова накладна № 35 від 31.10.04 року, під № 106 в книзі придбань), ця сума була включена до складу податкового кредиту в жовтні 2004 року.

Також, як вбачається з акту перевірки, позивачем було включено до складу додаткового кредиту суму ПДВ 1252,85грн., по податковій накладної № 20860 від 13.10.2004 року, виписану Феодосійським РЕС на адресу позивача за електроенергію по новому будівництву.

Проте, при дослідженні первинних бухгалтерських документів слідує, що Феодосійським РЕС було виписана на адресу позивача податкова накладна № 20860 від 13.10.2004 року (в, книзі придбань зареєстрована за № 52) на суму ПДВ 2859,65 грн., сума ПДВ в розмірі 1252,85 грн., була позивачем розподілена на нове будівництво.

При дослідженні акту перевірки вбачається, що позивач необґрунтовано включив до складу податкового кредиту податкові накладні на суму ПДВ-27500,00 грн., у т.ч. № 203 від 05.11.04 р.-ПДВ-3333,33грн., № 197 від 01.11.04р.- ПДВ-2500,00грн., № 192 від 28.10.04р.- ПДВ-2500,00грн., № 222 від 29.11.04р.- ПДВ-11666,67грн., № 213 від 16.11.04р.-ПДВ-2500,00грн., № 205 від 08.11.04р.-ПДВ-5000,00грн., № 212 от 22.06.04р.-ПДВ-7666,67грн.

Проте, при дослідженні бухгалтерських документів податкова накладна № 212 від 22.06.04р.-ПДВ-7666,6 7грн., по даним бухгалтерського звіту не відображена та до складу податкового кредиту не включена, відповідно до декларації за листопад 2004 року.

Як було наведено раніше, 03.03.04 року між позивачем та кооперативом «Монтажник» було укладено договір підряду № 39, відповідно до якого останній бере на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єкті «Реконструкція незавершеного будівництва складу під цех розливу коньяків та вин на винзаводі»по вул. Самаріной,19 в м. Феодосія, по АБК, в відповідності до надаваємому кошторису.

Відповідно до цього договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок кооперативу «Монтажник»та отримав наступні податкові накладні: податкова накладна № 222 від 29.11.04р.-70000,00грн., ПДВ-11666,67грн.; № 213 від 16.11.04р.-15000,00грн.-ПДВ-2500,00грн.; № 205 від 08.11.04р.-30000,00грн.-ПДВ-5000,00грн.; № 203 від 05.11.04р.-20000,00грн.-ПДВ-3333,33грн., № 197 від 01.11.04р. 15000,00грн.-ПДВ-2500,00грн., № 192 від 28.10.04р. 15000,00грн.-ПДВ-2500,00грн., № 222 від 29.11.04р.-ПДВ-11666,67грн.- усього ПДВ на 27500,00грн, який й був включений позивачем до складу податкового кредиту в листопаді 2004 року.

Також, як випливає з акту перевірки, до складу податкового кредиту позивачем було включено суму ПДВ-1284,80 грн., по податкової накладної № 8049 від 30.11.2004 року, що виписана Феодосійським ППВКХ на адресу позивача на водопостачання по новому будівництву.

Проте, при дослідженні первинних бухгалтерських документів, встановлено, що за листопад 2004 року до складу податкового кредиту по вищевказаної податкової накладної включена сума ПДВ-111,35грн., відповідно до розподілення податкового кредиту по сільськогосподарської декларації та загальної декларації по ПДВ.

Також, на думку перевіряючих, до складу податкового кредиту позивачем неправомірно в листопаді 2004 року було включено ПДВ-20587,60 грн., по податкової накладної № 152 від 29.10.2004р., що виписана ЗАТ «Об’єднання інжінірінгова компанія»за роботи по будівництву цеху шампанських вин.

Проте з дійсним висновком перевіряючих погодитися не можна з наступних підстав.

17.10.2003 року між позивачем та Фондом Державного Майна АР Крим було укладено договір оренди № 48 про оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства совхозу-заводу «Феодосійський», при цьому склад готової продукції був незавершеним будівництвом.

19.11.2003 року позивачем було отримано узгодження на проведення невід'ємних поліпшень (лист вих. №08-10/9406 від 19.11.2003 року Фонду Державного Майна АР Крим).

Згідно з вищевказаним договором цех утилізації стояв на обліку як основні засоби під №965-сума-412676,00грн. Після укладення договору було прийнято рішення щодо реконструкції цеху утилізації в цех шампанських вин (лист Фонду Державного Майна АР Крим № 08-10/2014 від 31.03.05 року), який був введений до експлуатації 19.08.05 року відповідно до акту державної комісії. А відповідно на момент проведення перевірки він не був незавершеним будівництвом та стояв на обліку як основні засоби та на об'єкт нараховувалась амортизація.

Таким чином, позивач у відповідності до вимог п.7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»обґрунтовано включив до складу податкового кредиту оплачені (нараховані) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (побудовою) основних фондів.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05 року - у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00 грн., а також штрафні санкції у розмірі - 5256,50грн., слід зазначити, що вона обґрунтована та також підлягає задоволенню на підставі нижчевикладеного.

Відповідно до акту перевірки, позивачем було занижено податкове зобов'язання по ПДВ на 14186,00 грн., у т.ч. в квітні 2004 року -10411,00грн, в грудні 2004 року - 3775,00 грн.

Донарахування вищевказаної суми обґрунтовувалось тим, що на думку перевіряючих позивачем було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту сума 833,33 грн., по податкової накладної № 23 від 11.03.04 року, виписану кооперативом «Монтажник»за передплату по виконанню робіт по будівництву АБК, проте с дійсним висновком перевіряючих не можна погодитися, так як п.7.4.1 ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає віднесення до складу податкового кредиту оплачені (нараховані) платником податку в звітному періоді в зв’язку з придбанням (побудовою) основних фондів.

Сума в розмірі 3199,44 грн., по донарахуванню зобов'язання по ПДВ виявилась за рахунок неправильного застосування коефіцієнту розподілення по адміністративним витратам (а.с. 38), сума донарахування у розмірі 473,56грн. (3673,00-3199,44) в сторону зменшення обґрунтовується арифметичною помилкою ревізорів - перевіряючих при підрахуванні підсумків, сума в розмірі 717,00 грн. - донарахування зобов'язання по ПДВ позивачу, обґрунтовувалась перевіряючими, як неправомірне віднесення до складу податкового кредиту податкову накладну № 7654 від 13.04.04 року, виписану ВАТ «Крименерго»за електроенергію по новому будівництву (а.с.41), проте така господарська операція пов'язана з будівництвом та реконструкцією складу готової продукції під цех розливу, який був введений до експлуатації в липні 2004 року, а відповідно до п.7.4.1. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесення до складу податкового кредиту оплачені (нараховані) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (побудовою) основних фондів є правомірним.

Судом першої інстанції при дослідженні первинних бухгалтерських документів за грудень 2004 року, встановлено наступне.

Об'єм продажу підприємства склав - 58204,00грн., ПДВ (податкове зобов'язання)- 11245,00грн, об'єм придбань-29050,00грн., ПДВ (податковий кредит)- 5810,00грн.

Податковий кредит за грудень 2004р.- 3774,64грн. (2620,13+1164,51), де 2610,13грн.- по податкової накладної № 177 від 30.11.04р., виписаною ЗАТ «Об'єднана інжінірінгова компанія»позивачу за будівництво цеху шампанських вин, 1164,51 грн. - по податкової накладної №24297/51 від 13.11.04 року, що виписана ВАТ «Крименерго»за електроенергію по новому будівництву (а.с.36), таким чином донарахування податкового зобов'язання обґрунтовується тим, що перевіряючими було вилучено зі складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3775,00 грн., сплачені в зв'язку з побудовою основних фондів, що є об'єктами незавершеного будівництва.

Сума к сплаті склала 5435,00 грн., (11245,00 - податковий кредит - 5810,00 податкові зобов'язання).

Таким чином, донарахування податкового зобов'язання за грудень 2004 року в сумі 3775,00 грн., необґрунтовано.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов до висновку про обгрунтованність позовної вимоги позивача, щодо скасування податкового повідомлення-рішення №001477/2343/23-1/7/0 від 23.05.05 року - у частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі-10513,00 грн., а також штрафні санкції у розмірі - 5256,50 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №001478/2343/23-1/6/0 від 23.05.05 року - повністю про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14075,00грн., і застосування штрафних санкцій у сумі 1407,50 грн. слід зазначити наступне:

Відповідно до акту перевірки, позивачем завищені валові витрати на 76400,00грн., встановлено зменшення збитків на 20100,00грн., що привело до заниження оподаткованого прибутку за 2004 рік на 14075,грн. (56300x25%).

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивачем було придбано у ВАТ «Жовтневий»сік концентрований в березні, травні та липні 2004 року по ціні 4,08 грн., за кілограм на загальну суму 169964,00 грн. (відповідно до журналу ордеру по рах.201) в 2004 році вищезгаданий сік був реалізований по ціні 0,42грн., за 1 л, що нижче ціни придбання, ДП «Кримський винний дім»(податкові накладні №930 від 16.10.04 року - на суму 1175,00грн., №1166 від 15.11.04 року - на суму 2202,50 грн., № 1163 від 26.11.04 року - на суму 400,00грн., №1174 від 06.12.04 року - на суму 5609,50грн.) та ЗАТ ЗМВК «Коктебель»(податкова накладна № 646 від 07.09.04 року - на суму 1800,00грн.)- усього на суму 11187,00 (без урахування ПДВ-9322,50грн.) ця сума відображена позивачем у складі валового доходу за 2004 рік.

По бухгалтерському звіту по стану на 01.01.2005 рік на підприємстві числився концентрований сік на суму 83713,26 грн.

По цієї операції підприємством відображено витрати в складі валових витрат за 2004 рік в сумі придбання концентрованого соку в розмірі 85679,00грн., збитки від проведеної операції на суму 76357,00 грн.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

П.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», надає поняття доходу, а саме: доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Згідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під валовим доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Методичні рекомендації, щодо аналізу та оцінки фінансового стану підприємства від 28.07.2006 року, надає поняття доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, це кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку або касу підприємства.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що в результаті господарської діяльності (продаж соку концентрованого за ціною нижче ніж ціна придбання) на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 11187,00 грн. (без урахування ПДВ-9322,50 грн.), а відповідно підприємство отримало дохід, а таким чином віднесення до складу валових витрат позивачем в сумі вартості придбаного соку концентрованого в розмірі 85679,00 грн., правомірно

А за таких підстав, суд першої інстанції правильного прийшов до висновку, що донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 14075,00 грн., та фінансових санкцій у розмірі 1407,50 грн., відповідачем зроблено неправомірно.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, порушуючи вимоги ст. 71 КАС України не було надано доказів, які б підтверджували правомірність та обґрунтованість винесення спірних податкових повідомлень - рішень, в частині, що оскаржуються позивачем, на підставі первинних бухгалтерських доказів, у зв’язку з чим, позов був задоволений частково.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення –без змін.

                    Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 06.04.09 року у справі №2-27/1586-2006А, залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 06.04.09 року у справі №2-27/1586-2006А, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 лютого 2010 р.

Головуючий суддя          підпис                              О.Е.Єланська

Судді           підпис                               Г.М. Іщенко підпис                               О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя                                                             О.Е.Єланська