Ухвала суду № 8730928, 08.02.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-а-2266/09/8/0170

08.02.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Кучерука О.В.,

суддів           Горошко Н.П. , Санакоєвої М.А.                      секретар судового засідання                               Галайдіна Г.І.

за участю сторін:

представника позивача Приватного підприємства "Епіцентр" - Петрушина Сергія Геннадійовича, довіреність № 3/4 від 14.10.2008 року; представник відповідача Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим - не з’явився, розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Епіцентр" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 18.08.2009 року у справі № 2-а-2266/09/8/0170

за позовом Приватного підприємства "Епіцентр" (вул. Чехова, 3, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

                    ВСТАНОВИВ:

26.01.2009 року Приватне підприємство "Епіцентр" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000932301/0 від 18.07.2008 року та № 0000932301/1 від 18.08.2008 року.

                    Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2009 року у справі № 2-а-2266/09/8/0170 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Епіцентр" відмовлено.

                    Не погодившись з постановою суду, Приватне підприємство "Епіцентр" звернулося з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.          

          Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2009 року у справі № 2-а-2266/09/8/0170 прийнята при неповному з’ясованні судом обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.           

          В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити по мотивам, викладеним в апеляційній скарзі.

Державна податкова інспекція в м. Феодосії Автономної Республіки Крим явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 08.02.2010 року, не забезпечила, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, до початку судового засідання начальник Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим до початку судового засідання надіслала на адресу суду клопотання, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2009 року у справі № 2-а-2266/09/8/0170 залишити без змін, справу розглянути за відсутності представника відповідача..

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

                    При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, до початку судового засідання надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим.

                    Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим було проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватним підприємством "Епіцентр" за період з 01.10.2004 року по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки складений акт №1986/23-1/23432481 від 18.07.2007 року.

По результатам наведеної перевірки ДПІ в м. Феодосії АР Крим були встановлені взаємовідносини між ПП "Епіцентр" та ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»та наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»на суму 41608,00 грн. (п.п. 2.15.10 акту перевірки №1986/23-1/23432481 від 18.07.2007 року, а.с. 7). Конкретні взаємовідносини з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»в ході планової перевірки не встановлювались, оскільки виникла потреба направити запити про проведення зустрічних перевірок, в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК».

В ході вищенаведеної планової виїзної перевірки ДПІ в м. Феодосії був направлений запит (вих. №1187/7/23-1 від 04.07.2007 року (а.с.87)) про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», для підтвердження взаємовідносин між ПП "Епіцентр" та ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», який був відображений у реєстрі направлених запитів та наданий у додатку №3 до першого примірнику акту перевірки (а.с.85). В запиті з метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету вказана податкова накладна №НН 000607 від 28.12.2006 року, що була отримана від ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»у зв’язку із придбанням ТМЦ (розверток) на суму 24400грн., у т.ч. ПДВ 4066,67грн.

Судом встановлено, що у п. 2.13 розділу 2 акту перевірки №1986/23-1/23432481 від 18.07.2007 року зазначено, що в ході планової виїзної перевірки ДПІ в м. Феодосії були направлені запити про проведення зустрічних перевірок, при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства, яке перевіряється, керівником податкового органу вживаються заходи щодо проведення позапланової документальної перевірки відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»(а.с.107).

Після проведення планової перевірки ДПІ в м. Феодосії АР Крим від ДПІ у м. Дніпродзержинську був отриманий лист (вх. № 489/7 від 25.10.07р. (а.с.86), в якому повідомлено, що у вказаному в запиті періоді ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»не мало взаємовідносин з ПП "Епіцентр". ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»повідомило ДПІ у м. Дніпродзержинську листом від 18.10.2009 року №1810, що ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»не має можливості надати потрібні документи у зв’язку з тим, що з ПП "Епіцентр" у період з 01.10.04 року по 31.03.07 року не мало взаємовідносин (а.с.104).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на адресу позивача був направлений лист від 09.02.2008 року №854/10/23-1 з метою отримання завірених копій документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», та попереджено ПП "Епіцентр" про те, що у разі не надання документів протягом 10 робочих днів на підприємстві буде проведена позапланова виїзна перевірка (а.с.88).

Листом від 20.02.2008 року №1/26 ПП "Епіцентр" було повідомлено ДПІ в м. Феодосії АР Крим про неможливість надання документів у зв’язку з їх порчею та знищенням (а.с.89).

Судом встановлено, що листом від 09.04.2008 року вих. № 2939/10/23-1 ДПІ в м. Феодосії АР Крим було запропоновано позивачу вжити заходи щодо відновлення втрачених документів (а.с.75).

Але позивач листом від 17.04.2008 року №17/1 повідомив відповідача про неможливість відновлення документів у зв’язку із затоплення архіву (а.с.76).

10.07.2008 року працівниками ДПІ в м. Феодосії АР Крим було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Приватним підприємством "Епіцентр" за період з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року.

За результатами перевірки складений акт №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 року. (а.с.8-15).

У п. 3.1 вищенаведеного акту зазначено, що ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»не підтверджує постачання товару на адресу ПП "Епіцентр" у грудні 2006 року на суму 24400 грн., у тому числі ПДВ 4066,67 грн., а також нарахування податкових зобов’язань у сумі 4066,67 грн. та видачу податкової накладної №НН000607 від 28.12.2006 року (а.с. 13).

Вищенаведеною перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2006 рік на 5083 грн. (а.с.14) та п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у грудні за 2006 рік на 4067 грн. (а.с.15).

Судом встановлено, що до наведеного акту перевірки позивачем були надіслані відповідачу заперечення (вх.№6089/10 від 15.07.08 року).

Відповіддю на заперечення (№6788/10/23-1 від 17.07.08р.) позивачу повідомлено, що не підтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами (а.с.16).

За результатами проведеної позапланової перевірки на підставі акту перевірки №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 р. ДПІ у м. Феодосія АРК було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 18.07.2008 року (а.с.17).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 18.07.2008 року позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 7624,50грн., з яких 5083 грн. донараховано податку на прибуток підприємств, 2541,50грн. –штрафні санкції за порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нарахований відповідно до п.п.17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с.17).

Не погодившись з актом перевірки №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 року та податковим повідомленням-рішенням № 0000932301/0 від 18.07.2008 року позивачем до ДПІ у м. Феодосія АРК була подана первинна скарга.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м. Феодосія АРК було прийняте рішення від 13.08.2008 року №7957/10/25-010, яким податкове повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 18.07.2008 року залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.18-21).

За результатами розгляду первинної скарги на підставі акту №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 року ДПІ у м. Феодосія АРК було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000932301/1 від 18.08.2008 року.

Не погодившись з результатами розгляду первинної скарги та податковим повідомленням-рішенням № 0000932301/1 від 18.08.2008 року позивачем до ДПА в АРК було подану скаргу, яка рішенням від 29.10.2008 року №2727/10/25-023 була залишена без розгляду, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.24-29).

Судом також встановлено, що рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 10.01.2009 року №86/6/25-0115, повторна скарга була залишена без розгляду, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.31-33).

Відповідно до абз. 4 п.п.5.2.2 п.5.2.ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Після звернення позивача з позовом до суду ДПІ у м. Феодосія АРК був вдруге направлений запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у м. Дніпродзержинську (15.04.2009 року №840/7/23-1 (а.с.105)).

Листом ДПІ у м. Дніпродзержинську про надання інформації від 29.04.2009 року №12324/7/23-409 ДПІ у м. Феодосія АРК було повідомлено, що провести зустрічну перевірку, щодо підтвердження відомостей від контрагента ПП "Епіцентр" не має можливості, тому що на запит ДПІ у м. Феодосія, отриманий вперше від 04.07.2007 року №1187/7/23-1; ВМП у м. Дніпродзержинську (вих. №5817/7/26/90 від 22.10.2007року вик. Снєжко) вже була надана відповідь, у якій зазначалося, що по вказаному в запиті періоді (12.2006) ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»не мало взаємовідносин з ПП "Епіцентр" (а.с.103).

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 1.1 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність та забезпечувати її зберігання в строки, що встановлені законами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування»відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків та зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за результатами документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються в розмірах, що передбачені законодавчими актами, що діють на день закінчення таких перевірок та ревізій.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4,5,6 п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п.п. п. 5.2.6 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ від 04.12.1990 р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 111 вищевказаного Закону позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, що наведені у цій статті.

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що відповідачем у порушення норм ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», що стало підставою для необґрунтованого донарахування позивачу податку на прибуток підприємств в розмірі 5083 грн. та нарахування штрафних санкцій за порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в розмірі 2541,50грн. є неспроможним, оскільки відповідачем вчинені всі необхідні дії для з’ясування обставин справи, а саме: відповідач двічі надсилав запити щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», враховуючи відповідь ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»про відсутність взаємовідношень з ПП «Епіцентр», суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК».          

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У спірних правовідносинах повинні бути застосовані положення спеціального Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає порядок поновлення втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку з податку на прибуток підприємств, на підставі яких повинен був діяти позивач.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що внаслідок пред'яви позивачем ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»претензії до якості поставленого товару між сторонами угоди в грудні 2006 року виник спір відносно виповнення позивачем своїх грошових зобов'язань по оплаті вартості цього товару; цій спір міг явитися причиною негативного ставлення представників товариства до позивача, тому ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»проігнорувало просьби позивача від 14.02.2008 року та 18.02.2008 року про копіювання та представлення позивачу всіх листів, накладних та розрахунків-фактур, які свідчать про здійснення вищевказаної угоди судова колегія не бере до уваги, оскільки це не звільняє позивача від відповідальності за втрату первинних документів, обов’язок ведення та зберігання яких покладений законодавством саме на позивача та не позбавляє позивача права на відновлення втрачених документів, а також не є підставою для визнання недійсними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а також жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язку органів державної податкової служби при відсутності первинних документів відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені первинними документами.

Таким чином у відповідача були відсутні повноваження вважати витрати позивача, не підтверджені первинними документами, валовими витратами.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки №1880/23-1/23432481 від 10.07.2008 р., із правомірним посиланням на норми діючого законодавства, а слід позивачу правомірно донараховано податку на прибуток підприємств в розмірі 5083 грн.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в розмірі 2541,50грн. стало донарахування ДПІ у м. Феодосії АР Крим податку на прибуток підприємств в розмірі 5083 грн.

                    Враховуючи те, що суд вважає обґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведеної суми податкового зобов’язання, нарахування штрафних санкцій є правомірним, а слід і спірні податкові повідомлення –рішення повністю відповідають нормам чинного законодавства.

          На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правомірним.

          Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

          Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

          Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

          Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Епіцентр" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2009 року у справі № 2-а-2266/09/8/0170 залишити без задоволення.

                    2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2009 року у справі № 2-а-2266/09/8/0170 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

          Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 лютого 2010 р.

Головуючий суддя          підпис                              О.В.Кучерук

Судді           підпис                               Н.П.Горошко підпис                               М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             О.В.Кучерук