Ухвала суду № 8730916, 09.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-5608/09/7/0170

09.03.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дугаренко О.В.,

суддів           Дадінської Т.В. , Омельченка В. А.                      секретар судового засідання          Клюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-трейд"- Пазовський Геннадій Семенович довіреність б/н від 05.03.10, представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Маргарітов М.В. ) від 28.07.09 у справі №2а-5608/09/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-трейд" (вул. Севастопольська, 114,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95021)

до          Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-трейд" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0004002301/0 від 08.04.09р. про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" податкового зобов'язання на суму 257490,80грн, з яких 177127грн. - податок на додану вартість та 80363,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим .

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки судовій колегії не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, 31.03.2009 відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2008 по 30.11.2008. В результаті перевірки, відповідачем було складено акт № 3200/23-4/32168208 від 31.03.2009. На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004002301/0 від 08.04.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 177127 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 80363,80 грн.

Колегія суддів встановила, що 01.06.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта-трейд»(покупець) та Сільськогосподарським підприємством «Борис-Агро»(постачальник) укладений договір на постачання сої, на виконання якого позивач перерахував у червні 2008 року продавцю 1200000 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 200000 грн., а продавець виписав податкову накладну № 13 від 27.06.08, в графі «номенклатура товарів»якої вказав «соя». Податкова накладна була отримана позивачем 01.11.08.

Судом першої інстанції встановлено що фактична поставка сої була здійснена в грудні 2008.

В грудні 2008 року позивач подав в Державну податкову інспекцію податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008 року, в якій зазначив бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 98120 грн.

З апеляційної скарги вбачається, що на думку відповідача позивач по справі не мав права вказувати податковий кредит та бюджетне відшкодування на підставі податкової накладної № 13 від 27.06.08 за листопад 2008 року, оскільки позивач повинен був в графі податкової накладної № 13 «номенклатура товарів»вказати «передплата за сою», а не «соя», оскільки поставка товару відбулася в грудні 2008. Крім того, відповідачем встановлено відсутність факту придбання товарів, що призвело до завищення податкового кредиту у листопаді 2008.

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на зазначений факт, через наступне.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Згідно підпункту 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що зміст податкової декларації, який крім того, повинен містити (п. «є») опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (об’єм, обсяг).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках (п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти –дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої –дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетованих карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що аналіз вищевказаних норм закону свідчить про правомірність включення позивачем в податковий кредит за листопад 2008 суми ПДВ на підставі податкової накладної № 13 від 27.06.08 з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що графа «номенклатура товарів»не повинна містить слово «передплата», як вважає Державна податкова інспекція, оскільки цей термін визначає порядок оплати товару і до його назви відношення не має. Крім того, у Державної податкової інспекції відсутнє право самостійно визначати назву товарів, оскільки це виключне право сторін угоди.

Крім того, колегія суддів не вважає, що податкова накладна була оформлена з порушенням вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не зазначення в податковій накладній слова «передплата»не дає підстав вважати, її такою, що відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, колегія суддів зазначає, що датою виникнення податкового зобов’язання є, в тому числі, і дата зарахування коштів від покупця, які були перераховані позивачем в травні-червні 2008 року, що стало підставою для виписки продавцем податкової накладної. При цьому, законодавчо не визначено, що дата виникнення податкового зобов’язання безумовно повинна співпадати з датою віднесення покупцем ПДВ до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що після здійснення першої з подій, у покупця виникає саме право на податковий кредит, а не обов’язок відобразити його тільки в цьому податковому періоді.

З вищевказаного витікає, що після виникнення права на податковий кредит покупець може у будь-якому податковому періоді на протязі 1095 днів, з моменту виникнення цього права, віднести ПДВ до податкового кредиту та вказати про це в податковій декларації.

Крім того, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»однією з дат виникнення права на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, яка отримана позивачем в листопаді 2008 року, про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних та не спростовується Державною податковою інспекцією, оскільки в акті перевірки вказане про ведення реєстру у відповідність з Порядком ведення реєстрів, затвердженим наказом ДПІ від 30.05.1997 № 165.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач по справі було невірно донараховано позивачу ПДВ за лютий 2008 року у сумі 95130,00 грн.

Щодо того, що відповідачем по справі було донараховано позивачу за грудень 2008 року ПДВ в сумі 81997,00 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалі справи вбачається, а саме з договору постачання від 01.04.08 СХД «Борис-Агро»(продавець) та позивач по справі (покупець) уклали договір про постачання пшениці. Після оплати пшениці продавець виписав позивачу податкову накладну № 7 від 26.05.08, яка була отримана позивачем 01.12.08.

З матеріалів справи вбачається, що фактичне постачання пшениці відбулось в грудні 2008 року.

На підставі додаткової угоди від 10.12.08 сторони домовились, що шляхом взаємозаліку сума в розмірі 931625,00 грн. залишається у продавця в рахунок постачання замість пшениці сої, яка постачається по договору від 01.06.08. Відповідач по справі зазначив, що позивач необґрунтовано вказав в податковій декларації за грудень 2008 ПДВ у сумі 97151,00 грн. та прийняв рішення про донарахування податкового зобов’язання позивачу в сумі 81997,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач по справі необґрунтовано зробив такий висновок як з підстав, на які суд вказував вище, так і з того, що відсутність факту придбання товарів спростовується матеріалами справи, оскільки досягнення сторонами по угоді домовленості про постачання замість пшениці сої не свідчить про безтоварність операції. Фактично постачання товару здійснено, але шляхом постачання іншого товару, що не є підставою для нарахування податкового кредиту. Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає нарахування податкового кредиту у разі заміни постачання одного товару іншим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.09 у справі №2а-5608/09/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 січня 2010 р.

Головуючий суддя          підпис                              О.В.Дугаренко

Судді           підпис                               Т.В. Дадінська підпис                               В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             О.В.Дугаренко