Ухвала суду № 8762113, 25.03.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7930/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" березня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бараненко І.І.

Данилової М.В.

при секретарі:Паскаль Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року у справі за позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівська МДПІ звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) за рахунок активів податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 75657,22 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146,42 грн., всього на суму 75 803,64 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року позов задоволено:

стягнуто за рахунок активів з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 75657 (сімдесят пять тисяч шістсот пятдесят сім) грн. 22 коп. в дохід державного бюджету на р/р 31117029799522, код платежу 14010100, код отримувача 22826386, ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 42 коп. до місцевого бюджету Пакульської сільської ради на р/р 33218801700551, код платежу 11010200, код отримувача 22826386, ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, СПД ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що СПД ОСОБА_1 зареєстрована Чернігівською районною державною адміністрацією 12.12.2003 року та взята на податковий облік в Чернігівській МДПІ 12.12.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію відповідача та довідкою податкової інспекції про взяття на облік платника податків.

СПД ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника податку на додану вартість № НОМЕР_1 № НОМЕР_2 від 14.08.2006 року

Згідно поданих відповідачем до Чернігівської МДПІ декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року та уточнюючої декларації за травень 2008 року сума самостійно визначених платником податкових зобовязань становить 439 грн.

На підставі актів невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість № 100/17-121 від 09.07.2008 року та № 97/17-121 від 09.07.2008 року Чернігівською МДПІ винесені податкові рішення-повідомлення № 00016217400 від 24.07.2008 року та № 0001631740/0 від 24.07.2008 року, якими до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 248,22 грн.

Чернігівською МДПІ проведено позапланову перевірку СПД ОСОБА_1 з питань достовірності декларування податку на додану вартість за березень-травень 2008 року, якою встановлено включення до податкового кредиту в деклараціях, поданих платником за березень, квітень, травень 2008 року сум податку на додану вартість в розмірі 49980 грн., які не підтверджені податковими накладними.

За результатами перевірки Чернігівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002411740/0 від 01.10.2008 року, яким відповідачу визначено податкове зобовязання за основним платежем в розмірі 49980 грн. та за фінансовими санкціями в розмірі 25990 грн.

Загальна сума податкового боргу СПД ОСОБА_1 з податку на додану вартість становить 75657,22 грн.

На підставі перевірки достовірності даних, визначених платником податків у деклараціях про доходи Чернігівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001831740/0 від 24.12.2007 року, яким відповідачу донараховано суму податкового зобовязання, яка останнім була сплачена з затримкою.

На підставі акту перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання платником податку, Чернігівською МДПІ до відповідача було застосовано штрафні санкції за несвоєчасність сплати податку.

На підставі поданої відповідачем декларації про доходи за 2007 рік Чернігівською МДПІ було обчислено суму податку з фактично отриманого у 2007 ропі доходу в розмірі 365,25 грн. Податкове повідомлення про сплату суми податку за № 0001401740/0 від 25.02.08р. було вручено відповідачу 25.02.2008 року.

На підставі акту перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання Чернігівською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001841740/0 від 31.07.2008 року, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 73,05 грн.

Станом на 12.11.2008 року сума податкового зобовязання відповідача по податку з доходів фізичних осіб складає 146 грн. 42 коп. та визнається представником відповідача.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про необґрунтованість позову про стягнення з СПД ОСОБА_1 за рахунок активів податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 75657,22 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146,42 грн., всього на суму 75 803,64 грн., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно абзацу «б»п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок громадян»оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як обєкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Згідно п. 20..2. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи: а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи; б) при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку - такий платник податку.

Відповідно до абзацу «б»ч. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок громадян»з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Відповідно п. п. 6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 19.11.2007 року № 1\746 та другу податкову вимогу № 2\846 від 21.12.2007 року.

У відповідності до п. п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання платником податків повідомлення-рішення, окрім випадку коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив податкове зобовязання та на протязі десяти днів звертається до такого органу зі скаргою про перегляд відповідного рішення.

Відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені, а податковий борг не сплачено.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

У відповідності до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що податковий борг субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з податку на додану вартість в розмірі 75657,22 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146,42 грн., всього на суму 75 803,64 грн., підлягає погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 26.03.10 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді: <Текст >