Постанова № 8758480, 09.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-935/10/11/0170 о 17 годині 01 хвилині

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю, розглянувши за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 09.04.1996р.,

представника відповідача Дегтярьова І.О., довіреність № 457 від 14.05.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військовоїо частини А4418 Міністерства оборони України

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до військової частини А4418 Міністерства оборони України про зобов'язання виплатити матеріальну допомогу за 2009рік для вирішення соціально-побутових потреб у розмірі місячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення за жовтень-грудень 2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.01.2009р. позивачем було подано рапорт щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2009р. На підставі поданого рапорту та згідно наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260, командуванням частини був виданий наказ по стройовій частині № 8 від 14.01.2009р., відповідно до якого позивачу повинна була бути виплачена матеріальна допомога за 2009р. На підставі наказу по стройовій частині № 137 від 22.07.2009р. позивачу повинна була бути виплачена грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік у сумі 1446,63грн.

24.11.2009р. позивач звернувся із заявою до командування військової частини А 4418 про виплату йому належного грошового забезпечення, а саме матеріальної допомоги за 2009 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік. Листом від 28.12.2009р. № 11253, командування частини А4418 відмовило у сплаті грошового забезпечення. Не погодившись із зазначеним рішенням позивач звернувся до суду.

У судовому засіданні 09.03.2010р. позивач уточнив позовні вимоги, у зв'язку зі сплатою заборгованості по грошовій допомозі на оздоровлення та просив суд зобов'язати відповідача виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб за 2009рік у розмір місячного грошового забезпечення та стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за жовтень-грудень 2009р. у розмірі 281,53грн. Крім того, позивач просив визнати незаконним та скасувати п.4 наказу командира військової частини А4418 по стройовій частині від 28.12.2009р. №254, в частині скасування підпункту 1 пункту 3 наказу командира військової частини А4418 №8 від 14.01.2009р.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, наведених у наданих запереченнях на позов та поясненнях.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 дійсно перебуває на військової службі за контрактом на посаді начальнику клубу у військової частини А4418 та має військове звання старшого сержанту, що підтверджується копією військового квітка(а.с.13).

05.01.2009р. позивачем був наданий рапорт до командира військової частини про надання йому матеріальної допомоги за 2009 рік , у звязку із сімейними обставинами (а.с.10).

14.01.2009р. командиром військової частини А4418 виданий наказ №8, п.3 якого вказано: "виплатити матеріальну допомогу за 2009 рік, згідно наказу Міністра оборони України від 2008 року №260, нижчепойменованим військовослужбовцям: 1. старшому сержанту ОСОБА_1" (а.с.8).

22.07.2009р. командиром військової частини А4418 виданий наказ №137, п.2 якого вказано:" виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2009р. у розмірі 1446,63грн." старшому сержанту ОСОБА_1, у зв'язку з вибуттям у відпустку з 22.07.2009р. на 36 діб (а.с.9).

24.11.2009 позивач звернувся до відповідача з заявою про сплату йому належних сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги за 2009 рік та індексації за жовтень - грудень 2009р.

Листом від 28.12.2009р.(а.с.6) відповідач повідомив, що грошова допомога на оздоровлення буде сплачена у найближчий термін. Щодо виплати матеріальної допомоги за 2009р. та індексації відмовлено, у звязку із відсутністю фінансування на ці витрати.

Під час розгляду справи встановлено, що Наказом командира військової частини А4418 від 28.12.2009 №254 був скасований п.3 наказу від 14.01.2009 №8 про надання позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України(ч.4 ст.9 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» встановлено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розділом ХХХІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. N260, зареєстрована у Мінюсті 14.07.2008р. за N638/15329, встановлені правила виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань(далі Інструкція).

Відповідно до п.33.1 Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно до п.33.2 вказаної Інструкції, матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

За п.33.3 Інструкції вказано, що розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

24.01.2009 наказом Міністерства оборони України №30 “Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік” був встановлений порядок розгляду заяв військовослужбовців про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Частиною 3 пункту 12 вказаного наказу передбачено, що видання наказів про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснювати після розгляду заяв військовослужбовців, поданих за підпорядкованістю, та прийняття за ними рішення заступниками Міністра оборони України, начальником Генерального штабу Головнокомандувачем Збройних Сил України та командувачами видів Збройних Сил України. Сума цієї допомоги не повинна перевищувати розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Із системного аналізу зазначених вище норм випливає, що виплата допомоги на вирішення соціально-побутових питань є правом керівника органу та здійснюється тільки в межах бюджетних асигнувань. Окрім того, у наказі про виплату грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань повинен бути встановлений розмір допомоги, оскільки і Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», і Інструкцією встановлено тільки її максимальний розмір. Крім того, розмір матеріальної допомоги повинен бути встановлений Міністром оборони України, входячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів про відповідне звернення або про отримання рішення, у встановленому наказом Міністерства оборони України №30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік» порядку або в іншому порядку, щодо встановлення розміру грошової допомоги позивача.

Згідно зі ст.49 Бюджетного кодексу України Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України. Частиною 2 ст.51 цього Кодексу визначено, що відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Законом України від 26.12.2008р. №835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.

Як було зазначено представником відповідача у судовому засіданні, підставою невиплати допомоги на вирішення соціально-побутових питань є недостатність бюджетних асигнувань на ці цілі.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 6) розсудливо; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

“Обґрунтовано” тобто враховуючи як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

“Розсудливо”- не допускаючи дій, що протилежні здоровому глузду та обов'язкам, покладених на нього законом.

“Пропорційно”- тобто з метою досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ відповідача №8 від 14.01.2009р. про виплату позивачу допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2009рік прийнятий з перевищенням повноважень та без додержання встановленої законом процедури, оскільки відповідач не виконав покладений на нього обовязок та попередньо не звернувся до відповідного командуючого виду Збройних Сил України для зясування розміру матеріальної допомоги. Крім того, на момент винесення зазначеного наказу не були встановлені межі відповідних бюджетних асигнувань.

На підставі встановленого суд зазначає, що вимога позивача про зобовязання відповідача провести виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення не заснована на законі, оскільки розмір матеріальної допомоги саме позивачу не був встановлений у відповідному порядку. З цих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги, в частині визнання протиправним п.4 наказу військової частини А4418 №254 від 28.12.09р. в частині скасування п.3 наказу військової частини А4418 №8 від 14.01.2009р.

Щодо вимог про виплату індексації за жовтень - грудень 2009р. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону України від 20.12.199р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Як зазначалося вище, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Пунктом 3 ст. 9 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N 2011-XII від 20.12.1991р. зазначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до наданих представником відповідача пояснень, кошторисом військової частини А 4418 у 2009р. по КВЕД1112 (грошове забезпечення військовослужбовців, який здійснювався у відповідності до наказу Міністерства оборони України №30 “Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік” передбачено на індексацію сума у розмірі 100646,00грн.

Представником відповідача у судовому засіданні підтверджено, що станом на момент розгляду справи за відповідачем склалася заборгованість зі сплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 2009р. у сумі 281,53грн. (без відрахувань). Підставою для відмови у виплаті індексації грошового забезпечення є та обставина, що зазначені кошти не надходять на рахунки частини із Державного бюджету України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з індексації грошового забезпечення за 2009р. у сумі 281,53грн. (без відрахувань) підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 09.03.2010р. Повний текст постанови був виготовлений та підписаний 15.03.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2 Стягнути з військової частини А4418 міністерства оборони України (код 24291806, 95051, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Єлеваторний,5-а) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) індексацію грошового забезпечення за 2009 рік у сумі 281 (двісті вісімдесят одна) гривні 53 копійок.

3 У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.