Ухвала суду № 875489, 20.06.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а – 316/2007 р.                                                                                                                    Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 23                                                                                                        інстанції – Гончаренко С.А.

                                                                                                                                                   ( 11/124/07-АП)

У Х В А Л А

         20червня 2007 року                                                                     м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  –  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів              –  Проценко О.А., Коршун А.О.,

при секретарі –  Серьогіній О.В.,

за участю представників сторін:

позивача     -  Северин Л.І. ( довіреність № 01-05 від 15.06.2007 р. )

відповідача -  Пашаєв С.М. (довіреність № 3045/10/10-010 від 27.03.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постановугосподарського суду Запорізької області від 23 березня 2007р. по адміністративній справі № 11/124-07-АП

за позовом  ТОВ “Запоріжінструмент Трейдінг”, м. Запоріжжя

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

провизнання нечинними рішень, -

в с т а н о в и л а:

               У січні 2007 р. ТОВ “Запоріжінструмент Трейдінг” звернулося до суду з позовом до  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про  визнання нечинними рішень про застосування штрафних ( фінансових) санкцій від 16.01.2007 р. № 0000042302/0 ( пеня у сумі 4226, 7 грн.) та № 0000052302/0 ( штраф у сумі 1139, 0 грн.).

                Позов обгрунтовано наступним:

                Рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій застосовано податковою  за порушення, які на думку контролюючого органу, були допущені підприємством у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

                Позивач вважає, що оскаржувані рішення прийняті ДПІ в порушся податкового законодавства з наступних підстав:

                - Між ТОВ "Запоріжінструмент трейдінг" та ВАТ "Бобруйськагромаш” було укладено договір № 2880305/01в. від 01 липня 2005 р. ( далі Договір). Згідно додаткової угоди № 2 від 02 березня 2006 року до Договору позивачем безоплатно було передано товар на суму 65783,62 рублів Російської Федерації. Метою передачі була заміна неякісного товару.

                У зв 'язку з безоплатною передачею товару, цей товар був оформлений не в

режимі продажу (поставки), а в спеціальному режимі безоплатної передачі, а

саме: замість рахунка-фактури, був виставлений рахунок-проформа,  а графи

"Фактурна вартість товару" та графа 28 "Фінансові та банківські відомості вантажної митної декларації (ВМД) № 112000003/6/001594 від 10.03.06 не були заповнені.                            

                Позивач вважає, що   вказана ВМД оформлена у повній відповідності з

вимогами чинного законодавства, яке дозволяє відправляти безоплатно товар з

нульовою фактурною вартістю.                                                                   

                Згідно зі ст.  1  Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній

валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх

валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей,

зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного

оформлення  (виписки  вивізної вантажної митної декларації)  продукції, що

експортується...

            У зв'язку з безоплатною передачею продукції виручку позивач не отримав,  дебіторська заборгованість не виникала.

            Ч. 1 ст. 377 Господарського кодексу України передбачено, що  зовнішньоекономічна діяльність - це господарська діяльність, де  процес її здійснення потребує перетинання  митного кордону України майном.  (На платній чи безоплатній основі  законом не передбачено).

            Відносно недекларування валютної виручки позивач зазначає, що згідно  Наказу МФУ від 25.12.1995р. № 207, зареєстрованого у Мін'юсті 11.01.1996р. за  № 18/1043 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за ії межами”,  декларуванню підлягають лише валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту, а як вбачається із матеріалів справи у позивача відсутнє у його власності майно, яке б знаходилося за межами України.

          На підставі викладеного просить позов задовольнити повністю.

           Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на таке:

           - Перевіркою, проведеною Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя у грудні 2006 р., встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в результаті чого донараховано пеню у сумі 4 226,70 грн.  У акті перевірки зазначено:

            05.09.2005р. згідно укладеного контракту по ВМД № 206779 від 05.09.2005р. підприємством відвантажено інструменти на суму 204 735,62 рос. руб. Граничний термін надходження експортної виручки 04.12.2005р.

            08.12.2005р. між підприємствами складено Акт б/н про результати перевірки товару, відповідно до якого виявлені певні недоліки, у зв'язку з чим підприємством прийнято рішення про заміну та доробку товару.

            Згідно з додатковою угодою № 2 від 02.03.2006 р. до Контракту, укладеному позивачем з контрагентом, по акту рекламації від 08.12.2005р. сторони прийшли до згоди про безоплатну передачу товару для заміни забракованого товару на якісний до 15.03.2006 на суму 65 783,62 грн.

            Однак, згідно з п. 4.4 контракту, при виявленні невідповідності товару обов'язковими є виїзд продавця та пред'явлення претензії. Згідно з п. 4.6 контракту оригінал претензії надсилається заказаним листом з наданням всіх необхідних документів, які підтверджують претензію, п.4.7 - покупець повертає забракований товар протягом 30 днів з моменту забраковки з актом на брак.

            Заміну товару оформлено згідно з ВМД № 001594 від 10.03.06, тип- ек 10, загальна митна вартість 11864,73 рос. руб, курс рос. руб 0,18036 грн., характер угоди - 82, код товару 9031809190. Граничний термін надходження експортної виручки 08.06.06.

            Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до ст. 4 Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами термінів, передбачених ст. 1 цього Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми несвоєчасно отриманої виручки (або зовсім не отриманої) у іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України по валютному курсу Нацбанку України на день виникнення заборгованості у сумі 4 226,70 грн.

            Крім того, в порушення п. 1 ст. 9 Декрету КМУ від 19.03.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" підприємством в Декларації "про валютні цінності, доходи та майно, шо належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.07.2006 р. не задекларовано 65 783, 62 рос. руб.

            Виходячі з вищевикладеного, висновки зроблені у акті перевірки є правомірними, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.

            Постановою суду першої інстанції від 23.03.2007 р. позов задоволено у повному обсязі. Рішення суду обгрунтовано наступним:  

            05.09.2005р. згідно укладеного між позивачем і ВАТ “Бобруйськагромаш” контракту по ВМД № 206779 від 05.09.2005р. підприємством відвантажено інструменти на суму 204 735,62 рос. руб. Граничний термін надходження експортної виручки 04.12.2005р.

            08.12.2005р. між підприємствами складено Акт б/н про результати перевірки товару, відповідно до якого виявлені певні недоліки, у зв'язку з чим підприємством прийнято рішення про заміну та доробку товару.

            Згідно з додатковою угодою № 2 від 02.03.2006р. до Контракту, укладеному позивачем з контрагентом по акту рекламації від 08.12.2005р., сторони прийшли до згоди про безоплатну передачу товару для заміни забракованого товару на якісний до 15.03.2006 на суму 65 783,62 грн.           

            Відповідно    до    ст.    382    Господарського    кодексу    України суб'єкти зовнішньоекономічної      діяльності       мають       право       укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

            Згідно  з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкт ЗЕД    здійснює ЗЕД в  будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2).

            Безоплатна передача продукції була здійснена позивачем в рамках договору № 2880305/01в. від 01 липня 2005 р. та додаткової угоди до договору № 2 від  02.03.2006р. та закону, оскільки припинення дебіторської та кредиторської заборгованості  між суб'єктами    експортно-імпортного договору (контракту) шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не суперечить чинному  законодавству.

            Відповідно до ст. 384 Господарського кодексу України митне регулювання  зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Митного кодексу України, закону про зовнішньоекономічну діяльність...

            Відповідно до ст. 86 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-ІУ з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

            Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій (абзац 2 пункту 8 Положення ).

            Позивач оформив передачу вантажу  на заміну неякісного товару ВМД 112000003/6/001594 від 10.03.2006р. з кодом валюти 643 з "нульовою вартістю", вказаною у фактурній вартості товару, яка є спеціальним режимом оформлення вантажу, який перетинає митний кордон безоплатно, що підтверджено Запорізькою митницею на підставі чинного законодавства.

            Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

            На підставі Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" затверджено Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями. Згідно з п. 6.2 Інструкції банк здійснює контроль за своєчасністю розрахунків за експортними операціями клієнтів в разі, якщо резидент зазначений у реєстрі ВМД, або при надходженні від нерезидента коштів на користь резидента.

            Вказана ВМД не була включена до реєстру ВМД (лист Запорізького центрального відділення Промінвестбанку №11-09/2012 від 26.12.2006р.). Крім того, за умовами договору та додаткової угоди зарахування іноземної валюти на валютний рахунок позивача не відбувалось. Таким чином порушення термінів розрахунків за угодою не має.

            Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя звернувся з апеляційною скаргою, у якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

            Однак, як свідчить текст апеляційної скарги та пояснення представника відповідача, апелянт вважає, що має місце невідповідність висновків суду матеріалам справи.

            Суд, на думку відповідача, дійшов невірного висновку, що мала місце заміна товарів неналежної якості, фактично, як вважає податкова, мав місце експорт ( продаж  товарів) щодо яких оформлено ВМД № 001594 від 10.03.2006 р.                                                  

            Висновки податкової щодо наявності факту продажу товарів  базуються на наступному:

            У ході перевірки встановлено, що позивач уклав договір № 2880305/01в від 01.07.2005р. з ВАТ "Бобруйськ агромаш" (покупець) Республіка Белорусь м. Бобруйськ, вул. Шинна, 5, ОКПО 00238779 про поставку продукції згідно специфікаціям до Контракту (метчики, плашки).

            Сума договору складає 204 735,62 рос. руб., умова оплати 50 процентів передплати протягом 20 банківських днів.                                    

            Згідно з п.3.4 контракту продавець зобов'язаний надати покупцю: сертифікат якості завода - виробника, сертифікат про походження товару (СТ-1), товарно-транспортну накладну (СМР, рахунок- фактуру, прайс лист на товар, копію експортної декларації). Згідно з п. 4.1 контракта, якість та маркування товару мають відповідати технічним умовам, зазначеним у специфікації. Згідно з п. 4.4 контракту, при виявленні невідповідності товара, виїзд продавця обов'язковий, п. 4.5 - претензії можуть бути пред'явлені у строки: 10 днів-по кількості товару, 90 днів- по-якості. Згідно з п. 4.6 контракту оригінал претензії надсилається заказаним листом з наданням всіх необхідних документів, які підтверджують претензію, п.4.7 - покупець повертає забракований товар протягом 30 днів з моменту забраковки з актом на брак.

            Усі вимоги щодо порядку повернення бракованих товарів юридичними особами обумовлюються договорами (контрактами) між продавцями та покупцями.

            05.09.2005р. по ВМД № 206779 від 05.09.2005р.- відвантажено інструменти на суму 204 735,62   рос. руб. Граничний термін надходження експортної виручки 04.12.2005р.

            Оплата надійшла:                                          

            29.07.2005 р. у сумі 102 367,81 рос. руб.,

            03.02.2006 p. у сумі 102 367,81 рос.руб. (з порушенням термінів розрахунків. Згідно з актом № 17/23-2/31637838 від 16.02.06 ДПІ у Жовтневому районі нарахована пеня 3 266,15 грн.)

            Актом б/н від 08.12.2005р. про результати перевірки товару, складеного між ТОВ "Запоріжінструмент трейдінг" та ВАТ "Бобруйськ агромаш" виявлено:

            п.1   різьбові кільця 4шт - брак;

            п.2   калібр КПР-ПР здійснює неповне ввінчення у кільце-19 шт;               

            п.3   калібри-резбові пробки вироблені на нижній межі допуска (-0,005 мм.)

            Відповідно до вказаних недоліків, підприємствами прийнято рішення про заміну та дороботку товару по п.1,2,3, акту.       

            Згідно з додатковою угодою № 2 від 02.03.2006р. по акту рекламації від 08.12.2005р. сторони прийшли до згоди про безоплатну передачу товару для заміни забракованого товару на якісний до 15.03.2006 на суму 65 783,62 грн.

            Перевіряючими у ході перевірки при досліджені наданих до перевірки документів, встановлено,  що забракований товар від покупця - ВАТ "Бобруйськ агромаш", митний кордон України не перетинав та до постачальника - ТОВ "Запоріжінструмент трейдінг" не надходив і не повертався.

            Відповідно до інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України під товаром розуміють будь-яку продукцію, рослуги, роботи, права  інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

            У разі здійснення замін товарів платник податків (виробник товару) зобов'язаний вести окремий облік повернутих бракованих товарів, а також облік покупців, що отримали заміну бракованого товару або послуги з ремонту (обслуговування).

            Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду таким, що відповідає діючому законодавству.

            За результатами апеляційного розгляду колегією суддів встановлено:  

            05.09.2005р. згідно укладеного між позивачем і ВАТ “Бобруйськагромаш” контракту по ВМД № 206779 від 05.09.2005р. підприємством відвантажено інструменти на суму 204 735,62 рос. руб. Граничний термін надходження експортної виручки 04.12.2005р.

            08.12.2005р. між підприємствами складено Акт б/н про результати перевірки товару, відповідно до якого виявлені певні недоліки, у зв'язку з чим підприємством прийнято рішення про заміну та доробку товару.

            Згідно з додатковою угодою № 2 від 02.03.2006р. до Контракту, укладеному позивачем з контрагентом по акту рекламації від 08.12.2005р., сторони прийшли до згоди про безоплатну передачу товару для заміни забракованого товару на якісний до 15.03.2006 на суму 65 783,62 грн.           

            Позивач оформив передачу вантажу  на заміну неякісного товару ВМД 112000003/6/001594 від 10.03.2006р. з кодом валюти 643 з "нульовою вартістю", вказаною у фактурній вартості товару, яка є спеціальним режимом оформлення вантажу, який перетинає митний кордон безоплатно.

             У зв 'язку з безоплатною передачею товару, цей товар був оформлений не в

режимі продажу (поставки), а в спеціальному режимі безоплатної передачі, а

саме: замість рахунка-фактури, був виставлений рахунок-проформа,  а графи

"Фактурна вартість товару" та графа 28 "Фінансові та банківські відомості ВМД № 112000003/6/001594 від 10.03.06 не були заповнені.           

            ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Запоріжінструмент трейдінг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 142/23-2/31637838 від 28.12.2006р., на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000042302/0 від 16.01.20G7p., яким позивачу визначена пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 4 226,70 грн. та № 0000052302/0 від. 16.01.2007р., яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків декларування у розмірі 1 139,0 грн.                                                        

            Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в результаті чого донараховано пеню у сумі 4 226,70 грн. та порушенняп. 1 ст. 9 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", в результаті чогостаном на 01.07.2006р. не задекларовано 65 783,62 рос, руб. Висновки перевірки аргументовані тим, що товар, переданий згідно ВМД № 112000003161001594, не є заміною неякісних товарів, а фактично є об'єктом купівлі-продажу.

              Доказів відносно того, що додаткова угода № 2 від 02.03.2006. р.  визнана судом недійсною відповідно до ст. 234 ЦК України, як фіктивна, або визнана удаваною, суду не надано. Податкова також не надала доказів щодо визнання додаткової угоди № 2 недійсною відповідно до ст. 207 ГК України, як укладеної з метою ухилення від сплати податків у встановленому розмірі, або доказів порушення кримінальної справи за ст. 212 КК України відносно посадових осіб позивача.

               За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено всупереч п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме необгрунтовано та з порушенням норм чинного законодавства.

               Висновки колегії суддів базуються на наступному:

               Відповідно до ст. 382 ГК України суб'єкти зовнішньоекономічної      діяльності       мають право   укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

               Згідно з законом “Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює її в  будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України.

               Умови р. 4 договору № 280305/01в  від 01.07.2005 р. та додаткової угоди № 2 до названого договору щодо  заміни неякісного товару, зокрема відносно того, що така заміна здійснюється безоплатно, не суперечать діючому законодавству України та міжнародним договорам. 

              Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

             На підставі Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" затверджено Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями. Згідно з п. 6.2 Інструкції банк здійснює контроль за своєчасністю розрахунків за експортними операціями клієнтів в разі, якщо резидент зазначений у реєстрі ВМД, або при надходженні від нерезидента коштів на користь резидента.

            Вказана ВМД № 112000003/6/001594 від 10.03.2006 р. не була включена до реєстру ВМД (лист Запорізького центрального відділення Промінвестбанку №11-09/2012 від 26.12.2006р.). Крім того, за умовами договору та додаткової угоди зарахування іноземної валюти на валютний рахунок позивача не відбувалось. Таким чином порушення термінів розрахунків за угодою не має.

            Крім того, пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. №207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01,1996р. за №18/1043 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" передбачено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності.

            Управління Національного банку України в Запорізькій області у листі № 10-11/959 від 20.02.07 повідомляло позивачу, що при передачі товару на безоплатній основі не підлягає відображенню в розділі ІІІ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

             Отже застосування санкцій, визначених податковою, є можливим у разі, коли умови договору або діючого законодавства передбачають наявність оплатної операції резедента ( доходів) або операції, внаслідок якої у резедента виникають валютні цінності чи майно за межами митної території України.

              Як свідчать матеріали справи, внаслідок відвантаження товару, яким здійснено заміну неякісного товару, доходи, майно або валютні цінності у позивача не виникли.   

              Як зазначено вище, операцію по безоплатній передачі товару на заміну браку здійснено відповідно до чинного законодавства.

               За таких обставин правові підстави для застосування до позивача штрафних ( фінансових) санкцій на підставі ст. ст. 1, 4 Закону України “Про порядок розрахунків в іноземній валюті” є необгрунтованими.

                 Посилання податкової на ту обставину, що додаткова угода № 2  може носити характер фіктивної або удаваної не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки фіктивність угоди повинна бути підтверджена рішенням суду, той факт, що передача товару фактично була виконанням угоди купівлі-продажу ( удаваність додаткової угоди № 2) повинен підтверджуватись доказами  щодо наявності домовленостей   про оплату товару, яких податковою не надано. Посилання відносно того, що позивач та його контрагент неналежним чином виконували умови договору щодо рекламації товарів не можуть бути прийняті судом, оскільки такі порушення не є підставою для застосування санкцій, визначених податковою у спірних рішеннях.

                На підставі викладеного,  колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є таким, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права при правильно встановлених обставинах справи у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування  рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, колегія суддів -

            УХВАЛИЛА:

             Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення. Постанову  господарського суду Запорізької області від 23 березня 2007р. - без змін.

              Ухвала набирає чинності відповідно до  ст. 254 КАС України з моменту проголошення.

               Ухвала підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України протягом 1 місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України.

                Дата виготовлення ухвали у повному обсязі 03.-7.2007 р.

   Головуючий суддя:                                                                        Туркіна Л.П.

   Судді:                                                                                                       

                                                                                        Коршун А.O.

                                                                                            Проценко О.А.

Оригіналу відповідає:

помічник судді                                                                                                       Порохова К.А.