Ухвала суду № 875488, 03.07.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                              Справа  №22а-317-07                                                                                                          головуючий суддя у 1-ій 

                                 категорія статобліку-34                                                                                                                     інстанції- Гончаренко С.А.

                                                                                                                                                                         А11/94/07-АП

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03  липня    2007 р.                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Туркіної Л.П. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представника

позивача:

відповідача:

Проценко О.А., Коршун А.О.,

Серьогіній О.В.

Комарницька Л.А.

Крошка В.В.

розглянула у відкритому

засіданні   апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на  постанову  господарського суду Запорізької області

від 20.03.2007 року

у справі№11/94/07-АП

за  позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Строй-Вінд”, м. Запоріжжя

 до відповідача:

про:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

            12 січня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Строй-Вінд” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 06.06.06р., винесеного Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя.

            Позовна заява обґрунтована наступним:

            - висновки акту перевірки про не підтвердження податкового кредиту підприємства на суму 42 324,00грн. не відповідають дійсності та спростовуються документами первинного податкового та бухгалтерського обліку позивача;

            - при проведенні перевірки позивача, в порушення п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327  (далі – Порядок) посадових осіб позивача було  позбавлено можливості надати пояснення та заперечення щодо зазначених в акті перевірки правопорушень.

            Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, зазначивши, що просить визнати спірне податкове повідомлення-рішення недійсним частково – у сумі 63 486грн.

            Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що під час проведення перевірки ТОВ “Строй-Вінд” з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.04.05р. по 31.12.05р. було встановлено факт не підтвердження належним чином заповненими податковими накладними суми податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 42 324грн. Посилаючись на п.п. 7.2.6 п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядок заповнення податкової накладної, затверджений Наказом  Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, відповідач зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідає чинному законодавству та є обґрунтованим.

            Постановою господарського суду Запорізької області від 20.03.2007 року позов задоволено, податкове повідомлення-рішення №0000462301/0/1214 від 06.06.06р. визнано недійсним в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63 486,00грн. (42 324,00грн. - основний платіж, 21 162,00грн. -штрафні санкції).

            Висновки суду обґрунтовано наступним:

            Згідно з Актом перевірки встановлене наступне порушення, з яким не погоджується позивач:

            " ...На порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.97 №233/2037 у липні 2005р. ТОВ "Строй-Вінд" безпідставно зарахувало до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 42 324,00грн. по податковим накладним, які заповнені неналежним чином, а саме:                    

- податкова накладна №0000590 від  19.07.05, сума ПДВ  1000грн., виписана ТОВ "Техмет-Сервіс" - на податковій накладній відсутня печатка підприємства-постачальника;

- податкова накладна №0001070 від 26.07.06, сума ПДВ 41324,00грн., виписана ТОВ "Техмет-Сервіс"    - податкова накладна скріплена печаткою ТОВ "Строй-Вінд" та підписана посадовою особою ТОВ "Строй-Вінд" - Бобуровим В.А.        Письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановленого перевіркою порушення не надаються." (сторінка 13 Акту перевірки).

            Виводи ДПІ неправомірні з огляду на наступне.

- фактичне здійснення господарських операцій та сплата позивачем ПДВ у складі вартості товару підтверджується належними доказами – документами первинного бухгалтерського обліку;

- суми, зазначені у спірних податкових накладних, включено контрагентом до складу податкових зобов'язань;

- недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів

            Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що постанову суду від 20.03.07р. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема п.п.  7.2.6., 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, які визначають неможливість включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого у вартості  товарів (послуг), які підтверджено податковими накладними, що мають недоліки, зазначені в акті перевірки. Просить постанову суду скасувати у повному обсязі, у задоволенні позову відмовити.

            Позивач вважає рішення суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також прийнятим у відповідності до практики касаційних інстанцій.

            Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

            - за результатами проведення фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя виїзної планової перевірки ТОВ “Строй-Вінд” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства а період з 28.04.05р. по 31.12.05р. був складений Акт за №345/23-021/33528488 від 26.05.06р.

            На підставі цього Акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000462301/081214 від 06.06.2006р., яким товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 70 872,00грн.

            Під час перевірки, зокрема, встановлено наступне:  

“...На порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та “Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.97 №233/2037 у липні 2005р. ТОВ "Строй-Вінд" безпідставно зарахувало до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 42 324,00грн. по податковим накладним, які заповнені неналежним чином, а саме:                    

- податкова накладна №0000590 від  19.07.05, сума ПДВ  1000грн., виписана ТОВ "Техмет-Сервіс" - на податковій накладній відсутня печатка підприємства-постачальника;

- податкова накладна №0001070 від 26.07.06, сума ПДВ 41324,00грн., виписана ТОВ "Техмет-Сервіс" - податкова накладна скріплена печаткою ТОВ "Строй-Вінд" та підписана посадовою особою ТОВ "Строй-Вінд" - Бобуровим В.А.  

            Відомості щодо відсутності операцій, за якими видано податкові накладні №0000590 від 09.07.05р. та №0001070 від 26.07.06р., а також відомості, що названі операції не підтверджуються належними документами первинного бухгалтерського обліку позивача, в акті перевірки відсутні, як і відомості відносно того, що операції, зазначені у податкових накладних, не підтверджуються результатами перевірок контрагентів (п. 2. 14 стор.6 Акту перевірки).

            Факт операцій по оплаті товарів та перерахування ПДВ, зазначеного у спірниих податкових накладних підтверджено в суді платіжними документами (пл. дор. №4, 5 від 19.07.05р., №8, 9 від 26.07.05р., №3, 19 від 27.07.05р.), договорами №58-2 від 19.07.05р., б/н від 01.06.05р., видатковою накладною від 26.07.05р. №0000499ФВ, актом приймання-передачі №ФВ 0000739 від 19.07.05р.

            Відповідно до п. 7.5.  ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)— в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

            Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

            Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

            У разі, коли на момент перевірки платника податків податковим органом, суми податку, включені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством.

            Отже, за наявності подій, зазначених у п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", втрата права на податковий кредит та донарахування податкових зобов'язань не передбачені законом навіть за відсутності податкових накладних.

            Як свідчать матеріали справи, на момент перевірки позивач мав податкові накладні, що містили певні недоліки, однак наявність недоліків податкової накладної відповідно до чинного законодавства не є підставою для нарахування штрафних санкцій або позбавлення платника податків права на податковий кредит.

            Крім того, слід зазначити, що спірні накладні давали можливість ДПІ ідентифікувати  контрагента платника податків та господарські операції.

            Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією, а саме: відсутня печатка підприємства-постачальника, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів у суді.

            Отже, недотримання позивачем порядку, встановленого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в даному випадку не є підставою для висновку про неправомірність віднесення позивачем витрат до податкового кредиту та свідчить про необґрунтованість винесеного ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 63 486,00грн.

            Посилання апелянта на невірне застосування судом І-ї інстанції норм матеріального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, виходячи із викладеного вище.

            Отже, приймаючи до уваги, що господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення без порушення вимог процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

                Керуючись ст. ст.198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

            Постанову господарського суду Запорізької області від 20.03.2007 року залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

   Головуючий :                                                                                               Туркіна Л.П.

               Судді:                                                                                                Коршун А.О.

                                                                                                                          Проценко О.А.          

                    Оригіналу відповідає                                                                                            Туркіна Л.П.