Ухвала суду № 87510280, 04.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/131/20

Справа № 2-498/10

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Панченко О.М.

за участю секретаря судових засідань - Чехун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву генерального директора ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» Бесплемяного Ю.М. про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, просить суд здійснити заміну сторони у виконавчому листі Деснянського районного суду м. Києва від 15.01.2010 року по справі №2-498 про стягнення на користь АКІБ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 27 315, 62 доларів США, судових витрат - 1820 грн. 00 коп., а саме стягувача - ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», на його правонаступника - ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку». Видати дублікат виконавчого листа по справі №2-498 про стягнення з ОСОБА_1 боргу та поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дубліката виконавчого листа, про що винести відповідну ухвалу.

Представник заявника та заінтересовані особи по справі в судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про день та час розгляду заяви.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення заяви з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.01.2010 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 27 315 доларів США 62 центи, 1820 грн. державного мита та витрат по сплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі - продажу прав вимоги.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25.03.2013 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

11.05.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» було укладено договір № 1370/К про відступлення прав вимоги.

У результаті укладення вказаного вище договору №1370/К про відступлення прав вимоги, кредитором у зобов`язанні, що було предметом розгляду справи № 2-498/10 стало ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку», яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов 'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов 'язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила:

«Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов 'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов 'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.»

Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 року, при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2013 року, встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадженняу разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження заснована на законі, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується вимог заяви заявника про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу виконавчого листа, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, за правилами ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження факту відсутності виконавчого листа заявником надано до суду акт перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 від 20.01.2020 року, з тексту якого вбачається, що комісія в складі директора юридичного департаменту ТОВ «ФУ «ЄФКР» Чернишенко А.Г. та спеціаліста по стягненню заборгованості Бесплемянного Ю.М. здійснили перевірку матеріалів кредитної справи боржника ОСОБА_1 , переданої від АТ «Дельта Банк», за наслідками якої встановлено відсутність в матеріалах кредитної справи оригіналу виконавчого листа №2-498, виданого Деснянським районний судом м. Києва 15.01.2010 року. Проте, даний акт не є достатнім доказом на підтвердження факту відсутності (втрати) оригіналу виконавчого листа. Заявником не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, на підставі яких можливо дійти висновку, що оригінал виконавчого листа № 2-498/10, виданого Деснянським районним судом м. Києва 15.01.2010 року - втрачено, даний виконавчий лист в органах Державної виконавчої служби на виконанні не перебуває (не перебував) та за останнім стягнення на відбувалось.

Отже, з тексту заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, видачу дублікату виконавчого листа та доданих до неї письмових документів, не зазначено та не надано до суду жодного належного та допустимого доказу у підтвердження дійсної втрати виконавчого листа.

Перевіривши наявні матеріали справи, та вивчивши доводи заявника, суд не вбачає достатності наведених обставин втрати оригіналу виконавчого листа, на підтвердження яких також не додано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.76 ЦПК України. Правові підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не видається - відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55,258, 259, 260,261,442, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву генерального директора ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» Бесплемяного Ю.М. про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа - задовольнити частково.

Замінити сторону (стягувача) Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (код за ЄДРПОУ 09807750), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код за ЄДРПОУ 34047020), у виконавчому листі № 2-498 виданому 15.01.2010 року Деснянським районним судом м. Києва, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитним договором № 11082025000 від 22.11.2006 року в розмірі 27 315,62 доларів США та судові витрати у сумі 1820 грн., на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40 х, код за ЄДРПОУ 34615314).

В решті вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.М. Панченко