Рішення № 87485723, 04.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.02.2020

Справа № 937/8692/19

Провадження № 2/937/621/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

при секретарі: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 09.04.2009 року укладено Договір №490146466 про відкриття та порядок ведення рахунку покриття міжнародної платіжної картки VISA Альфа-Банк з відновлюваною кредитною лінією фізичної особи – резидента та надано кредит у сумі 18135,29 грн. для задоволення будь-яких своїх потреб, а Відповідач зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредит та комісію за дії Банку. Відповідач не виконав свої зобов`язання та припинив вносити платежі, передбачені умовами Кредитного договору і додаткової угоди, як повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. 18.12.2012 року ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договору про відступлення права вимоги №2012-1-2/1 від 18.12.2012 р. В свою чергу 27.12.2012 р. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали Договір купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 27/12/2012-1 від 27.12.2012р., згідно якого ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», включно і до ОСОБА_1 . Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка становить – 59435,63грн. за кредитом, та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1921,00грн. понесені ним при зверненні до суду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином поштовим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома та він не отримує поштове повідомлення. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може виступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 09.04.2009 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №490146466 про відкриття та порядок ведення рахунку покриття міжнародної платіжної картки VISA Альфа-Банк з відновлюваною кредитною лінією фізичної особи – резидента (а.с.7-10, 15).

Згідно п.1.1. договору, банк надає Відповідачу Кредит у сумі 18135,29 грн. для задоволення будь-яких своїх потреб, а Відповідач зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредит у розмірі 0,01 % річних та комісію за дії Банку, що вчинюються на користь Позичальника з метою сприяння останньому у виконанні ним своїх зобов`язань за цим Договором у розмірі 2 % від суми Кредиту за кожний місяць користування Кредитом, а також виконати інші умови Договору та повернути кредит Банку відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, але в будь-якому випадку не пізніше 09.04.2013 року.

ПАТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.

Відповідач не виконав свої зобов`язання - припинив вносити платежі, передбачені умовами Кредитного договору і додаткової угоди, як повернення отриманих коштів, сплату процентів за користування кредитом, та у зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором станом на 18.12.2012 року в сумі 60289,28грн.

Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

18.12.2012р. ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги №2012-1-2/1 від 18.12.2012р. Згідно Договору про відступлення права вимоги №2012-1-2/1 від 18.12.2012р. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Альфа-Банк» (а.с.28-38).

27.12.2012р. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали Договору купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 27/12/2012-1 від 27.12.2012 р. Згідно Договору купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 27/12/2012-01 від 27.12.2012р. ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (а.с.39-52).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст.1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно витягу з акту-прийому-передачі прав вимоги згідно договору факторингу ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло право вимоги стягувача за договором №490146466 від 09.04.2009р., а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 60289,28грн. (а.с.52).

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

На виконання Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі, від імені ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» простою кореспонденцією направлено повідомлення про відступлення права вимоги та вимоги про погашення заборгованості (а.с.19, 53).

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», ні на рахунки попередніх кредиторів, та має станом на 07.10.2019 року непогашену заборгованість за кредитним договором №490146466 від 09.04.2009р. в сумі 59435,63грн., яка складається з: 16246,01грн. - заборгованості за тілом кредиту; 12009,63грн. - заборгованості за відсотками; 31179,99грн. - заборгованості за пенею (а.с.55).

Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 31179,99грн. є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п`ятої статті 12 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Ця правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 4 листопада 2015 року у справі за № 6-1120цс15.

З наданого розрахунку вбачається, що розмір збитків, які просить стягнути позивач, складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 16246,01грн., а розмір пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором – 31179,99грн.

Приймаючи до уваги, що заявлена сума пені значно перевищує суму збитків, враховуючи, що сума тіла кредиту складає 16246,01грн., суд вважає можливим застосувати правило ч.3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, та зменшити суму пені до 16246,01грн.

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом із зменшеною сумою неустойки, яка складається: 16246,01грн. - заборгованості за тілом кредиту; 12009,63грн. - заборгованості за відсотками; 16246,01грн. - заборгованості за пенею; а всього 44501,65грн., та згідно ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн., які позивач витратив при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625,631, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1 ), зареєстровано: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (код за ЄДРПОУ 36676934, р/р НОМЕР_2 у банку AT «Райффайзен Банк Аваль», місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, адреса реєстрації: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд.3а) заборгованість за кредитним договором №490146466 від 09.04.2009р. в сумі 44501,65грн., яка складається з: 16246,01грн. - заборгованості за тілом кредиту; 12009,63грн. - заборгованості за відсотками; 16246,01грн. - заборгованості за пенею; та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1921,00грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко