Ухвала суду № 87485595, 07.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2746/20

Провадження № 2/127/420/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також з позовної заяви та матеріалів доданих до неї не вбачається підстав, які могли б звільнити позивача від сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Як вбачається подана позовна заява містить вимогу майнового характеру (позов про стягнення матеріальних збитків), а саме втрати товарної вартості майна внаслідок пошкодження транспортного засобу в ДТП. При цьому, вказавши ціну позову в розмірі 246032,02 грн. позивач не надав обґрунтованого розрахунку сум, що підлягають стягненню та належних доказів на підтвердження грошової оцінки втрат у вартості майна.

Зважаючи, що на день подання позову суду неможливо встановити точну ціну позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 5255 грн (з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи), яку позивачу слід сплатити за позовною вимогою майнового характеру.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: УК у м.Вінниці/отг м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 38054707; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

Також, відповідно до п.4,5. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. За змістом ст. 83 ЦПК України, докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки завдані йому неправомірною поведінкою останнього 24.07.2019 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобілів марки «Citroen C4», д.н.з. НОМЕР_1 , та марки «Renault premium 420dci», д.н.з. НОМЕР_2 .

Разом з тим, позивачем не зазначено та не надано до позову жодних доказів в його обґрунтування, в тому числі щодо належності позивачу пошкодженого автомобіля та закриття вказаного кримінального провадження на даний час, а також доказів того, що розмір завданої шкоди, визначений з урахуванням пошкоджень, отриманих в результаті зіткнення лише саме цих транспортних засобів.

Не вказано у позовній заяві обставин та доказів про повідомлення страховика щодо настання дорожньо-транспортної пригоди.

Заявляючи вимоги до відповідача позивач одночасно посилається на положення ст. 1166, 1187 ЦК України як до безпосереднього завдавача шкоди та ст. 1172 ЦК України, що регулює відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну його працівником, Тобто, заявляючи позов саме до ОСОБА_2 з різних правових підстав позивачу слід визначитись із способом захисту та врахувати коло осіб, які виступають у таких правовідносинах.

Позивачу слід звернути увагу на роз`яснення п. 4,6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» де вказано, що незалежно від презумпції вини завдавала шкоди (ст.1166 ЦК України) потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності. В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК України, особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: