Рішення № 87485597, 10.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30866/19

Провадження № 2/127/4420/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та повідомила, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2016. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що відповідач з моменту припинення сімейних відносин добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість. За таких обставин, позивач просила стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 25% усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.01.2020 було відкрите спрощене позовне провадження в справі без повідомлення (виклику) осіб та надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.09.2016 (справа №127/12521/16-ц) (а.с. 8).

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20 червня 2014 року, виданим повторно (а.с. 5).

Позивач проживає разом з сином.

Відповідач проживає окремо, добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча зобов`язаний її надавати.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини 1 статті 183 цього ж Кодексу частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2020 року становить 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня.

Дитині виповнилося 5 років.

Суд звертає увагу, що відповідач доказів виконання своїх обов`язків по утриманню дитини не надав, а тому суд приходить до висновку про їх не виконання та порушення права позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дитини (аліментів).

Визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість надавати матеріальну допомогу, а дитина потребує такої допомоги. Суд бере до уваги, що відповідач доказів неможливості утримувати дитину, відомостей про незадовільний стан здоров`я, підтвердження того, що у нього на утриманні знаходяться інші особи суду не надав, а тому, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов`язок батьків по її утриманню, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає можливим визначити аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача. При цьому суд звертає увагу, що розмір аліментів визначається в частці від доходу відповідача, а не процентному розмірі.

При визначені розміру аліментів судом враховані всі повідомлені обставини, передбачені ст.182 СК України.

Суд також звертає увагу на те, що 08.07.2017 року набрав чинності Закон України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, яким змінено розмір мінімального гарантованого розміру аліментів (ст. 182 СК України). Тобто, вищевказаними змінами до Закону законодавець закріпив мінімальний гарантований розмір аліментів, який дитина має право отримати у будь-якому випадку незалежно від обставин, які можуть перешкоджати в реалізації такого майнового права (50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) і такий розмір аліментів не може бути зменшений судом.

При цьому суд відмічає, що суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий визначений законом. Визначаючи розмір аліментів, суд лише враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначено законом (частина друга статті 182 СК України).

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст.191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто з 13.11.2019.

На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 768,40 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, 181-183, 191 СК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.11.2019, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 768,40 грн. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 31.03.2011, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідка на тимчасове проживання сер. НОМЕР_4 , видана 31.03.2016 органом 4601, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: