Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" лютого 2010 р. м. Київ К-9203/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 у справі № 12/352-06 Господарського суду Вінницької області
за позовом селянського фермерського господарства «Вишня»
до Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області
про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Вінницької області від 01.11.2006, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.03.2007, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (надалі –Липовецька МДПІ) № 0000132301/0 від 02.03.2006 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 110500,00 грн, відмовлено в задоволенні позову щодо скасування рішення Липовецької МДПІ № 0000132301/0 від 02.03.2006 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 25000,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь селянського фермерського господарства «Вишня»(надала –СФГ «Вишня») 1,7 грн. витрат на сплату державного мита.
Судами встановлено, що фактично підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 135500,00 грн. слугував факт не оприбуткування позивачем готівки в касу в день її надходження. З огляду на встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування адміністративно-господарських санкцій, правомірним визнано застосування штрафних санкцій лише стосовно не оприбуткування позивачем суми 5000 грн, одержаних 03.10.2005, тобто в сумі 25000 грн.
В касаційній скарзі Липовецька МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій контролюючим органом прийняте на підставі акту перевірки № 4/23-20114361 від 28.02.2006.
Згідно висновків цього акту СФГ «Вишня»у період з 01.01.2003 по 31.12.2005 отримав готівку в банку в сумі 27100,00 грн, а саме: 30.12.2003 –2500,00 грн, 26.03.2004 –100,00 грн, 1400,00 грн –без зазначення дати, 08.02.2005 -200,00 грн, 11.02.2003 –200,00 грн, 23.02.2005 –200,00 грн та 03.10.2005 –5000,00 грн. Ця готівка не оприбуткована в касу підприємства в порушення вимог пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72, та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.
Відповідно до пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72 (втратила чинність на підставі постанови Правління НБУ № 637 від 15.12.2004), уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Згідно з пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткування готівки –це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (пункт 1.2 вказаного Положення).
Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваних рішень, передбачено, що за не оприбуткування, неповне або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб та громадян –суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої, несвоєчасно оприбуткованої суми.
Факти отримання СФГ «Вишня»готівки по чековій книжці з банку в сумі 27100,00 грн за період з 11.02.2003 по 03.10.2005 та не оприбуткування її в касі господарства підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовуються позивачем. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність факту порушення правил ведення касових операцій.
Судами вірно зазначено, що фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції, яке міститься в статті 238 Господарського кодексу України, та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, застосування відповідачем фінансових санкцій поза межами строків, встановлених статтею 250 ГК України є безпідставним, а висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 110500,00 грн фінансових санкцій слід визнати обґрунтованими.
З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанції правильно вирішили спір відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням встановленого строку для застосування адміністративно-господарських санкцій та обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25000,00 грн. за не оприбуткування позивачем суми 5000,00 грн, одержаної з банку 03.10.2005.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 та постанову Господарського суду Вінницької області від 01.11.2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписЛ.І.Бившева
підписМ.І.Костенко
підпис Н.Є.Маринчак
підписТ.М.Шипуліна
Відп. секретар А.О.Патюк
Судове рішення № 8748464, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/352-06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: