Ухвала суду № 87469456, 10.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/911/20

УХВАЛА

10 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нємазєнко Андрія Віталійовича, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», Міністерство юстиції України, про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2020 позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця Нємазєнко А.В. від 23.05.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 56466614 про стягнення коштів з ОСОБА_1 у розмірі 701 180,73 гривні в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 70 118,07 гривень; постанову державного виконавця Нємазєнко А.В від 15.11.2018, винесену в межах ВП № 56466614 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 70 118,07 гривень; постанову державного виконавця Нємазєнко А.В від 23.11.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 57762294 щодо стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 70 118,07 гривень.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про неможливість розгляду його частини за правилами КАС України.

З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 є боржником за виконавчим листом № 520/11289/15-ц, який виданий 05.04.2018 Київським районним судом міста Одеси у цивільній справі № 520/11289/15-ц, та на підставі якого відкрито виконавче провадження 56466614, в межах якого винесено постанову про стягнення виконавчого збору, на підставі якої також відкрито виконавче провадження № 57762294.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби врегульовано ст. 287 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Приймаючи до уваги те, що спір виник з приводу дій / рішень органу державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення, ухваленого Київським районним судом міста Одеси в порядку цивільного судочинства, - зазначена справа в частині вимог про скасування постанови державного виконавця від 23.05.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 56466614 в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 70 118,07 гривень та постанови державного виконавця від 15.11.2018, винесену в межах ВП № 56466614 про стягнення виконавчого збору в сумі 70 118,07 гривень підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ, а саме Київським районним судом міста Одеси, за правилами цивільного судочинства.

В той же час, ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, Одеському окружному адміністративному суду підсудна позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нємазєнко Андрія Віталійовича від 23.11.2018 «Про відкриття виконавчого провадження» у ВП № 57762294 щодо виконання постанови старшого державного виконавця про стягнення виконавчого збору, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем спеціального строку звернення до суду із даними вимогами, так як позивачем зазначено, що 12.12.2019 його представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 5646614 у приміщенні Другого Малиновського відділу ДВС і саме з цього моменту позивач дізнався про порушення своїх прав. У зв`язку із цим 18.12.2019 позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із відповдіим адмніітсратвиним позовом, який ухвалою суду від 20.12.2019 залишено без руху, а ухвалою від 09.01.2020 - повернуто позивачу, копію якої представник позивача отримав у приміщенні сіді 29.01.2020 (справа № 420/7724/19).

Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк на звернення до суду позивача із даними вимогами підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

В той же час, вивчивши матеріали адміністративного позову, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161, 287 КАС України, у зв`язку із чим позов підлягає залишенню без руху.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, суд враховує, що вимога про визнання протиправними дій як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування рішень) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

В даному випадку, позивачу у відповідності до приписів ст. 4 Закону України «Про судовий збір» належить сплати судовий збір в розмірі 840,80 грн (0,4 розміру від 2 102 грн) - за подання до суду позову із однією вимогою немайнового характеру, тоді як до суду надано документу про сплату 143,80 грн. Зазначену суму позивач обґрунтував попереднім зверненням до суду, в результаті чого позов було повернуто в результаті не усунення недоліків. Отже ним було сплачено решту судового збору, яка вже зарахована до Державного бюджету України (дві квитанції на загальну суму 1 537,80 грн перебувають у матеріалах справи 420/4424/19). У зв`язку із цим позивач у позові просить суд відстрочити сплату судового збору в сумі 1 537,80 грн до одержання позивачем квитанцій сплаченого ним судового збору в цього розмірі.

В цьому аспекті суд звертає увагу представника позивача, що за вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Дотриманням вказаної вимоги є саме подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату, про що зазначено в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 по справі № 910/10366/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже підстави для відстрочення сплати судового збору за встановлених судом обставин відсутні. Натомість суд зауважує, що позивач не обмежений в праві звернутися до Одеського окружного адміністративного суду із заявою щодо повернення йому оригіналів квитанцій щодо сплаченого ним судового збору в межах адміністративної справи № 420/4424/19.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Однак в порушення вимог зазначеної статті відповідачем зазначено безпосередньо державного виконавця, а не відповідний орган державної виконавчої служби.

Крім того, в якості третіх осіб зазначені Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» та Міністерство юстиції України, проте з матеріалів адміністративного позову не вбачається, яким чином оскарження постанови від 23.11.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 57762294 щодо стягнення виконавчого збору може вплинути на їх права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного позивачу необхідно уточнити коло учасників процесу та надати до суду оформлений у відповідності до вимог ч. 3 ст. 161, ч. 3 ст. 287 КАС України адміністративний позов; надати до суду документ про сплату решти суми судового збору у розмірі 697 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. ст. 169, 170 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за його позовом Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нємазєнко Андрія Віталійовича, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», Міністерство юстиції України, про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця Нємазєнко А.В. від 23.05.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 56466614 про стягнення коштів з ОСОБА_1 у розмірі 701 180,73 гривні в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 70 118,07 гривень та про скасування постанови державного виконавця Нємазєнко А.В від 15.11.2018, винесену в межах ВП № 56466614 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 70 118,07 гривень.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню судом, який видав виконавчий документ, в порядку цивільного судочинства.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 23.11.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 57762294 щодо стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 70 118,07 гривень.

Відмовити ОСОБА_1 у відстроченні сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нємазєнко Андрія Віталійовича, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», Міністерство юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови від 23.11.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 57762294 щодо стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 70 118,07 гривень - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині відмови у відкритті провадження шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду; в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк