Постанова № 8746429, 08.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 р. Справа № 2-а-41/09/1603

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 25.03.2009р. по справі№2-а-41/09/1603

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання неправомірними дій щодо недорахувуння та недоплати державноїдопомоги по догляду за дитиною та стягнення такої недоплаченої допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку у розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»; визнати за ОСОБА_1 право на перерахунок розміру державної допомоги. по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та зобовязати УПСЗН Гадяцької райдержадміністрації Полтавської області зробити перерахунок розміру державної допомоги по догляду за дитиною з липня 2007 року з урахуванням прожиткового мінімуму; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької райдержадміністрації на її користь суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року; зобовязати відповідача проводити розрахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у разі зміни прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років до закінчення строку виплати. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 10 червня 2007 року вона народила доньку ОСОБА_2 та з липня 2007 року по даний час знаходиться у декретній відпустці. Відповідач всупереч ч.3 ст. 46 Конституції України, рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22.05.2008 року виплачує їй допомогу по догляду за дитиною до трьох років в розмірі меншому за прожитковий мінімум. На своє звернення до відповідача про проведення перерахунку та доплатити допомогу - ОСОБА_1 отримала відмовлю, що і змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав.

Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від25 березня 2009 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн.; зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції станом на 09.07.2007 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначає, що позивачкою пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Позивачка в судовому засіданні проти скарги заперечувала, постанову суду першої інстанції в частині відмови у позові не оскаржувала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка є матірю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Гадяцької райдержадміністрації, де отримує виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Згідно ст. 3 зазначеного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької райдержадміністрації з 09.07.2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» призначати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів зазначає, що статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом 10.02.2009 року. Таким чином, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 10 лютого 2008 року. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не чим не мотивує причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необізнаність позивача з вимогами діючого законодавства України не може свідчити про те, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адже питання нарахування та виплати в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку врегульовані опублікованими у встановленому порядку Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. Як вбачається з матеріалів справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу щомісячно. Тобто позивач мала можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний місяць. Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи (технічний запис судового засідання) вбачається, що відповідач в судовому засіданні, в суді першої інстанції, наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від25 березня 2009 року скасувати в частині задоволення позовних вимог, а саме: визнання протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн.; зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції станом на 09.07.2007 року.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Скасувати постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від25 березня 2009 року в частині стягнення з місцевого бюджету м.Гадяч, Полтавської області на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору.

В іншій частині постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від25 березня 2009 року залишити без змін.

Стягнути до бюджету з Управління праці та соціального захисту населення Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 14.12.2009 р.